
Справа № 467/65/18
1-кп/467/48/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2018 Арбузинський районний суд Миколаївської області :
в складі – головуючого судді – Явіци І.В.
з участю секретаря судового засідання – Андросової А.В.
прокурора – Донаканян А.Д.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника – ОСОБА_2
потерпілої – ОСОБА_3
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінального провадження № 12017150000000748, внесеного до
Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
На розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження № 12017150000000748, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зокрема, останній обвинувачення у тому, що 19 серпня 2017 року близько 23 год. 50 хв., керуючи технічно справним автомобілем VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ, та рухаючись по неосвітленій сухій асфальтованій проїзній частині 93-го кілометру автодороги Р-06 «Ульянівка-Миколаїв», із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, зі сторони м. Первомайська у напрямку м. Южноукраїнська, з допустимою в межах видимості проїзної частини та дорожньої розмітки швидкістю 70 км/год., грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1 та 11.3 ПДР України, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її змін, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій зі сторони м. Южноукраїнська у напрямку м. Первомайська рухався автомобіль ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ, під керуванням водія ОСОБА_4, не надавши останньому перевагу у русі та допустив зіткнення з вказаним автомобілем в межах лівого узбіччя зустрічної смуги для свого руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищезазначені транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а водій автомобіля ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ, ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 258 від 19 вересня 2017 року, смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок множинних переломів ребер з двох боків, правобічний гемоторакс (скупчення крові між легенею і внутрішньою стінкою грудної порожнини).
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав суду, що 18 серпня 2017 року, близько 24 год. 00 хв., він їхав у своїй полосі руху на неосвітленій ділянці дороги з м. Києва до м. Херсон зі швидкістю приблизно 60 -70 км/год. На 93 км. автодороги Р - 06, проїхавши с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, він побачив ввімкнені фари автомобіля, який також рухався у своїй полосі йому назустріч.
При цьому, він бачив, що ближнє світло автомобільних фар хилитається, подумав, що спустило колесо або ж водій хотів щось об’їхати. Рух машини був хаотичний і непрямолінійний.
Тоді він переїхав на крайнє ліве положення проїзної частини, подумавши, що водій DAEWOOхоче зупинитись на узбіччі з його сторони. Він прийняв таке рішення, хоча повинен був зайняти крайнє праве положення, а згідно ПДР повинен був рухатись максимально вправо і зупинитись. Він розгубився і вчинив дії, що суперечать правилам дорожнього руху.
На самому краю лівого узбіччя відбулось зіткнення, в результаті якого його автомобіль отримав пошкодження з правої сторони, а він отримав ушкодження ніг, черепно – мозкову травму та вивих руки.
Швидку викликали свідки, а коли приїхали працівники МЧС, то дверцята DAEWOO не можна було відкрити, у той час як водій перебував за кермом. Він спочатку не зрозумів, що водій DAEWOO загинув.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала суду, що загиблий ОСОБА_4 доводиться їй сином.
19 серпня 2018 року він кудись поїхав, проте, куди саме не сказав. Чекаючи на нього, думала, зламався автомобіль, а коли близько 24 год. 00 хв. телефонувала йому, то спочатку йшли гудки, а потім телефон був поза зоною досяжності.
Близько 04 год. 30 хв. ранку, коли вона вийшла на подвір’я, то побачила сусіда, який і повідомив їй, що ОСОБА_4 в морзі. Вона втратила свідомість, після чого нічого не пам’ятає.
Обвинувачений просив у неї вибачення, розмовляв з нею про гроші, дав близько 10 000, грн.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що влітку 2017 року, точної дати не пам’ятає, близько 23 год. 00 хв. він повертався з відпочинку на морі. Проїхавши м. Южноукраїнськ Миколаївської області, рухався в сторону м. Первомайськ.
Попереду нього їхав автомобіль DAEWOO, який поводив себе нормально. Було темно і сухо, дорога не освітлювалась, у зв’язку із чим він бачив лише фари автомобіля. Всі рухались зі швидкістю приблизно 90 – 100 км/год., на дорозі була дорожня розмітка.
Потім він побачив, як DAEWOOвиїхав на зустрічну смугу, зрозумів це по його фарах. Автомобіль обвинуваченого отримав удар в праву сторону, але після зіткнення DAEWOOвже був на своїй полосі руху, тобто зіткнення відбулось на лівій полосі. Від удару DAEWOOвідкинуло на свою смугу. Він бачив це по габаритних вогнях.
В подальшому свідок показав, що він не може точно стверджувати на якій полосі руху відбулось зіткнення. Сліди автомобілів були закручені.
Допитаний в порядку ст. 356 КПК України експерт ОСОБА_7 показав суду, що працює на посаді головного судового експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ. У цьому кримінальному провадженні виконував комплексну транспортно – трасо логічну і авто технічну експертизу по дослідженню обставин ДТП, оформлену висновком експерта № 17-1182 від 15 грудня 2017 року.
Проведення цієї експертизи йому було доручено за письмовою резолюцією керівника експертної установи.
Пояснив, що при проведенні експертизи він керувався інструкцією, яка діяла на час її проведення. Які зміни в неї були внесені він не пам’ятає. Вихідні дані, надані слідчим у листі, за резолюцією керівника передані йому на дослідження і були використані при проведенні експертизи. Самі ж вихідні дані у висновку не відображені, але були використані, як ті, що містяться у постанові слідчого, так і ті, які були направлені листом. При цьому, дані про 80 метрів він не використовував, так як вони не підтверджені слідовою інформацією.
Дані слідчого експерименту не є обов’язковими для використання, експерт самостійно обирає методику дослідження і бере ті дані, які необхідні для надання відповіді на запитання.
При цьому, експерт вказав, що те, як рухався автомобіль DAEWOOдо зіткнення не має значення, так як саме зіткнення сталось на його смузі руху.
Транспортні засоби не оглядав, до них не виїжджав, де вони перебувають не знає, з клопотанням до слідчого про доступ до транспортних засобів не звертався, оскільки використовував ту методику, яка не потребує безпосереднього дослідження транспортних засобів, і у цьому випадку йому було достатньо наявних вихідних даних.
Крім того, він використовував Правила дорожнього руху, які діяли на момент проведення експертизи.
Що ж до слідів, то сліди L1 та L 2- це сліди ковзання, а слід L2 належить автомобілю DAEWOO. Хоча на схемі вони відображені прямолінійно, але при заносі сліди не мають прямолінійної конфігурації.
На його думку, слід L2 – це слід переміщення автомобіля DAEWOOпісля контактування з автомобілем Фольксваген, але це не слід гальмування. Тобто, слід L2 належить DAEWOO, але залишений в процесі контакту з автомобілем «Фальксваген».
В процесі дослідження ним було установлено, що автомобіль DAEWOOповернувся на свою смугу руху, а тому інша смуга була вільна для автомобіля «Фольксваген» і саме «Фольксваген» створив небезпеку для DAEWOO.
Після допиту експерта в суді захисник обвинуваченого ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким просив призначити повторну комплексну транспортно – трасо логічну і авто технічну експертизу, на вирішення якої поставити запропоновані ним запитання та вихідні дані. Посилався при цьому, на положення КПК, які визначають докази недопустимими в процесі доказування.
Зокрема, своє клопотання обґрунтував тим, що експертом ОСОБА_8 при проведенні комплексної транспортно – трасо логічної і авто технічної експертизи не взято до уваги лист слідчого Редіна А.В. № 6998/24-17, в якому останній в якості вихідних даних надає параметри виникнення ДТП, отримані під час проведення слідчого експерименту за участю водія ОСОБА_1, у зв’язку із чим експертом не досліджено показання ОСОБА_1 щодо механізму виникнення ДТП, не надано їм технічної оцінки, чим порушено право останнього на захист.
Крім того, висновок експерта № 17-1182 від 15 грудня 2017 року має ряд суттєвих недоліків, які, на думку автора клопотання, виключають можливість його використання, як доказу у кримінальному провадженні.
Так, як указано в клопотанні, експерт зробив висновок про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень вимог ПДР тільки на тій підставі, що місце зіткнення розташоване на лівому узбіччі відносно напрямку руху автомобіля «Фольксваген», взявши інформацію, вказану в схемі до протоколу огляду місця ДТП (концентрація осипу знаходиться на лівому узбіччі) та текст ПДР.
При цьому, ніяких обчислень не виконував, спеціальних знань не застосовував та користувався Правилами дорожнього руху в редакції 2013 року, хоча з того часу вони дев’ять разів зазнали змін.
Крім цього, у клопотанні вказано, що висновок експерта містить твердження, які суперечать один одному.
Зокрема, на сторінці 7 свого висновку експерт стверджує, що слід L2 було утворено колесами автомобіля ЗАЗ, а на сторінці 8 висновку цей же експерт стверджує, що «викликає обґрунтований сумнів можливість утворення слідів L1та L2, відображених на схемі колесами автомобіля ЗАЗ».
Тобто, як стверджує заявник, при відповідях на різні питання у одному й тому ж висновку експерт дає протилежні твердження, а саме : в тому випадку, коди необхідно довести вину водія ОСОБА_1 експерт доводить, що слід утворено колесами автомобіля ЗАЗ, а коли він відповідає на запитання щодо швидкості руху автомобіля ЗАЗ (яка могла бути вищою за максимально допустиму), експерт стверджує, що з технічної точки зору викликає сумнів утворення цих слідів автомобілем ЗАЗ і по цій причині неможливо визначити швидкість цього автомобіля.
Окрім вищевикладеного, клопотання містить вказівку на те, що в ході проведення слідчого експерименту, згідно показань водія ОСОБА_1, було встановлено характеристики дорожньої обстановки перед ДТП, у яких викладено послідовність подій безпосередньо перед зіткненням.
У такому випадку, експерту в якості вихідних даних були задані характеристики, які він повинен був приймати при регламентації та оцінці дій водіїв, якщо ці показання не визнані технічно не спроможними.
При цьому, перевірку на технічну спроможність показань водія ОСОБА_1 у висновку не наведено, а тому вони не спростовані, як неспроможні з технічної точки зору.
Разом з тим, експертом проводився аналіз на основі останньої фази ДТП – зіткнення на зустрічному узбіччі. А факт такого розташування місця зіткнення експертом трактується як небезпека для руху водію автомобіля ЗАЗ, у той час, як зазначає автор клопотання, з огляду на визначення небезпеки руху, рух автомобіля «Фольксваген» зустрічним узбіччям не являв собою небезпеки для руху відповідно до ПДР.
За таких обставин, як вказано у клопотанні, експерт методично невірно оцінив дії водіїв в даній дорожній обстановці, вказавши лише на невідповідність дій водія автомобіля «Фольксваген» вимогам п. 11.3 та 10.1 ПДР, оскільки невстановлений фактичний момент виїзду автомобіля «Фольксваген» на смугу зустрічного руху і на узбіччя, а туди виїхав також і автомобіль ЗАЗ, водій якого так само повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР.
Таким чином, експерт не взяв до уваги результати слідчого експерименту, які надані йому слідчим Редіним А.В. в листі № 6998/24-17, а тому не надана оцінка показанням водія автомобіля «Фольксваген» на предмет їх технічної спроможності. Ці показання повинні були отримати своє відображення в технічній оцінці дорожньої обстановки з точки зору відповідності дій водія автомобіля ЗАЗ вимогам п. 10.1 ПДР.
У клопотанні, окрім цього, зауважено, що дані показання є технічно спроможними, оскільки при швидкості зближення автомобілів 80+80= 160 км/год. або 44 м/с, у водія автомобіля «Фольксваген» було в розпорядженні не більше 2-х секунд, оскільки відстань між автомобілями в момент виїзду ЗАЗ на смугу руху «Фольксваген» становила (згідно показань водія) 80 м (80/44 приблизно 2 секунди). За цей час водій не міг встигнути відреагувати на небезпеку і, перебуваючи в аварійній обстановці, вжити всіх можливих заходів на уникнення зустрічного зіткнення із своїм автомобілем.
При цьому, як вказує автор клопотання, при такому розташуванні (80 м) водій «Фольксваген» знаходився в аварійній обстановці, оскільки зупинка обох автомобілів до моменту їх зближення була неможлива ( про що й вказано в експертизі), а дії водія в аварійній обстановці Правилами дорожнього руху та іншим нормативними документами не регламентуються.
Таким чином, на думку автора клопотання, при вказаних водієм ОСОБА_1 обставинах виникнення ДТП, які є технічно спроможними, наявні підстави для висновку про те, що в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, в тому числі п. 10.1 та 11.3, з технічної точки зору не вбачається.
Окрім цього, зауважено, що за даними схеми ДТП, маневр здійснював саме автомобіль ЗАЗ, а не «Фольксваген», про що в експертизі відсутні згадки, а на схемі ДТП зафіксований слід автомобіля ЗАЗ з відхиленням праворуч, що при встановленому взаємному розташуванні 170+/-5 градусів, свідчить про прямолінійне розташування автомобіля «Фольксваген» відносно осі дороги. Тобто, маневрував на момент зіткнення автомобіль ЗАЗ, а «Фольксваген» не здійснював маневрів і перебував на узбіччі паралельно осі дороги на відстані від краю проїзної частини, більшій за габаритну ширину свого кузова (понад 2 м).
Таким чином, заявник вказує на неповноту дослідження, а саме : не досліджено одна з версій події, яка є технічно спроможною і була надана експерту на дослідження.
Однак, під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 не надав аргументованої відповіді на поставлені запитання щодо вказаних недоліків, а тому не було їх не було усунуто.
Крім того, захисник посилаючись на показання свідка ОСОБА_6, указує, що останній підтвердив версію водія ОСОБА_1 про те, що саме водій автомобіля ЗАЗ першим виїхав на зустріну смугу руху та поставив водія ОСОБА_1 у аварійну ситуацію, так як в судовому засіданні показав, що на момент виникнення ДТП він рухався у тому ж самому напрямку, що й автомобіль ЗАЗ. При цьому він бачив, що безпосередньо перед виникненням даної пригоди автомобіль ЗАЗ виїхав на зустрічну для себе смугу руху, по якій рухався автомобіль «Фольксваген».
Заявник стверджує, що чим показам не було надано належної експертної оцінки.
За таких обставин, захисник просив призначити повторну комплексну транспортно- трасо логічну і авто технічну експертизу, проведення якої належить доручити Київському НДІСЕ, поставивши на вирішення експертів запропоновані ним запитання.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що це призведе до затягування розгляду справи, у той час як наявний в матеріалах провадження висновок експерта є повним і зрозумілим.
Потерпіла ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання захисника, вказала, що у справі вже проведено експертизу, якій вона довіряє. У разі задоволення судом клопотання про призначення експертизи, просила не доручати її проведення Київському НДІСЕ через наявність у неї сумніву щодо того, що захисник не вплине на експертів.
З’ясувавши позиції сторін судового провадження щодо заявленого клопотання, перевіривши його доводи та обгрунтованість, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.
Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
За роз’ясненнями пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» , комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.
Оскільки, для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, тобто, за наявності підстави, передбачені ст. 242 КПК України, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи і встановлення її фактичних обставин, ураховуючи доводи захисника, суд вважає за необхідне задовольнити його клопотання і призначити комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу,проведення якої доручити Харківському НДІСЕ ім. Засл.проф. ОСОБА_9.
Суд брав до уваги заперечення потерпілої ОСОБА_3 щодо доручення експертизи установі, про яку йдеться у клопотанні, та з метою виключення будь – якого «розумного сумніву», враховуючи те, що правова норма, яка регулює призначення експертизи за ухвалою суду, не містить прямої вказівки щодо доручення проведення експертизи установі, заявленій учасником провадження, і вважав за необхідне самостійно визначити експерту установу, якій слід доручити проведення експертизи.
При цьому, суд сприймає доводи захисника в частині обґрунтування необхідності доручення проведення експертизи саме експертам Київського НДІСЕ, як неспроможні, оскільки вони ґрунтуються виключено на суб’єктивному сприйнятті автором клопотання.
У той де час, до ухвали суду, на підставі ч.3 ст. 332 КПК України, слід включити питання, поставлені перед експертом захисником обвинуваченого.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що потерпіла та прокурор будь – яких інших питань перед експертом порушити не клопотали, а суд, у свою чергу, не вбачав підстав для виключення питань із числа запропонованих захисником, оскільки відповіді на них стосуються кримінального провадження і мають значення для судового розгляду.
Задовольняючи клопотання захисника про призначення експертизи, суд, крім викладеного, виходив ще й із того, що згідно ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів, серед іншого, є й висновки експертів ( ч.2 ст. 84 КПК України).
Збирання ж доказів, згідно правил ст. 93 КПК України, здійснюється сторонами кримінального провадження, у той час, як сторона захисту здійснює збирання доказів, у тому числі, і шляхом здійсненні інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Тому, в контексті вищевикладеного, у зв’язку із висновком суду про задоволення внесеного захисником клопотання, з метою дотримання прав обвинуваченого, гарантованих йому кримінальним процесуальним законом України, продовження судового розгляду до отримання висновку експерта є неможливим, а тому у справі, за відсутності обставин, що регламентовані ст. 335 КПК України, тобто тих, які дають підстави зупинити судове провадження, належить оголосити перерву до надходження на адресу суду відповідного висновку експерта.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 242, 332, 269, 371,372, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Клопотання захисника ОСОБА_2 про призначення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи – задовольнити.
Призначити в рамках кримінального провадження № 12017150000000748, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертизім. Засл.проф. ОСОБА_9 Міністерства юстиції України (м. Харків, вул. Золочівська, 8-А), а на їх вирішення поставити наступні питання :
1)Виходячи з даних схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, чи знаходився автомобіль ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ, на момент зіткнення на узбіччі ?
2)Чи наявні в матеріалах кримінального провадження об’єктивні дані технічного характеру, як дають підстави вважати, що сліди L1 та L2, зафіксовані під час огляду місця ДТП, залишені колесами автомобіля ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ ? Якщо так, то які саме ?
3)Чи технічно спроможні показання водія автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ ОСОБА_1 щодо того, що перед зіткненням автомобіль ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ рухався зустрічною смугою руху, а перед зіткненням здійснив маневр в напрямку своєї смуги та на узбіччя ?
4)Як слід було діяти кожному з водіїв у дорожній обстановці, що склалась до моменту ДТП з технічної точки зору ?
5)Який сумарний зупиночний шлях автомобілів ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ та VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ при вказаних швидкостях руху перед ДТП ?
6)Чи мав технічну можливість водій автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ ОСОБА_1 уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ за умов виявлення небезпеки на відстані, встановленій в рамках проведення слідчого експерименту (80 метрів) ?
7)З урахуванням розвитку механізму даної ДТП, чиїми діями була створена аварійна обстановка ?
8)Чи вбачаються в діях водія автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ ОСОБА_1 невідповідності вимогам ПДР України, які знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору ?
9)Чи вбачаються в діях водія автомобіля ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ ОСОБА_4 невідповідності вимогам ПДР, які знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП ?
Для дослідження надати експертам матеріали кримінального провадження № 1-кп/467/48/18 (справа № 467/65/18) та наступні вихідні дані :
1)Покриття дороги – асфальтоване, сухе, чисте, без пошкоджень, руйнувань;
2)Повздовжній і поперечний профіль дороги – горизонтальний та прямий;
3)Дорожні знаки, які регулюють рух на даній ділянці дороги, відсутні;
4)Автомобіль VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ, під керуванням водія ОСОБА_1 рухався з боку м. Первомайська у напрямку м. Южноукраїнська, завантаження 1 водій;
5)Автомобіль ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ, під керуванням водія ОСОБА_4 рухався з боку м. Южноукраїнська у напрямку м. Первомайська, завантаження 1 водій;
6)Згідно показань свідка ОСОБА_1: 19.08.2017 року, приблизно о 23:30 год., він рухався за кермом свого автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ по автодорозі Р-06 «Ульянівка – Миколаїв», із сторони м. Первомайська в напрямку м. Южноукраїнська, з ввімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю руху приблизно 80 км/год. Ділянка дороги, де сталась ДТП, не освітлювалась. В цей час він побачив світло фар зустрічного автомобіля на своїй смузі руху. З метою уникнення ДТП він прийняв вліво, але зустрічний автомобіль теж повернувся на свою смугу руху, після чого і виникла ДТП.;
7)В ході слідчого експерименту за участю водія ОСОБА_1 було встановлено, що в момент виявлення водієм ОСОБА_1 зустрічного автомобіля, що рухався по його смузі руху, відстань між двома автомобілями складала 80 метрів. Видимість напрямку руху для водія ОСОБА_1 складала 70 метрів. Швидкість руху автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ під керуванням водія ОСОБА_1 складала 70 км/год.;
8)Згідно показів свідка ОСОБА_6 перед виникненням вказаної ДТП він бачив по світлу фар автомобіля ЗАЗ DAEWOO T 13110, д.р.н. ВЕ 9423 ВТ, що той виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей момент рухався автомобіль VOLKSWAGEN JETTA, д.р.н. АВ 0078 СМ, в своїй смузі руху;
9)Кінцеве розташування транспортних засобів на місці ДТП взяти згідно схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 серпня 2017 року (а.к.п. 73).
В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження № 1-кп/467/48/18 (справа № 467/65/18), в якому міститься робоча копія диску із записом фіксування судових засідань технічними засобами та дозволити експертам використовувати всі необхідні дані, які містяться у них.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на них обовязків без поважних причин за ст. 385 КК України та за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України.
Роз’яснити, що експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.
Роз’яснити, що експерт невідкладно повинен повідомити Арбузинський районний суд Миколаївської області про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
В судовому засіданні оголосити перерву до закінчення призначеної цією ухвалою експертизи, про що сторони будуть повідомлені у порядку, визначеному КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і є обов’язковою до виконання на всій території України.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.
Суддя І.В. Явіца
Судове рішення № 78258227, Арбузинський районний суд Миколаївської області було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 467/65/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: