Ухвала суду № 78256110, 03.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5669/18

У Х В А Л А

03 грудня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. та від 17.10.2018 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні №57181971.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року адміністративний позов головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області був залишений без руху з встановленням 10-денний строку для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі про залишення адміністративного позову без руху було зазначено про необхідність надання позивачем до суду належних доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення для оскарження постанови від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн., а також доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову.

На виконання ухвали суду від 06.11.2018 року позивачем 27.11.2018 року через канцелярію суду було подано заяву про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду у справі №420/5669/18 та квитанцію про сплату судового збору.

Як вбачається із заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не оскаржувало в судовому порядку постанову від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн., оскільки вважало, що зазначена постанова в подальшому буде скасована державним виконавцем самостійно через те, що головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконало, на його думку, всі вимоги виконавчого листа №815/829/18 до відкриття виконавчого провадження. Однак старший державний виконавець дійшов висновку про не виконання позивачем рішення суду в повному обсязі, постанову від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору не скасував та наклав на головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 17.10.2018 року штраф у розмірі 5100, 00 грн.

З огляду на зазначені обставини позивач зазначає, що про порушення своїх прав, зокрема про залишення в силі постанови від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. він дізнався лише 22.10.2018 року, після отримання постанови про накладення штрафу, а отже строк на її оскарження на пропустив.

Судом при розгляді клопотання головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі №420/5669/18 встановлено наступне.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11.09.2018 року було винесено постанову про стягнення з головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову. вищезазначену постанову позивач отримав 17.09.2018 року, що підтверджується штемпелем її вхідної реєстрації в головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Разом з тим, до суду з метою оскарження даної постанови головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось лише 31.10.2018 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Дані норми КАС України встановлюють, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Згідно частини 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

При цьому, як вбачається зі статті 122 КАС України початок строку звернення починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. В даному випадку законодавцем, на думку суду, зазначено не про час, коли особа суб'єктивно почала вважати, що її права порушують, а про час, коли особа фактично дізналася про наявність спірного рішення, що порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Виходячи з вищенаведених процесуальних приписів суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що часом, з якого відраховується строк звернення головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду, є момент отриманням ним постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн., оскільки постанова від 11.09.2018 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. була отримана позивачем 17.09.2018 року і могла бути оскаржена головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в судовому порядку без порушення процесуальних строків окремо від інших рішень органу виконавчої служби.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про наявність у позивача, як державного органу, об'єктивної неможливості звернутися до суду протягом визначеного законодавством десятиденного строку, головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області у клопотанні не зазначено.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишаєтьсяя без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд при прийнятті рішення враховує віднесення законодавцем адміністративних справ щодо оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби (ст. 287 КАС України) до категорії термінових адміністративних справ, щодо розгляду яких встановлені скорочені процесуальні строки (зокрема, десять днів на подання адміністративного позову та десять днів на розгляд судом справ цієї категорії).

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області пропустило передбачений Кодексом адміністративного судочинства України десятиденний строк звернення до суду, для оскарження постанови від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. та ним на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не надано доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 420/5669/18, як необґрунтоване, задоволенню не підлягає, а адміністративний позов в цій частині позовних вимог підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 121-123, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Адміністративний позов головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині визнання протиправною та скасування постанови від 11.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн. у виконавчому провадженні №57181971 - повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білостоцький О.В.