
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№1340/5339/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного України у Львівській області щодо відмови здійснити ОСОБА_2 перерахунок суддівської винагороди з 06 квітня 2018 року до 31 липня 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату суддівської винагороди ОСОБА_2 з 06 квітня 2018 року до кінця липня 2018 року в сумі - 16 313, 44 (шістнадцять тисяч триста тринадцять) гривень 44 копійки, з врахуванням вимог Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15 травня 2018 року № 2415-УХІІ яким внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 №1774-УІІ, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року щодо 90% від розміру заробітної плати судді, взявши до уваги прожитковий мінімум для працездатних осіб -1762 гривні, а не 1600 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01.01.2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Позивач зазначив, що його було звільнено з посади 05.04.2018, тому перерахунок йому повинен здійснюватися з 06.04.2018 по 31.07.2018. 11.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із листом про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, відповідач скерував на адресу позивача лист, в якому зазначив, що підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді немає, посилаючись на ст. 58 Конституції України. Однак, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся з даним позовом до суду.
У судове засіданні позивач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд з врахуванням ч. 1 ст. 205 КАС України вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечення мотивує тим, що на підставі заяви позивача від 31.08.2018 та долученої до неї довідки Львівського апеляційного адміністративного суду, позивачу з 01.08.2018 було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від заробітної плати судді з врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18. Що стосується позовних вимог позивача про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді з 06.04.2018 по 31.07.2018, то такі не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України та Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 № 2415-VIII (який набрав чинності 22.07.2018), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з серпня 2018 року. Додатково зазначив, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Просив відмовити у задоволені позову.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18 позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі:
визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо визначення розміру призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84% грошового утримання судді;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою навчання у Львівському державному університеті на юридичному факультеті з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року, що складає 2 роки 5 місяців і один день, а також календарний період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 25 травня 1978 року по 25 травня 1980 року, що складає 2 роки;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату різниці раніше призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітку судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 06.04.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі заяви ОСОБА_2 від 31.08.2018, довідки Львівського апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.08.2018 № К-2395/18 було проведено позивачу з 01 серпня 2018 року перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від заробітної плати судді з врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18.
11 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із листом, в якому просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Проте , Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом № 4599/145/Я-20/07.05-06 повідомило позивача, що відповідно до п. 4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України та Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 № 2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 1 серпня 2018 року. З огляду на викладене для проведення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 06.04.2018 немає підстав.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органі місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 141 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) (далі - Закон України № 2453-VI) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Починаючи з 30.09.2016 Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" втратив чинність крім окремих положень, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 02.06.2016 № 1402- VIІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон України № 1402- VIІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України № 1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 133 Закону України № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з ч. 1, 2 статті 135 Закону України № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Пунктом 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402- VIІІ визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 133 Закону України №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади суддів апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1.
З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає перерахунку у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, яка у свою чергу залежить від розміру мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
22.07.2018 набрав чинності Закон України від 15.05.2018 №2415-VII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (чи) суміжних прав", яким було внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та встановлено, що до внесення змін щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, дію Закону України від 15.05.2018 №2415-VII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (чи) суміжних прав" поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01 січня 2017 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.
З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 гривні, а тому саме з цієї дати є підстави для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, у зв'язку з зміною грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Суд встановив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 № 902/0/15-18 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.
5 квітня 2018 року наказом голови Львівського апеляційного адміністративного суду № 158-к/тв ОСОБА_2 виключено зі штату суду у зв'язку із звільненням у відставку.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 06.04.2018, оскільки під час звільнення з посади судді, Львівський апеляційний адміністративний суд здійснив усі належні виплати позивачу, тобто до 05.04.2018.
Позивач стверджує, що відповідач невірно обчислив розмір його щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018, оскільки здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від суддівської винагороди замість 90 % від суддівської винагороди, яка була встановлена рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18.
Суд погоджується із такими доводами позивача, з огляду на викладене.
Як було встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18 було позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі:
визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо визначення розміру призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84% грошового утримання судді;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою навчання у Львівському державному університеті на юридичному факультеті з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року, що складає 2 роки 5 місяців і один день, а також календарний період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 25 травня 1978 року по 25 травня 1980 року, що складає 2 роки;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату різниці раніше призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітку судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 06.04.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення 18.10.2018 набрало законної сили, оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду було повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду.
Зі змісту наявної в матеріалах справи відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладеної у листі № 4599/145/Я-20/07.05-06, слідує, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 обчислено у розмірі 84 % від суддівської винагороди 28160, 00 грн визначеної на підставі довідки Львівського апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду від 06.04.2018 № К-1140/18. Зазначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 06.04.2018 становить 23654, 40 грн. (28160* 84%).
У цій ж відповіді відповідач зазначив, що на підставі заяви позивача від 31.08.2018 та долученої до неї довідки Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 № К-2395/18, позивачу з 01.08.2018 було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді. Зазначено, що за результатами перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 становить 26 049, 41 грн. (31011, 20 грн* 84 %).
У зазначеній відповіді відповідач дійшов висновку, що відповідно до п. 4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України та Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 № 2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 1 серпня 2018 року. З огляду на викладене підстав для проведення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 06.04.2018 немає.
Проте, суд не погоджується із такими діями відповідача, оскільки право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у ОСОБА_2 виникло з 01.01.2018, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762,00 грн., який є розрахунковою величиною у Законі України № 1402 для обчислення грошового забезпечення призначених суддів.
З огляду на те, що позивача було звільнено у відставку 05.04.2018, то саме з 06.04.2018 у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виник обов'язок щодо здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 гривні, а тому саме з цієї дати є підстави для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку із зміною грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Окрім того, суд встановив, що відповідач протиправно обчислив позивачу з 01.01.2018 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмір 84 % від суддівської винагороди, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату різниці раніше призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітку судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 06.04.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на позов вказує, що на підставі заяви позивача від 31.08.2018 та долученої до неї довідки Львівського апеляційного адміністративного суду, позивачу з 01.08.2018 було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 461/3495/18. Зазначено, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці проведено в розмірі 90 % від розмірі заробітної плати судді.
Отже, відповідач не заперечує того факту, що позивачу слід обчислювати довічне грошове утримання судді у відставці необхідно виходячи із розміру 90 % від розмірі заробітної плати судді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що недорахована різниця щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 з 06.04.2018 по 31.01.2018 повинна обчислюватися виходячи з наступного: 27910, 08 грн (31011, 20 грн * 90 %- розмір, який повинен був виплачуватися позивачу) - 23 654, 40 грн (28160, 00 грн * 84 % - розмір, який виплачувався позивачу з 06.04.2018) ) = 4255, 68 грн - різниця щомісячного довічного грошового утримання в розрахунку в один місяць, що не було доплачено позивачу).
Як вбачається із позовних вимог, позивач просить перерахувати щомісячне довічне грошове утримання з 06.04.2018 по 31.01.2018, тобто 25 календарних днів квітня та 3 повних місяці, зокрема травень, червень та липень 2018 року.
Отже, різниця між виплаченим позивачу щомісячним довічним грошовим утриманням з 06.04.2018 по 31.01.2018 буде становити (4255, 68 грн / 30 днів * 25 днів = 3546, 40 грн - недоплачена сума щомісячного довічного грошового утримання за квітень 2018 року; 3546, 40 грн + (4255, 68 грн * 3) = 16313, 44 грн).
Таким чином, відповідач повинен доплатити позивачу різницю щомісячного довічного грошового утримання за період з 06.04.2018 по 31.01.2018 у розмірі 16313, 44 грн.
Суд звертає увагу, що досліджуючи правове поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 у справі № 1-33/2011, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24.06.1999 року № 6-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 01.12.2004 року № 19-рп/2004, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, від 18.06.2007 року № 4-рп/2007; від 22.05.2008 року № 10-рп/2008; від 08.06.2016 року № 4-рп/2016; від 27.02.2018 року № 1-р/2018.
Виходячи з наведеного, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи провести позивачу перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з прожиткового мінімуму 1762, 00 грн з 06.04.2018 по 01.08.2018 та здійснивши позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 84 % від суддівської винагороди з 01.08.2018 діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною першою статті 9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга статті 77 КАС визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч приписам наведених норм, відповідачами не доведено та не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності свої дій.
З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного України у Львівській області щодо відмови здійснити ОСОБА_2 перерахунок суддівської винагороди з 06 квітня 2018 року до 31 липня 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату суддівської винагороди ОСОБА_2 з 06 квітня 2018 року до кінця липня 2018 року в сумі - 16 313, 44 (шістнадцять тисяч триста тринадцять) гривень 44 копійки, з врахуванням вимог Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15 травня 2018 року № 2415-УХІІ яким внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 №1774-УІІ, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року щодо 90% від розміру заробітної плати судді, взявши до уваги прожитковий мінімум для працездатних осіб -1762 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн 80 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_2 (79008, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2018.
Суддя Р.М. Брильовський
Судове рішення № 78255916, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1340/5339/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: