Вирок № 78263339, 27.11.2018, Старобільський районний суд Луганської області

27.11.2018

ЄУН 431/4956/18,

Провадження №1-кп/431/330/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з Чесалової О.Є.,

прокурора Білого С.О.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Антонівка, Старобільський район, Луганська область, з середньою освітою, українця, громадянина України, раніше судимого: 17.02.2012 Старобільським р/с Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком 1 рік; 21.07.2016 Старобільським р/с Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком на 3 роки; офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Новоселівка, Старобільського району, Луганської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого: 08.09.2011 Старобільським р/с Луганської області за ч.2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин; 02.04.2013 Старобільським р/с Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 80 годин; 13.11.2014 Старобільським р/с Луганської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений по амністії 03.01.2018 року

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2018 року близько 12:00 годині, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2, знаходячись на ділянці місцевості розташованій за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Антонівка, перебуваючи на даху технічної будівлі, яка належить ПАТ «Укртелеком», шляхом вільного доступу, повторно та за попередньою змовою, скоїли крадіжку металевих листів, загальною масою 181 кг., вартістю 923 гривні 10 копійок, чим заподіяли майнову шкоду ПАТ «Укртелеком», викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

23.09.2018 приблизно о 13-00 годині, ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_4, будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung» GT-E 1200М, вартістю 270 грн., який належить ОСОБА_4, після чого поклав вищезазначений телефон собі у кишеню, та в подальшому зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3., чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень визнали у повному обсязі, розповіли, як здійснювали крадіжку майна, яке належало ПАТ «Укртелеком». ОСОБА_2 разом з тим, розповів, як здійснив крадіжку мобільного телефону, який належить ОСОБА_4

Потерпілі представник ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися. Надали заяви в яких зазначили, що претензій до обвинувачених не мають, питання щодо призначення покарання просили вирішити на розсуд суду.

У судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального правопорушення, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви у добровільності позиції обвинувачених. При цьому, суд з'ясував, що обвинувачені, сторона обвинувачення, правильно розуміють зміст цих обставин, що не досліджуються, переконався в добровільності такої позиції, а також роз'яснив їм про позбавлення права в такому випадку оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинувачених відповідають обставинам справи та ними не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, по 1 епізоду, як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб;

по 2 епізоду, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання при призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд згідно ст.65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 скоїв злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікарів: психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, раніше судимий.

Згідно ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

ОСОБА_3 раніше судимий, кримінальне правопорушення скоїв в період не відбутого покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 21.07.2016 року, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та призначення покарання з урахуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків з відбуванням покарання в кримінально - виконавчій установі закритого типу.

ОСОБА_2 скоїв два злочини середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікарів: психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, раніше судимий.

Згідно ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого вчинення злочину за 2 епізодом у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, доповідь Старобільського РВ ДУ «Центр пробації» філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без ізоляції його від суспільства, а тому призначає йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Згідно ч.1 ст. 76 КК України слід покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання

Строк застосування запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання, згідно ухвали слідчого судді від 11.09.2018, на час ухвалення вироку закінчився.

Ухвалою слідчого судді від 11.09.2018 до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, проте останній порушив застосовані щодо нього обмеження, залишив житло та виїхав у невідомому напрямку, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою та клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого. Ухвалою суду від 12.11.2018 вказане клопотання було задоволено.

У судовому засіданні прокурор просив повернути йому подане ним раніше клопотання щодо зміни запобіжного заходу на тримання під вартою щодо ОСОБА_3, оскільки згідно ухвали слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області в іншому кримінальному провадженні від 24.11.2018 до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 21.01.2019, а тому підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого відсутні.

Підстав для застосування до обвинувачених ст. 69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати необхідно стягнути з ОСОБА_2

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов не пред'явлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання часткового приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 21 липня 2016 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання обчислювати з 27 листопада 2018 року.

Речові докази - мобільний телефон марки «Samsung» GT-E 1200М переданий під розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому; металеві листи, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, повернути ПАТ «Укртелеком».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави Отримувач : УК у Старобільському районі/Старобільський район/24060300 Код отримувача ( ЄДРПОУ) : 37858396 Банк отримувача : Казначейство України( ЕАП) Код банку отримувача (МФО) : 899998 Рахунок отримувача : 31111115012331 Код класифікації доходів бюджету : 24060300 процесуальні витрати понесені при провадженні товарознавчої експертизи №19/113/9-1/346-172е від 11.10.2018 у розмірі 715 грн..

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та обвинуваченим.

Суддя О.О.Пелих