Рішення № 78256153, 30.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 552/4808/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про визнання протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №32 від 04 травня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року, з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року, та зобов'язання Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року, з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, та надав необхідні документи, однак рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви №32 від 04 травня 2018 року йому відмовлено у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за періоди з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року. З вказаним рішенням не погоджується, оскільки ним надано документи, що підтверджують пільговий стаж за вказані періоди роботи /а.с.1-2/.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2018 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду /а.с. 31/.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 жовтня 2018 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про передачу справи за підсудністю задоволено та справу №552/4808/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с. 42/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року адміністративну справу прийнято до провадження, а також вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 54-56/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №32 від 04 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за періоди з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року, оскільки з наданих документів неможливо встановити види зварювальних робіт, а саме: незайнятість позивача на точковій, контактній чи стиковій зварці відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, за періоди роботи з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року та з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року, а також зайнятість позивача на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, відповідно до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, за період з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року, а також період перебування (роботи) позивача на посаді охоронця на Автотранспортному підприємстві 1661 Полтавського «ОБЛАГРОБУДУ» (ТОВ "АТП 1661") /а.с. 43/.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

За даними трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 у період з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року ОСОБА_1 працював електрогазозварником 3 розряду у механічному відділенні на Гадяцькому птахокомбінаті відповідно до наказів №122-к та №64-к /а.с. 97/.

У період з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року ОСОБА_1 працював електрогазозварником 6 розряду на станції техобслуговування в Гадяцькому виробничому об'єднанні "Сільгоспхімія" відповідно до наказів №01-к та №64-к /а.с. 97/.

У період з 03 жовтня 1994 року по 18 липня 2000 року ОСОБА_1 працював електрогазозварником 5 розряду на Автотранспортному підприємстві 1661 Полтавського "ОБЛАГРОБУДУ" (01 квітня 1998 року перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 1661") відповідно до наказів №100-к та №79-к /а.с. 98/.

06 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про підтвердження пільгового стажу роботи. До заяви ОСОБА_1 додано копії: трудової книжки серії НОМЕР_3, довідок з єдиного державного реєстру про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника №2258521, №22388328 та №22588381, архівних довідок №1157 від 02 грудня 2016 року, №1160 від 02 грудня 2016 року, №1158 від 02 грудня 2016 року, №П-08.7-13/54 від 12 грудня 2016 року, наказів №100-к від 30 вересня 1994 року, №79к від 18 липня 2000 року, №96 від 22 червня 1998 року, особової картки ОСОБА_1 /а.с. 62-78/.

Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду заяви № 32 від 14 березня 2017 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за періоди з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 03 жовтня 1994 року по 18 липня 2000 року.

Рішення обґрунтоване відсутністю у поданих документах відомостей про види зварювальних робіт за вказані періоди; атестацію робочих місць з 21 серпня 1992 року по 21 червня 1998 року; заробітну плату за липень 1997 року; період роботи на посаді охоронця, що не дає право на пільгове пенсійне забезпечення /а.с. 79-83/.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування цього рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі № 552/3826/17 постанову Київського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2017 року у справі №552/3826/17 про відмову у задоволенні позову скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 32 від 14 березня 2017 року в частині відмови У підтвердженні стажу роботи, передбаченого пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року, з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року та зобов'язано Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування до його пільгового стажу періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року, з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року з урахуванням висновків суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 6-11/.

Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду заяви № 32 від 04 травня 2018 року, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за періоди з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року.

Рішення обґрунтоване відсутністю у поданих заявником документах відомостей про види зварювальних робіт за вказані періоди та період роботи на посаді охоронця, що не дає право на пільгове пенсійне забезпечення /а.с. 84-85/.

Не погодившись з рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви № 32 від 04 травня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи і показанням свідків, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років /стаття 12 згаданого Закону/.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З аналізу наведеної норми слідує, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і таке право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджене результатами атестації робочих місць.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми закону постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Пунктами 1 та 2 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка /пункт 20 Порядку № 637/.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі - Порядок № 18-1) затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).

Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно із пунктами 15 та 16 Порядку № 18-1 Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (надалі - Порядок № 383), затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 /пункт 10 Порядку № 383/.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для зарахування періодів роботи із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є встановлення факту наявності посади, професії або роботи, яку займала чи виконувала особа, у Списку № 2, чинному на період роботи особи, а також документальне підтвердження особою перебування на посаді, зайнятість за професією або виконання робіт, що містяться у Списку № 2. Основним документом, який підтверджує посаду особи, її зайнятість за професією чи виконання нею роботи із шкідливими і важкими умовами праці є трудова книжка особи, а за відсутності відповідних записів в ній - інші документи (уточнююча довідка, архівна довідка тощо). Проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалося.

Трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 та архівними довідками Трудового архіву Гадяцького району Гадяцької районної ради Полтавської області №1157, № 1158 №1160 від 02 грудня 2016 року підтверджується, що позивач з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року працював електрогазозварником 3 розряду у механічному відділенні Гадяцького птахокомбінату та з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року - електрогазозварником 6 розряду на станції техобслуговування в Гадяцькому виробничому об'єднанні "Сільгоспхімія" /а.с. 68-70, 97/.

У періоди роботи позивача з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року та з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року професія «електрогазозварник» була включена до Списку №2, чинного у відповідний період роботи позивача.

Так, у розділі XXXІІ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Радою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, передбачено професію «газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні».

Таким чином, періоди роботи ОСОБА_1 з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року та з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року за професією «електрогазозварник» зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком №2, чинним на час роботи позивача.

При цьому довід відповідача про відсутність підстав для зарахування вказаних періодів до пільгового стажу з причини відсутності в трудовій книжці та архівних довідках відомостей про незайнятість позивача на «точковій, контактній чи стиковій зварці» суд відхиляє тим, що у Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Радою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, не міститься жодного обмеження щодо професії «електрозварник» за видом зварювальних робіт, у тому числі і такого: "електрозварник, газозварник та їх підручні, які не зайняті на точковій, контактній чи стиковій зварці".

Суд вважає, що період роботи позивача електрозварником з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року також підлягає зарахуванню до пільгового стажу, виходячи з наступного.

Трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач у період з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року працював електрогазозварником 5 розряду на Автотранспортному підприємстві 1661 Полтавського "ОБЛАГРОБУДУ" (01 квітня 1998 року перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 1661").

Наказом Автотранспортного підприємства 1661 Полтавського "ОБЛАГРОБУДУ" «Про результати атестації робочих місць» №96 від 22 червня 1998 року підтверджено право на пільги та компенсації за професією «електрозварник» АК-5.

У розділі XXXІІІ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, передбачено такі професії як «електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, та електрозварники ручного зварювання».

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року (надалі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (надалі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 1.2 Методичних рекомендацій правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

Пунктом 1.3 Методичних рекомендацій встановлено, що атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у списках N 1 і N 2 передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

Атестація робочих місць передбачає: підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці /пункт 1.4 Методичних рекомендацій /.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих /пункт 1.5 Методичних рекомендацій /.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку /пункт 4.4 Порядку № 383/.

Враховуючи мету проведення атестації робочих місць та період, на який вона поширюється, є підстави стверджувати, що наказом Автотранспортного підприємства 1661 Полтавського "ОБЛАГРОБУДУ» «Про результати атестації робочих місць» №96 від 22 червня 1998 року підтверджується виконання позивачем саме тих робіт, які передбачені у Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року.

А відтак, довід відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року до пільгового стажу через відсутність в трудовій книжці та інших документах відомостей щодо видів зварювальних робіт, а саме: «на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки», є безпідставним.

Також суд зазначає, що наявність в особовій картці ОСОБА_1 запису про його тимчасове переведення на посаду охоронця з червня 1998 року та з травня 1999 року не позбавляє позивача права на зарахування періоду його роботи з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року до пільгового стажу з огляду на таке.

Пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, встановлено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Відповідно до пункту 2.5 вказаної Інструкції з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Пунктом 2.14 цієї Інструкції передбачено, що переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Згідно з наказом № 100-к ОСОБА_1 прийнято на роботу електрозварником 5 розряду на Автотранспортне підприємство 1661 Полтавського «ОБЛАГРОБУДУ», а згідно з наказом № 79 від 18 липня 2000 року звільнено за власним бажанням /а.с. 72-73/.

Відомостей про переведення позивача на іншу постійну роботу за період з 03 жовтня 1994 року по 18 липня 2000 року трудова книжка не містить.

Згідно з архівною довідкою від 12 грудня 2016 року за період роботи ОСОБА_1 з 03 жовтня 1994 року по 18 липня 2000 року на Автотранспортному підприємстві 1661 Полтавського "ОБЛАГРОБУДУ"наказів про переведення на інші роботи, на роботи з неповним робочим днем та про надання відпусток без збереження заробітної плати немає /а.с. 77 /.

Таким чином, судом встановлений факт роботи позивача за професією, яка передбачена Списком №2, що дає право на зарахування періодів роботи з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року до пільгового стажу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №32 від 04 травня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Беручи до уваги той факт, що відповідач вже вдруге відмовив позивачу у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу, суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про зобов'язання Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періодів роботи з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року.

Отже, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1064149572.1 від 19 червня 2018 року.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви №32 від 04 травня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої пунктом "б" пункту першого статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 02 вересня 1983 року по 15 травня 1985 року, з 27 травня 1985 року по 17 серпня 1990 року та з 22 червня 1998 року по 18 липня 2000 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.І. Слободянюк