Ухвала суду № 78257469, 03.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6211/18

УХВАЛА

03 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним розрахунку підвищення пенсії та зобов'язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення розрахунку підвищення пенсії з застосуванням норми максимального розміру пенсії; зобов'язати відповідача провести позивачу розрахунок підвищення пенсії на підставі чинного пенсійного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 цього Кодексу, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без руху.

Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В контексті приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку, а обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для скасування рішення суб'єкта владних повноважень / визнання неправомірною його бездіяльності є невідповідність рішення / бездіяльності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт / вчинив бездіяльність. При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, належних учасників процесу), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому процесі, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, суд звертає увагу позивача на звернуті ним до суду позовні вимоги, які стосуються визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених з приводу розрахунку пенсії, тобто дії, яка сама по собі не спричиняє зміни обсягу прав та обов'язків позивача, адже по суті є складовою, яка передує визначенню розміру пенсії та подальшої її сплати. При цьому вказана дія не має юридичної визначеності за викладених позивачем обставин, оскільки зі змісту адміністративного позову не вбачається, чи вплинув розрахунок на відповідний перерахунок пенсії та взагалі, який розмір пенсій в дійсності позивач отримує та вважає таким, що не відповідає чинному пенсійному законодавству, а також який на його погляд підлягає сплаті.

В той же час, позивач не наводить будь-якого правового обґрунтування позовних вимог, зокрема нормативно-правових актів, які на його погляд відповідачем не дотримані, а також нормативно-правових актів, які на його переконання підлягали застосуванню відповідачем у спорі, що виник.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, вказаних в пунктах 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, відповідно до яких у позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пукти 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

У зв'язку із викладеним позивачу належить уточнити адміністративний позов, оформивши останній у відповідності до ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст.169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним розрахунку підвищення пенсії та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк