Рішення № 78257433, 28.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1987/18

28 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Осадчук І.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Баланова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянське об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи за сумісництвом з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року в Буданівському СПТУ-28 та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06.08.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 06.08.2018 року звернувся до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти.

Листом від 31.08.2018 року №4973/02 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, так як робота з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року по сумісництву в спеціальний стаж не враховується, оскільки пенсія за вислугу років призначається при умові, що робота на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, є основною.

Беручи до уваги те, що в нормативно-правових актах відсутнє застереження щодо призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти виключно з урахуванням стажу за основним місцем роботи, позивач вважає таку відмову протиправною, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено у справі судове засідання на 05.11.2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, Теребовлянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 18.10.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.29-30), просило відмовити у задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що з 04.09.1987 року по 01.06.1988 року ОСОБА_1 працював головою учнівського комітету при Буданівському СПТУ-28. Згідно витягу з наказу №68-К від 20.10.1987 року позивач прийнятий на роботу по сумісництву. Проте робота по сумісництву в спеціальний стаж, для призначення пенсії за вислугу років не враховується, оскільки така призначається при умові, що робота на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років є основною.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оголошено перерву до 28.11.2018 року.

Ухвалою суду від 28.11.2018 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 28.11.2018 року (а.с.41), згідно якої позовними вимогами є: зобов'язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи за сумісництвом з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року в Буданівському СПТУ-28.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.11.2018 року, з мотивів, наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки БТ-І №5747127 ОСОБА_1 з 04.09.1987 року по 01.06.1988 року працював головою учнівського комітету при Буданівському СПТУ-28 (а.с.10-13).

Згідно витягу з наказу №68-К від 20.10.1987 року по Буданівському СПТУ-28 ОСОБА_1 прийнятий на роботу викладачем по сумісництву з погодинною оплатою з 20.10.1987 року (а.с.21).

У відповідності до довідки від 20.07.2018 року №97-Б правонаступником Буданівського СПТУ-28 є державний навчальний заклад "Чортківське вище професійне училище" (а.с.19).

Державним навчальним закладом "Чортківське вище професійне училище" надано ОСОБА_1 довідку від 24.09.2018 року №33 про те, що він дійсно працював в Буданівському СПТУ-28 викладачем біології по сумісництву з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року (а.с.23).

Згідно довідки державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище" від 10.07.2018 року №92-Б, виданої на підставі особових рахунків за 1987-1988 роки, розмір заробітної плати, яка враховується при обчислені пенсії, ОСОБА_1 склала 0,00364 (а.с.20).

Згідно довідки державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище" від 16.08.2018 року №173 ОСОБА_1 при викладанні біології по сумісництву у Буданівському СПТУ-28 за 1987-1988 навчальний рік було прочитано 195 годин (а.с.22).

ОСОБА_1 06.08.2018 року звернувся із заявою до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії за вислугу років (а.с.9).

Листом від 31.08.2018 року №4973/02 повідомлено про відмову в призначенні пенсії за вислугу років в зв'язку з недостатністю спеціального стажу роботи (а.с.7). Вказане рішення, оформлене протоколом №9 від 15.08.2018 року (а.с.42-43) обґрунтоване тим, що робота з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року по сумісництву в спеціальний стаж не враховується, оскільки пенсія за вислугу років призначається при умові, що робота на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, є основною.

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силі приписів п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".

Згідно із п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Відповідно до ч.2 ст.21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України №245 від 03.04.93 року передбачено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

При цьому згідно п. 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78, працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, позивач працював в Буданівському СПТУ-28 викладачем біології по сумісництву з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року та прочитано за даний період 195 годин.

Зі змісту ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" слідує, що пенсія за вислугу років відноситься до трудових пенсій.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Приписами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.20 вказаного Порядку, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Отже, у зазначених нормативно-правових актах відсутнє застереження щодо призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти виключно з урахуванням стажу за основним місцем роботи.

Таке право надається і гарантується особі за виконання специфічної роботи, що в даному випадку підтверджується довідками державного навчального закладу "Чортківське вище професійне училище", які містяться в матеріалах справи.

За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку, що робота позивача викладачем біології по сумісництву в Буданівському СПТУ-28, правонаступником якого є державний навчальний заклад "Чортківське вище професійне училище," в спірний період з 20.10.1987 року по 31.05.1988 року підлягає зарахуванню до спеціального страхового стажу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 41246380) зарахувати до спеціального трудового стажу (стажу педагогічної роботи) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) період роботи за сумісництвом з 20 жовтня 1987 року по 31 травня 1988 року в Буданівському СПТУ - 28.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.