Ухвала суду № 78263620, 03.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 1512/2-830/11

Провадження № 6/520/581/18

У Х В А Л А

про відмову у визнанні виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню

03.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю представника боржника ОСОБА_1,

представника стягувача КРА ОМР – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 1512/2-830/11 за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, треті особи Одеська міська рада, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про проведення об’єкту у первісний стан, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Одеська регіональна філія ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам” про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2018 року представник боржника ОСОБА_3 – ОСОБА_9 звернулась до суду з заявою, в якій просила зупинити виконавче провадження ВП № 46729058 від 25.02.2015 року про примусове виконання рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 1512/2-830/11 від 15.11.2013 року; витребувати виконавчий лист № 2-830/11 від 19.02.2015 року з Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції; визнати виконавчий лист виданий Київським районним судом м. Одеси № 2-830/11 від 19.02.2015 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на теперішній час право власності на спірне майно зареєстровано за ОСОБА_3, а від так вважає що відпала правова підстава для виконання виконавчого листа № 2-830/11 від 19.02.2015 року, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду з даною заявою. Крім того, зазначала, що 05.04.2017 року було зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт, що також, на її думку, є підставою для задоволення даної заяви.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М..

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник боржника ОСОБА_3 – ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримав та наполягав на її здоровленні, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представник стягувача Київської районної адміністрації Одеської міської ради – ОСОБА_2 у задоволенні заяви просила відмовити, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

Інші сторони по справі у судове засідання не з’явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 2009 року! в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-830/11 за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, треті особи Одеська міська рада, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про проведення об’єкту у первісний стан, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Одеська регіональна філія ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам” про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 року позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради – задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_3 власними силами і за рахунок власних коштів привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Львівська, 8, який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248, 5 кв.м., відповідно до технічного паспорту КП “ОМБТІ та РОН” № 299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Одеська регіональна філія ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам” про встановлення порядку користування земельною ділянкою – задоволено частково.

Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 868,5 кв.м., розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Львівська,8 між ОСОБА_10 та ОСОБА_4:

Виділено ОСОБА_4 у користування земельну ділянку площею 319,1 кв.м., зображену в додатку №2 до висновку №379 судової будівельно-технічної експертизи ТОВ “Інюг-Експертиза” від 30.11.2012 року, який є невід`ємною частиною даного рішення.

Виділено ОСОБА_3 у користування земельну ділянку площею 549, 4 кв.м., зображену в додатку №2 до висновку №379 судової будівельно-технічної експертизи ТОВ “Інюг-Експертиза” від 30.11.2012 року, який є невід`ємною частиною даного рішення.

Проїзд до належної ОСОБА_4 частини будинку площею 153 кв.м. виділено у загальне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В решті позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 – ОСОБА_11 та ОСОБА_4 оскаржили його в апеляційному порядку.

Рішенням Колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17.12.2014 року рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 863, 5 кв.м. по вул.. Львівській, 8 у м. Одесі відповідно до фактичних меж згідно з додатком № 2 до висновку №с 379 судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2012 року, а саме: ОСОБА_4 залишено у користування земельну ділянку площею 421,1 кв.м., а ОСОБА_3 – земельну ділянку площею 447, 4 кв.м.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення апеляційного суджу скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3, який діяв через представника ОСОБА_11 Сергійовича-відхилено. Рішення апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2014 року залишено без змін.

19.02.2015 року Київський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист №2-830/11 щодо примусового виконання рішення суду.

25.02.2015 року державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії зазначеної постанови із супровідними листами в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам. Боржнику надано 7-денний строк для добровільного виконання рішення суду.

В подальшому ухвалою суду від 14.09.2015 року було задоволено заяву Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та встановлено порядок виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 року по праві № 2-830/11, яке набрало законної сили 17.12.2014 року, шляхом зобов’язання ОСОБА_3 привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 8, який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248,5 кв.м., відповідно до технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» № 299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови.

Також ухвалою суду від 14.09.2015 року було задоволено подання Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про оголошення боржника ОСОБА_3 у розшук.

Після чого 07.12.2015 року старшим державним виконавцем Балалайкіною К.В. було винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні.

Вказаною постановою було призначено (залучено) спеціалістів Комунального підприємства «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» Одеської міської ради, яким запропоновано надати письмовий висновок (звіт)-проект схеми виконання робіт по приведенню у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Львівська, 8, який складає 2/6 частини та належить ОСОБА_3 на праві власності, загальною площею 248, 5 кв.м., відповідно до технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» № 299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови, а також здійснити фактичне приведення у попередній стан триповерхового житлового будинку за адресою м. Одеса, вул. Львівстка, 8, який складає 2/6 частини та належить ОСОБА_3 на праві власності, загальною площею 248, 5 кв.м., відповідно до технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» № 299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови.

Однак, як вбачається з листа вих. № 0464 від 16.10.2016 року, директор Комунального підприємства «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» Одеської міської ради повідомив про те, що КП «Одесапроект» готово розробити зазначений в постанові державного виконавця проект, проте зазначив, що для виконання проекту необхідно здійснити ряд дій, пов’язаних безперешкодним доступом спеціалістів на об’єкт. Співробітники КП «Одесапроект» повинні отримати дозвіл на вчинення дій для проведення обмірів житлового будинку, фото фіксації приміщень.

У зв’язку з чим 08.06.2016 року головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_12 звернулась до суду з поданням, в якому просила суд вирішити питання щодо примусового проникнення до будинку № 8 по вул. Львівська у м. Одесі, для проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-830/11, виданого Київським районним судом м. Одеси.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року було надано дозвіл державним виконавцям Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та спеціалістам Комунального підприємства «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» Одеської міської ради на примусове проникнення до будинку № 8 по вул. Львівська у м. Одесі для проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-830/11 Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 року. Відповідальність за проведення дій по проникненню до будинку № 8 по вул. Львівська у м. Одесі для проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-830/11 покладено на головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_12.

10.07.2018 року стягувач, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, завернулась до суду зі скаргою, в якій просила визнати дії державного виконавця державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13 про повернення виконавчого документу від 26.12.2017р. (ВП № 46729058) - неправомірними. Скасувати постанову державного виконавця державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13 про повернення виконавчого документу від 26.12.2017р. (ВП № 46729058).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2018 року вищевказану скаргу було задоволено в повному обсязі.

Тобто судом встановлено, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 року в частині зобов’язання ОСОБА_3 власними силами і за рахунок власних коштів привести у попередній стан триповерховий житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Львівська, 8, який складає 2/6 частини та належить йому на праві власності, загальною площею 248, 5 кв.м., відповідно до технічного паспорту КП “ОМБТІ та РОН” № 299587.95 від 11.09.2008 року шляхом здійснення відповідної перебудови, не виконано та не втратило законної сили.

Доводи боржника відносно того, що відпала правова підстава для виконання виконавчого листа № 2-830/11 від 19.02.2015 року оскільки на даний час зареєстроване право власності на майно ОСОБА_3 та 05.04.2017 року зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку без змін зовнішніх параметрів з виділенням в одиницю частини домоволодіння, за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 8; а також 14.04.2017 року зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Так, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 143934626 від 05.11.2018 року на підставі технічного паспорта, серія та номер: б/н, виданий 25.04.2016 року, видавник: ПП «ОДЕСЬКЕ БТІ», договору дарування, серія та номер: 1400 виданий 19.03.2002 року видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14, 27 квітня 2016 року державним реєстратором Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_15 було проведено державну реєстрацію права власності та 29 квітня 2016 року державним реєстратором ОСОБА_16 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено запис 14388147 про право власності ОСОБА_3 на 2/6 часток будинку 8 по вулиці Львівська в м. Одесі.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що 19 березня 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 було посвідчено Договір дарування частини домоволодіння, відповідно до умов якого ОСОБА_17 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар дві шостих частини домоволодіння з господарчими спорудами під номером восьмим, що знаходиться в місті Одесі по вулиці Львівській, взагалі складеного з: А,Б – двох житлових кам’яних будинків житловою площею 131,8 кв.м., В, Д, Е, Ж, Л, Л1, Н, Х, Я1 – сараї, К,С – уборна, О- веранда, Л2 – садовий дім, І, ІУ, У,УІ – мостіння, Ш – шахта, № 1-8, 10,11 – огорожа, розташованого на земельній ділянці розміром 1813,0 кв.м.

А відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 21-01/11 від 26.01.2011 року вбачається, що приміщення, отримані в результаті реконструкції прибудови за адресою Львівська 8, не співпадають з приміщеннями, отриманими у власність ОСОБА_3 не по одному з параметрів.

Отже зареєстровані за ОСОБА_3 2/6 часток будинку № 8 по вулиці Львівській в м. Одесі по факту є іншими майном ніж те, що було зобов’язанно ОСОБА_3 привести у попередній стан триповерховий житловий будинок, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси.

Крім того, суд не бере до уваги наявність Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 05.04.2017 року, так як вказана Декларація лише свідчить прро початок відповідачем реконструкції частини житлового будинку та жодним чином не може стосуватись будівництва, яке було проведено ще у 2009 році!

Відповідно до частини 1 та 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту ст. 432 ЦПК України слідує, що в разі виявлення невідповідності виконавчого листа вимогам, що ставляться до виконавчого документа або в разі виявлення в ньому помилок, суд може вчинити дві альтернативні дії, які направлені на те, щоб привести виконавчий документ у відповідність вимогам, що ставляться до виконавчого документу: 1) виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; 2) визнати виконавчий лист, таким що не підлягає виконанню. Це вказує на те, що такі помилки та невідповідності мають існувати саме на час оформлення та видачі виконавчого документу.

Між тим, виконавчий документ на час його оформлення та видачі відповідав вимогам, що ставляться до виконавчого документу і не містив в собі помилок.

При поданні заяви та протягом розгляду цивільної справи заявник не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Отже з урахуванням вказаного суд вважає, що заявник у своїй заяві не навів обставин відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Іншого судом не встановлено.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа, виданого 19.02.2015 року Київським районним судом. Одеси таким, що не підлягає виконанню у справі № 2-830/2011 року, є необґрунтованою та безпідставною, а від так задоволенню не підлягає.

Згідно частини 4 та 5 статті 432 ЦПК України передбачено, що про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом . Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви боржника боржника ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 1512/2-830/11 за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, треті особи Одеська міська рада, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про проведення об’єкту у первісний стан, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Одеська регіональна філія ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам” про встановлення порядку користування земельною ділянкою – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.