Рішення № 78259070, 20.11.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4189/18

Провадження № 2/496/1822/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника третьої особи - Тіоса І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області про скасування державного акту на право колективної власності на землю

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий Дачненською сільською Радою народних депутатів Біляївського району Одеської області 26.06.1998 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Чорноморське» на підставі рішення 3 сесії ХХІІІ скликання Дачненської сільської Ради народних депутатів від 05.05.1998 року таким, що втратив чинність.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.09.2018 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва площею 0,12 га на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів). Але листом №В-12726/0-6790/0/37-18 від 24.09.2018 року вказаним Управлінням йому було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що бажана земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Чорноморське», згідно державного акту на право колективної власності серії НОМЕР_1 від 26.06.1998 року. Оскільки вказану земельну ділянку не було повернуто до земель державної чи комунальної власності, а тому розпорядження даними земельними ділянками не належить до компетенції жодного органу влади чи місцевого самоврядування. Позивач вказує, що зазначений державний акт на право колективної власності на землю фактично припинив свою чинність, оскільки у процесі реформування аграрного сектору економіки, відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року №1529/99 КПС «Чорноморське» було ліквідовано, у зв'язку з чим припинилось право колективної власності КПС «Чорноморське» на земельні ділянки, а чинним ЗК України не передбачено право колективної власності, а також порядку розподілу земель сільськогосподарського призначення у разі ліквідації сільськогосподарських підприємств, якщо такі належали їм на праві колективної власності. Враховуючи, що при ліквідації підприємства відповідна державна реєстрація державного акту на право колективної власності на землю не скасована, на теперішній час відсутній законодавчий механізм передачі земель колективної форми власності до державної, наявність чинного державного акту право колективної власності на землю перешкоджає позивачу реалізувати своє право, передбачене ЗК України, на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення садівництва та порушує основоположні принципи земельного законодавства, визначені ст. 5 ЗК України, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому пояснив, що позивач не може реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки так як державний акт про право колективної власності при ліквідації КСП не було скасовано, хоча землі були розпайовані та громадяни отримали державні акти про право власності на земельні ділянки.

Представник відповідача - Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області до судового засідання не з'явився, але направив до суду відзив на позовну заяву, в якому фактично позовні вимоги визнав та просив справу розглянути у його відсутність.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, приймаючи до уваги відзив представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.09.2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтованою площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів) (а.с.14)

Але листом №В-12726/0-6790/0/37-18 від 24.09.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що бажана земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Чорноморське». Оскільки вказану земельну ділянку не було повернуто до земель державної чи комунальної власності, а тому розпорядження даними земельними ділянками не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного ст. 122 ЗК України, а землі залишаються у колективній власності. (а.с.15-16)

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Дачненською сільською радою Біляївського району Одеської області на підставі рішення 3 сесії ХХІІІ скликання від 05.05.1998 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Чорноморське» надано у колективну власність 2569,7 га земель в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений державний акт на право колективної власності на землю зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2 (а.с.17-20).

На момент оформлення підприємством права колективної власності Земельним кодексом України від 18.12.1990 року №561-ХІІ (втратив чинність з 01.01.2002 року), Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 року №1540-VІ (втратив чинність з 01.01.2004 року) та Законом України «Про власність» від 07.02.1991 року №697-ХІІ (втратив чинність з 20.06.2007 року) передбачалась: приватна, колективна та державна форми власності.

Статтею 5 ЗК України в редакції від 18.12.1990 року було встановлено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. Землі у колективну власність передаються безплатно. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Отже, передані у 1998 році КСП «Чорноморське» землі належали на праві колективної власності громадянам, які на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 були членами цього підприємства та зазначені у додатку №1 до державного акту.

У процесі реформування аграрного сектору економіки, відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року №1529/99 КПС «Чорноморське» було ліквідовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З листа Головного Управління статистики в Одеській області №03.3-12/1338 від 16.10.2018 року вбачається, що станом на 16.10.2018 року у базі даних ЄДРПОУ по території Одеської області КСП «Чорноморське» не значиться.

Згідно положень п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК України в редакції від 18.12.1990 року право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Вищевказані норми законодавства, а також положення Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року №1529/99 вказують, що відносини права колективної власності на земельні ділянки припиняться з часу ліквідації відповідних суб'єктів права колективної власності на землю та не допускають правонаступництва.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що до підприємств, створених на базі приватної власності членів КСП «Чорноморське» не перейшли права та обов'язки вказаного підприємства в частині користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1. За таких обставин право колективної власності КСП «Чорноморське» на земельні ділянки припинилось.

Статтею 30 ЗК України, в редакції чинній станом на теперішній час, встановлено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку. Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Однак, діючим законодавством України не визначений механізм щодо передачі земель колективної форми власності до державної після ліквідації колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п. п. 2, 4 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 року №666/94, кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Аналогічним чином, згідно п. п. 1, 2, 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720/95, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Згідно п. п. 1.3, 1.5, 2.7 «Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій» затверджених наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду та УААН від 04.06.1996 році за №47/172/48, передача в натурі земельної частки (паю) громадянину здійснюється після складання «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)» (далі - Схеми). Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад). На Схемі виділяються земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації, а також земельні масиви, які поділяються на земельні частки (паї) після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу.

З листа Відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 2626/105-18 від 08.10.2018 року вбачається, що у 2000 році була розроблена Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Чорноморське» Біляївського району Одеської області. Згідно вказаної Схеми, склад земель колективної власності, приведеному у додатку 2 Схеми із загальної площі 2569,70 га, з них: - площа земель колективної власності, що підлягає поділу 2368,30 га, в тому числі 2368,30 га орних земель, з них 595,50 га зрошувальної ріллі; - землі, що не підлягають паюванню 201,40 га, в тому числі 201,40 га під господарськими будівлями і дворами, під господарськими шляхами і прогонами, лісовкритими землями.

Згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) отримали сертифікати 382 особи. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах складає по ріллі 6,22 га. Таким чином, залишилось із земель, що не підлягають паюванню земельні ділянки площею 193,66 га, які не розподілені між членами КСП «Чорноморське» та фактично продовжують залишатися у колективній власності.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що передані у 1998 році КПС «Чорноморський» землі належали на праві колективної власності громадянам, які на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю були членами цього підприємства та зазначені в додатку 1 державного акту.

При цьому, реалізовувати свою правосуб'єктність щодо земель колективної власності громадяни-співвласники могли або через прийняття розпорядчих рішень загальних зборів колективу співвласників або через виділення власної частки (паю) в натурі (на місцевості) із зміною земельного сертифікату на державний акт на право приватної власності на виділену земельну ділянку.

Пунктом 17 Перехідних положень діючого Земельного кодексу України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Тобто, з моменту отримання власником земельної частки (паю) сертифікату на право на земельну частку (пай), державний акт на право колективної власності втрачає свою актуальність.

При цьому, припинення права колективної власності не впливає на можливість власників сертифікатів отримати правовстановлюючі документи на земельну ділянку та виділення в натурі на місцевості своїх часток (паїв) та не порушує їх прав.

Таким чином суд приходить до висновку, що державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 є формальним та не породжує правових наслідків.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю, а відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 121 ЗК України, в редакції чинній станом на теперішній час, на підставі цієї конституційної гарантії громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення садівництва - не більше 0,12 га із земель державної або комунальної власності.

Частиною 1 ст. 84 ЗК України, в редакції чинній станом на теперішній час, визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно п. п. г п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок комунальної власності.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України, в редакції чинній станом на теперішній час, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Тобто, Конституцією України і Земельним кодексом України гарантовано громадянам України право на отримання земельних ділянок у власність в межах визначених норм.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що перебування земельної ділянки у колективній власності та відсутність правового механізму повернення земельної ділянки до державної форми власності порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки КСП «Чорноморське» ліквідовано, а право власності на належну вказаному підприємству землю ще досі документально значиться за останнім, в зв'язку з чим на даний час ні Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не може належним чином реалізувати свої повноваження з розпорядження землею, ні позивач разом з іншими громадянами України не може скористатися своїм конституційним правом на отримання земельної ділянки, не маючи при цьому іншого позасудового способу вирішення даного спору, тому суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити та визнати спірний державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий Дачненською сільською Радою народних депутатів Біляївського району Одеської області 26.06.1998 року КСП «Чорноморське» на підставі рішення 3 сесії ХХІІІ скликання Дачненської сільської Ради народних депутатів від 05.05.1998 року таким, що втратив чинність, оскільки для його подальшої чинності вже відсутні будь-які правові підстави.

Керуючись ст. ст. 91, 378, ч. 1 ст. 393, 346 ЦК України, ст. ст. 30, 116, 118, 125, 126, 152, 158 ЗК України, Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» № 1529/99 від 3 грудня 1999 року, Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 8 серпня 1995 року, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області про скасування державного акту на право колективної власності на землю задовольнити.

Визнати Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий Дачненською сільською Радою народних депутатів Біляївського району Одеської області 26.06.1998 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Чорноморське» на підставі рішення 3 сесії ХХІІІ скликання Дачненської сільської Ради народних депутатів від 05.051998 року таким, що втратив чинність.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.О. Пендюра