Рішення № 78256436, 03.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 р. справа № 1440/1867/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,57503 до відповідача:Міністерства оборони України в особі Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку, вул. Богдана Ліщини, 2/1, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400 про:стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 36974,81 грн.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України в особі Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 36974,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби в Збройних Силах України перебував на всіх видах забезпечення, в тому числі і речовому у Луганському зональному відділі Військової служби правопорядку. 21.06.2018 р. був звільнений з військової служби, однак не отримав грошову компенсацію за не доотримане речове майно в сумі 36974,81, згідно довідки.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки були відсутні підстави для компенсації позивачу за не доотримане речове майно, адже довідка надійшла з затриманням та не була належним чином оформленою.

Ухвалою від 20.08.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Наказом начальника Головного управління персоналу -заступника начальниа Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 року №163 капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі п.п. «ї» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту). Відповідно до витягу з наказу начальника Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 21.06.2018 р.

Позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату грошової компенсації замість речового майна, що належить до видачі та надати Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.

Позивачу було видано довідку про вартість речового майна №16 від 21.06.2018 року, згідно якої загальний розмір грошової компенсації складає 36974,81 грн., однак виплдату не було проведено.

Оскільки, відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації за не доотримане речове майно позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 3-5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року, встановлено, що Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).

Матеріали справи містять начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 року №163 та довідку про вартість речового майна.

Отже, на час підписання наказу про звільнення позивача, останній мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби, а тому вимога про стягнення грошової компенсації є обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57503, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України в особі Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (вул. Богдана Ліщини, 2/1, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 26613349) задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України в особі Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку (вул. Богдана Ліщини, 2/1, м. Сєвєродонецк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 26613349) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57503, ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно звільненому в розмірі 36974,81 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні вісімдесят одна копійка).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз