Рішення № 78256440, 27.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.11.2018

Справа № 320/7396/17

Провадження № 2/320/590/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.08.2011 року ОСОБА_2 (відповідач) отримала кредит у розмірі 8000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач, в порушення законодавства та умов договору не сплатив до теперішнього часу заборгованість за кредитом, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 31.08.2017 року становить - 74833,88грн. за кредитом, та судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та зворотне повідомлення про отримання повістки. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними. Від відповідача в матеріали справи надійшло заперечення, згідно якого вона просить до позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити на підставі цього у задоволенні позову з наступних підстав. Між сторонами 11.08.2011 року було укладено договір б\н про надання кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8000,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту у повному обсязі не пізніше останнього дня місяця вказаного на платіжній картці, термін дії картки сплинув 06.2015 року. Також вона зазначає, що відповідно до квитанції Приватбанку від 13.02.2014 року, термінал TS200933, розташований по пр. 50р. Перемоги 26/1 вона, ОСОБА_2, погасила суму 400грн. Відповідно до розрахунку наданого позивачем, 13.02.2014 року сума погашення 600,00грн. Це свідчить про те, що наданий позивачем розрахунок суперечить первинним документам. Крім того вона зазначає, що остання сума погашення нею була 25.05.2014 року в розмірі 400,00грн., після цієї дати вона не гасила кредит, і даний факт можуть підтвердити свідки. Відтак, на момент 09.10.2017р., тобто на момент подання позовної заяви, строк позовної давності договору сплив 25.05.2017р.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 11.08.2011 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н (а.с.8-9), згідно якого відповідачу був наданий кредит у сумі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В заяві від 11.08.2011 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті www.ргіvаtbаnk.uа, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.10-33).

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент (змінити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 «Умов та правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно п.1.1.2.7 «Умов та правил надання банківських послуг», власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг», при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

В порушення законодавства та умов договору до теперішнього часу відповідач не погасив заборгованість за кредитом, тому у нього, станом на 31.08.2017 року з'явилася заборгованість -74833,88грн., яка складається з: 7577,56грн. - заборгованість за кредитом; 59916,61грн. - заборгованість по відсоткам; 3300,00грн. - заборгованість по пені та комісії; 500,00грн. - штраф (фіксована частина); 3539,71грн. - штраф (процентна складова) (а.с.6-7).

Судом 14.12.2017 року для підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем було винесено ухвалу про зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк» надати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області належним чином завірені первинні документи, які підтверджують суму заборгованості та терміни погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, з розшифровкою кожної суми заборгованості окремо (по тілу кредиту, по процентам, комісії, пені) з відображенням сплачених сум за кредитом окремою строкою, однак дана ухвала суду позивачем не була виконана.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи проводився на підставі наявних документів, що знаходилися в матеріалах справи.

Так посилання відповідача на те, що строк позовної давності у 3 роки пропущено позивачем, оскільки строк дії картки відповідає строку дії договору і після закінчення строку дії картки а саме 06.15 року, та здійснення нею ОСОБА_2 останнього платежу 25.05.2014 року, позивач звернувся до суду тільки 09.10.2017 року, є необґрунтованим.

Відповідно п.2.1.1.2.11 Правил користування платіжною карткою визначено, що строк дії картки зазначений на лицьовій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця (а.с.10-33).

Як вбачається з роздруківки інформації по заборгованості ОСОБА_2 та фотокопії лицевої частини карти N 4149 4377 0937 4133, що були надані сторонами, відповідачу видана картка, строк дії якої закінчується (expiry day) 06.15 року та останній платіж було здійснено відповідачем 18.11.2014 року, згідно виписки по рахунку (а.с.7).

Таким чином посилання у запереченнях відповідача на те, що останній платіж нею зроблено 25.05.2014 року, і після цього вона не погашала заборгованість є необґрунтованим та не доведеним.

Також відповідачем на підтвердження того факту, що наданий позивачем розрахунок є неналежним доказом та не відповідає дійсності, надано квитанцію Приватбанку від 13.02.2014 року, термінал TS200933, розташований по пр. 50р. Перемоги 26/1, згідно якої вона ОСОБА_2, погасила суму 400грн., а в розрахунку заборгованості сума погашення 13.02.2014 року зазначено 600,00грн.

Проаналізувавши надану відповідачем копію квитанції, судом встановлено, що рахунок отримувача не співпадає з рахунком картки яка отримана ОСОБА_2, а тому суд не приймає дану квитанцію як належний доказ недостовірності розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заборгованість відповідача виникла з дати останнього платежу, а саме 18.11.2014 року, з цієї ж дати відповідач перестав вносити будь-які платежі по кредитному договору, строк дії картки закінчився в червні 2015 року, а з вказаним позовом позивач звернувся 09.10.2017 року, тобто з моменту порушеного права минуло менше трьох років, а тому заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом, та згідно ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00грн., які позивач витратив при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625,631, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2. (ІПН:НОМЕР_1), мешкає: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розташованого: 01001, м. Київ, вул. Грушевського б.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги б.50), суму заборгованості за кредитним договором - 74833,88грн., яка складається з: 7577,56грн. - заборгованість за кредитом; 59916,61грн. - заборгованість по відсоткам; 3300,00грн. - заборгованість по пені та комісії; 500,00грн. - штраф (фіксована частина); 3539,71грн. - штраф (процентна складова), та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1600,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко