Ухвала суду № 78262138, 03.12.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4829/18

Провадження №2/369/2363/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М. при секретарі Бугайовій М.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, ОСОБА_2, третя особа: Управління державної реєстрації Головного Територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування запису про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

До суду від позивача надійшла заява, в якій він просив вжити заході забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:06:002:0152.

У судовому засіданні представник позивача заяву підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти дії.

Відповідно до п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вивчивши заяву та, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та вважає за можливе накласти арешт на земельну ділянку площею 0,7605 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:06:002:0152.

Керуючись ст. ст. 149, 151 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,7605 га, що знаходиться за адрсою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:06:002:0152.

Інформація про позивача: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, буд.. 155, кв. 37.

Інформація про відповідача: ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 вал, 16-Б, кв. 16.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук