Ухвала суду № 78259226, 03.12.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 03.12.2018

Справа № 501/3579/18

2/501/1697/18

УХВАЛА

03 грудня 2018 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., перевіривши виконання вимог статей 149-151 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК) заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову при відкритті провадження по цивільній справі за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

предмет та підстави позову: про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

ВСТАНОВИВ:

І. Обґрунтування заяви.

1. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову та просить суд вжити заходи до забезпечення її позову шляхом заборони приватному нотаріусу Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, померлого 27.12.2016 року.

Дана заява обґрунтована тим, що нею (позивачкою) до суду подано позов з вимогами визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4, померлого 27.12.2016 року на спадкове майно у вигляді:

- квартири №26, розташованої в будинку №36 по вул.Парковій в м.Чорноморську;

- земельної ділянки №15, загальною площею 3,5434 га, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіпопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123782000:01:005:0314;

- земельної ділянки №21, загальною площею 0,06 га, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіпопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123782000:02:001:2616.

2. Заявник стверджує в заяві, що на вказане нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА_3 у будь-який час може бути видано на ім’я відповідачки свідоцтво про право на спадщину за законом, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

ІІ. Процедура.

3. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Предметом спору є нерухоме майно:

- квартира №26, розташована в будинку №36 по вул.Парковій в м.Чорноморську;

- земельна ділянка №15, загальною площею 3,5434 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіпопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123782000:01:005:0314;

- земельна ділянка №21, загальною площею 0,06 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіпопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123782000:02:001:2616.

4. Разом з позовом ОСОБА_1 надала до суду заяву про забезпечення позову. До заяви про забезпечення позову позивачем не надано відомості щодо майнового стану позивача.

5. Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК).

6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв’язку із тим, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.

7. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК).

8. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

9. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

10. Натомість, всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

11. Згідно із ч.ч.1-5 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

12. Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

13. З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

14. Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Позивач не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою позивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

15. Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що не звільняє його від обов’язку зазначити в заяві про забезпечення позову конкретну пропозицію/захід зустрічного забезпечення, який може бути застосований судом.

16. За приписами ч.9 ст.153 ЦПК України Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову має бути повернута позивачу.

17. Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149-154 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - повернути заявнику.

2. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_5