Рішення № 78261751, 07.11.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2983/18

Провадження № 2-о/362/81/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря - Яренко Н.М.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, -

В С Т А Н О В И В :

Заявники звернулись до суду із спільною заявою про розірвання шлюбу, укладеного між ними. В обґрунтування заяви посилалися на те, що 30.04.2002 року вони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 Через певний час після реєстрації шлюбу сімейне життя між заявниками не склалося. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться, за таких обставин заявники вважають, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені. Між ними досягнуто згоду стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини.

У судове засідання заявники не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заяву просили задовольнити.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Заявники перебувають у шлюбі, який зареєстрований 30.04.2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 312, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 (а.с. 16).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 14.09.2012 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 17).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Судом також встановлено, що 11.05.2018 р. між заявниками укладено договір щодо здійснення батьківських прав (а.с. 18).

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Таким чином, в ході судового засідання суд повинен з'ясувати наявність вільного волевиявлення кожного із подружжя як щодо розірвання шлюбу, так і щодо змісту договору, а також у з'ясуванні відповідності умов договору інтересам дитини (дітей). Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя може мати місце лише при умові якщо, між іншим, буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що спільна заява подружжя про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, так як таке відповідає дійсній волі сторін.

Подружні стосунки між сторонами припинені, їх сім`я фактично розпалася, внаслідок чого подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, а тому шлюб необхідно розірвати.

Керуючись п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. №11, ст. ст 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 30.04.2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 312.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М.Кравченко