Ухвала суду № 78256189, 28.11.2018, Великобілозерський районний суд Запорізької області

1-кс/312/179/2018

312/358/18

28.11.2018

Справа №312/358/18

Провадження №1-кс/312/179/2018

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2018 року с. Велика Білозерка

Слідчий суддя Великобілозерського районного суду Запорізької області Рогоза А.Ю., при секретарі Біряк І.В., за участю слідчого СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дем’янчука С.Д., власника майна ОСОБА_2, адвоката Гриценка Д.В., розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018081260000086 від 27 жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 197-1, ч.1 ст. 273 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дем’янчук С.Д. звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, зазначивши, що 26.10.2018 року до Великобілозерського ВП Енергодарського ВП ГУ НП в Запорізькій області надійшли матеріали виділеного кримінального провадження № 42018081160000224 від 24.10.2018 року, про те, що перевіркою протидії нелегальної діяльності автозаправних станцій та автогазозаправних пунктів, які перебувають на території, на яку поширюється юрисдикція Енергодарської місцевої прокуратури, встановлено, що по АДРЕСА_1 розташований автогазозаправний пункт, який складається з будівлі, металевих бочок з написом "Пропан" та огорожі, який встановлений внаслідок можливого порушення вимог ЗУ "Про охорону праці", ЗУ "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та відсутні правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку і будівництво.

16.11.2018 року у період часу з 10 години 10 хвилин до 10 години 25 хвилинслідчим СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Дем’янчуком С.Д. проведено огляд автогазозаправного пункту, розташованого по АДРЕСА_1, на території якого на момент огляду знаходиться: металева не пересувна платформа з бочкою білого кольору, об'ємом приблизно 3 куби; металева не пересувна платформа з бочкою білого кольору, об'ємом приблизно 5 кубів; металева пересувна платформа з бочкою білого кольору, об'ємом приблизно 8-10 кубів з написом «ПРОПАН-БУТАН Вогненебезпечно»; автомобіль марки ЗІЛ-130, д.н.з. НОМЕР_1, на платформі якого знаходиться бочка білого кольору, об'ємом приблизно 5 кубів, на якій знаходиться табличка з написом «23 1965» та одноповерхова цегляна будівля, крита хвилястим шифером, з віконними отворами, які з зовнішньої сторони мають металеві грати та одностулковими металевими дверми, на момент огляду закриті. У ході проведення огляду було вилучено вищезазначене майно та залишене на місці. Зважаючи на те, що вказані речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадження, а саме є предметами якими саме здійснено самовільне захоплення земельної ділянки, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт з метою попередження його можливого зникнення, втрати або пошкодження.

У судовому засіданні слідчий СВ Великобілозерського ВП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області Дем’янчук С.Д. просив задовольнити заявлене клопотання із підстав, наведених у ньому.

Представник власника майна - ОСОБА_2 та його адвокат Гриценко Д.В. заперечували проти задоволення клопотання слідчого зазначивши, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не може бути речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України, також, прокурору були надані документи, які підтверджували законність діяльності автогазозаправного пункту, розташованого по АДРЕСА_1.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Нормами частин 1, 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

П. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У ч.3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приписами частини 2 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

У відповідності до частини 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що вказані речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадження, а саме є предметами якими здійснено самовільне захоплення земельної ділянки, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт з метою попередження його можливого зникнення, втрати або пошкодження.

Разом з тим, посилання слідчого на можливість використання вказаних речей як доказів недоречні, адже у встановленому законом порядку зазначені речі доказами у кримінальному провадженні не визнані.

Тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

Згідно з викладеним, керуючись ст. ст. 13, 17, 86-87, 167-168, 170-173, 214, 233-234, 237, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дем’янчука С.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018081260000086 від 27 жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 197-1, ч.1 ст. 273 КК України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини та проголошений о 15.00 годині 03 грудня 2018 року.

Слідчий суддя А.Ю. Рогоза