Рішення № 78261996, 26.11.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4186/18

Провадження №2/367/3881/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Бабаковій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві, Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про захист прав споживачів.-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду мотивуючи свої вимоги тим, що 23.11.2017 ним було подано документи та оформлено заяву-анкету для видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон до Відділу оформлення документів № 2 міста Києва за адресою м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького,10, в тому числі сплачено збори в розмірі 557,32 грн.

14.03.2018 на офіційному порталі Державної міграційної служби України (за посиланням https://dmsu.gov.ua/services/docstate.html) була розміщена інформація про готовність закордонного паспорта Позивача.

20.03.2018 Позивач отримав у Відділі оформлення документів № 2 міста Києва паспорт громадянина України для виїзду за кордон, про що поставив свій підпис у відповідній графі.

Позивач стверджує, що згідно норм чинного законодавства паспорт громадянина України для виїзду за кордон повинен був бути виданим йому 21 грудня 2017 року (20 робочих днів з 23.11.2017) замість 14 березня 2018 року. А отже, посадовими особами відповідача було порушено порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на 82 (вісімдесят два) календарні дні.

02.04.2018 позивачем відправлена відповідачу претензія щодо порушення строків оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та сплату штрафних санкцій з вимогою сплатити пеню у розмірі 1 371,00 грн.

14.04.2018 позивачем отримана відповідь, якою відмовлено у задоволенні викладених вимог без належного обгрунтування.

У зв'язку з вищевикладеним просив суд стягнути з Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, будинок 4-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37768863) на його користь пеню у розмірі 1 371,00 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві позов не визнала у повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити.

В судове засідання відповідач Головне управління державної казначейської служби України в м. Києві свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення на позовну заяву, зі змісту яких вбачається, що спірні правовідносини виникли виключно між позивачем та Головним управлінням державної міграційної служби України в місті Києві, просять справу розглядати без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 23.11.2017 звернувся до відділу оформлення документів ГУДМС України в м. Києві з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у термін 20 робочих днів.

Для оформлення паспорта для виїзду за кордон зазначена особа надала наступні документи:

- паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 23.10.2008 Куйбишевським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3;

- копію картки платника податків № НОМЕР_1, видану 30.10.2008 ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- квитанцію про сплату адміністративного збору на суму 557,32 грн.

Внесення персональних даних ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в підсистему «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України» ЄІАС УМП Єдиного державного демографічного реєстру здійснено 23.11.2017.

Після перевірки отриманої інформації 04.12.2017 прийняте рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. 05.12.2017 персональні дані заявника передані до Державного центру персоналізації документів для виготовлення паспорта.

13.03.2018 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був персоналізований паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 який 14.03.2018 прибув до Відділу оформлення документів № 2 міста Києва, після чого 20.03.2018 його було видано позивачу.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 1 вказаного Закону визначено терміни, а саме: виконавець суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

У Законі визначені, зокрема, додаткові підстави для визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача (ст. 18); установлена пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги) за кожен день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором. Коли ж вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3 % загальної вартості замовлення (ч. 5 ст. 10 Закону № 1023-Х1І).

Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, і що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Разом з тим, враховуючи, що окремі види правовідносин з участю споживачів регулюються й спеціальними законами України (наприклад, страхування, перевезення, фінансові послуги, житлово-комунальні послуги тощо), вищевказаний Закон застосовується в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Проте, отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон спрямовано на набуття особою права на виїзд з України і в'їзд в Україну. За змістом статті 1 Закону України від 06.09.2012 року № 5203-VІ «Про адміністративні послуги» оформлення та видача вказаного паспортного документа є адміністративною послугою, а територіальні органи та підрозділи ДМС України - суб'єктами надання даної послуги.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо) (частини перша, п'ята).

Оформлення паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/підрозділами ДМС здійснюється через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів.

Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року № 3166-VI передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інщі центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (стаття 3).

Відповідно до п.1 положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 360 «Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України» Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідно до положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 360 «Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України» Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань надає адміністративні послуги відповідно до закону (підпункти 10,36 пункту 4).

За оформлення паспорта для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється плата (за кордоном - консульський збір) у порядку та у розмірах, встановлених законодавством. Документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети (пункти 16, 17 Порядку № 152).

В силу вимог пункту 36 частини першої ст. 64 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що справляється за місцем надання послуги, належить до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів; Бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюється згідно із Законом та перспективним планом формування території громад.

За змістом пункту 10 частини третьої ст. 29 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок державного бюджету, в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч.2 ст. 67-1 цього Кодексу) є джерелом формування спеціального фонду Державного Бюджету України.

Згідно із ч.5 тієї ж ст. Бюджетного кодексу України Закон про Державний Бюджет України може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального (спеціального) фонду Державного Бюджету України або їх частину, які визначені частиною другою (третьою) цієї статті, до спеціального (загального) фонду Державного Бюджету України

Пунктом 3 ст. 11 Закону України «Про державний Бюджет України на 2017 рік» встановлено, що плата за продукцію, документи, що видаються при наданні адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї також відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух», є джерелами формування спеціального фонду Державного Бюджету Країни на 2017 рік у частині доходів.

Зарахування до бюджету плати за надання адміністративної послуги та вартість бланків паспортів здійснюється відповідно до Порядку зарахування до бюджетів плати за надання адміністративних послуг та продукцію і документи, що використовуються для оформлення цих послуг, затвердженого Наказом МВС України, МФУ від 12.02.2016 року за № 96/55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.02.2016 за № 311/28441.

В Законі України «Про захист прав споживачів» в редакції від 10.06.2017 чітко визначено перелік порушення прав споживачів та відповідальність за їх порушення. Надання такої адміністративної послуги не підпадає під жодну з вище визначених, оскільки отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон спрямовано на набуття особою права на виїзд з України і в'їзд в Україну. Враховуючи те, що за змістом статті 1 Закону України від 06.09.2012 року «Про адміністративні послуги» оформлення та видача вказаного паспортного документа є адміністративною послугою, а територіальні органи та підрозділи ДМС України є суб'єктами надання даної послуги і є суб'єктом владних повноважень, а не суб'єктом господарювання. Правовідносини в сфері надання адміністративних послуг регулюються Законом України «Про надання адміністративних послуг» та Порядком оформлення, видачі, обміну, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 року № 1001).

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, нарахування пені випливає з умов грошового зобов'язання, а в даному випадку між сторонами грошових зобов'язань немає.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 19 Конституції України,ст.ст. 29, 64 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 1,10,18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1,11 Закону України «Про адміністративні послуги», ст. 1 Закону України «Про державний Бюджет України на 2017 рік», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 360 «Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України», керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 247, 263-268, 280, 282-283 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі 10 днів, а саме 06.12.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк