Рішення № 78262299, 29.11.2018, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/282/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :

головуючої судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря Маламан Я.О.,

позивачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (не з'явились),

представника позивачів - ОСОБА_4 (не з'явився),

відповідачів: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (не з'явились),

представника третьої особи - (не з'явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року позивачі звернулись до Ржищівського міського суду Київської області із вказаним позовом, посилаючись на те, що 05 квітня 2017 року між ОСОБА_2, ОСОБА_8, від імені якої діє її мама ОСОБА_3, та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. За умовами п.п. 3.1.2 цього договору ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання разом з членами своєї сім'ї, - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знятися з реєстрації у вказаному будинку до 20 квітня 2017 року.

Після оформлення договору купівлі-продажу відповідачі 19 квітня 2017 року зібрали всі свої речі і виїхали у невідомому напрямку, пообіцявши новим власникам житла в той же день знятися з реєстрації за цією адресою. Проте, своєї обіцянки вони не виконали до цього часу, а всі спроби їх відшукати виявились марними. На даний час у зазначеному будинку зареєстровані і нові і старі його власники.

Таким чином, відповідачі вже більше року у даному будинку не проживають, спільного господарства з позивачами не ведуть, за комунальні послуги не платять, їх особистих речей у будинку та на території садиби немає. Справжнє місце проживання відповідачів невідоме, будь-які засоби зв'язку з ними відсутні.

Наявність реєстрації відповідачів заважає позивачам у повній мірі здійснювати своє право володіння та розпорядження майном.

Позивачі просили визнати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

У судове засідання позивачі та представник позивачів не з'явились, представник позивачів надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримував, просив проводити розгляд справи без участі позивачів та представника позивачів.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи в силу ст. 128, 131 ЦПК України, вважаються повідомленими належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_8, від імені якої діє мати ОСОБА_3, є власниками будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 05 квітня 2017 року. Попередній власник будинку ОСОБА_9 Відповідно до п. 3.1.2 Договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний разом з членами своєї сім'ї знятись з реєстрації у вказаному будинку до 20 квітня 2017 року (а.с. 11-12). 1/2 частка будинку по АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_8 (а.с.13).

Згідно копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 встановлено, що у будинку зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 14-15).

З акту обстеження житлового приміщення на предмет проживання у ньому громадян, складеного депутатом Ржищівської міської ради Київської області Ярошкевичем А.В. у присутності громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 23 серпня 2018 року, встановлено наступне. У будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають наступі громадяни: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 Крім зазначених вище громадян у даному будинку зареєстровані але не проживають з квітня 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Особистих речей та предметів домашнього вжитку цих громадян у житловому будинку та на території даного домоволодіння немає, участі у веденні спільного господарства з моменту свого переїзду до іншого місця проживання вони не приймають, за комунальні послуги не платять (а.с. 17). Довідкою, виданою Ржищівською міською радою від 23 серпня 2018 року, підтверджується що вказані вище особи зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Крім того, правові норми щодо володіння та розпорядження власника своїм майном закріплені Цивільним кодексом України (ст. 319, 321, 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 1 ст.163 ЖК Української РСР у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частинами третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 більше одного року не проживають у будинку, що за адресою: АДРЕСА_1. Після оформлення договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку у квітні 2017 року, - продавець ОСОБА_9, від імені якого діяв ОСОБА_5, покупці: ОСОБА_2, ОСОБА_8, від імені якої діяла мати ОСОБА_3, колишній власник ОСОБА_9 зобов'язувався разом з членами сім'ї знятись з реєстрації у вказаному будинку до 20 квітня 2017 року (а.с. 12). Однак, своїх зобов'язань не виконав та члени сім'ї ОСОБА_9 не знялись з реєстрації у вказаному вище будинку.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більше одного року не проживають у будинку АДРЕСА_1, тому втратили право користування цим житлом.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_13, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, слід задовольнити.

За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 33, 41 Конституції України, ст. 71, 72, 150, 163 ЖК Української РСР, ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст. 2, 4, 12, 81, 82, 223, 247, 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, (паспорт, серії НОМЕР_2, виданий Дарницьким РУГУ в м. Києві 12 березня 2002 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, (паспорт, серії НОМЕР_3, виданий Кагарлицьким РС УДМС 03 червня 2014 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), такими, що втратили право користуванням житловим будинком АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя