Рішення № 78262408, 30.11.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1196/18

381/2697/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2018 року позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що у 2007 році та у 2013 році між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори, відповідно до умов яких Банк надав відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до АТ «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами.

25.04.2017 року між АТ «КІБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого АТ «КІБ» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до позичальника, що випливають із умов кредитних договорів. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов'язання за договорами виконав в повному обсязі, а відповідач кредит за Договорами у повному обсязі не сплачує, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами кредиту в розмірі 229 467,31 грн., а також судовий збір.

27 серпня 2018 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 25.10.2018 року продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду надала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає частково та просила не стягувати з неї пеню в розмірі 132 847,68 гривень, оскільки пеня майже в три рази перевищує суму боргу, також не відомо за який період вона розрахована, оскільки в розрахунках заборгованості (в таблиці) пеня взагалі не зазначена. Враховуючи викладене просила відмовити в задоволенні стягнення з неї пені, в іншій частині позову не заперечує, але просить суд при винесені рішення встановити розстрочку на даний час так, як її матеріальне становище відсутнє, сума боргу для неї є дуже обтяжливою та просить врахувати те, що вона офіційно ніде не працює та в жовтні цього року поховала сина, а також просила розглянути справу без її участі.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 010/7031/82/62448, відповідного до умов якого позичальнику відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000 гривень на строк 24 місяці з кінцевим терміном погашення кредиту до 16.10.2009 року, процентна ставка становить 29,99 % річних.

Крім того, 26.03.2013 року між ПАТ «Райффайзен Банк аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/1046/82/0189375, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 57154,95 грн. з яких 7649,51 грн. на споживчі цілі та 46350,49 грн. на погашення заборгованості позичальника перед Кредитором на строк 72 місяці з кінцевим терміном погашення кредиту до 29.03.2019 року, процентна ставка становить 35,3 % річних.

В свою чергу, за вказаними кредитами, позичальник зобов'язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до АТ «КІБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами.

25.04.2017 року між АТ «Комерційний індустріальний Банк» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20170425, відповідно до умов якого АТ «КІБ» відступило ТОВ «ФК ЄАПБ» належне право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами.

На виконання умов Договору відступлення права вимоги № 20170425 від 25.04.2017 року, АТ «КІБ» надсилало на адресу відповідача повідомлення від 12.05.2017 року за вих. № 001769141 про відступлення права вимоги до ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язаннях за кредитним договором № 010/7031/82/62448 від 16.10.2007 року та за кредитним договором № 014/1046/82/0189375 від 26.03.2013 року.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитними договорами позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який набув права грошової вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги, 12.05.2017 року направляв за вих. № 001769141-1 на адресу відповідача повідомлення з вимогою про погашення заборгованості по Кредитним договорам. Однак, незважаючи на повідомлення, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала.

Як зазначено в змісті позову, відповідачем були порушенні умови договору і за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 229 467,31 грн., зокрема за договором № 010/7031/82/62448 від 16.10.2007 року, в розмірі 27 549,55 грн., яка складає заборгованість за основною сумою боргу - 27 549,55 грн. та заборгованість за договором № 014/1046/82/0189375 від 26.03.2013 року в розмірі 2019117,76 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 48 634,68 грн., сумою заборгованості за відсотками в розмірі 20 435,40 грн., сумою заборгованості за пенею в розмірі 132 847,68 гривень.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача у зазначеному вище розмірі.

Однак, приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

За положеннями вказаної норми закону суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема, занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу.

Суд вважає, що інтереси позивача достатньо захищені процентною ставкою, заборгованість за пенею по кредиту від 26.03.2013 року відповідно до наданого позивачем розрахунку взагалі відсутня.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі №6-100цс14, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми, як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року №39/248, в якій наголошено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, а тому принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах. Конституційний Суд України визначив, що захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч.3 ст.551 ЦК України.

Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд приходить до переконання, що належним способом прояву принципів добросовісності, справедливості та розумності у спірних правовідносинах, а також досягнення певного балансу прав та інтересів кредитора та боржника буде реалізація судом передбаченого частиною 3 статті 551 ЦК України права на зменшення розміру пені до 2 847,68 грн.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеними в установленому законом порядку кредитними договорами. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 1491,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1449,08 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 280-284 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 610, 611, 615, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/р 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість в розмірі 99 467,31 грн., зокрема по кредитному договору від 16.10.2007 року № 010/7031/82/62448, в розмірі 27549,55 грн., яка складає заборгованість за основною сумою боргу - 27549,55 грн. та по кредитному договору від 26.03.2013 року № 014/1046/82/0189375 в розмірі 71917,76 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 48634,68 грн., сумою заборгованості за відсотками в розмірі 20435,40 грн., сумою заборгованості за пенею в розмірі 2847,68 грн. та судові витрати в сумі 1491,76 грн.

У задоволені іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст. ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. ХIIІ «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Л.М. Ковалевська