Рішення № 78255887, 03.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4645/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючогосудді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представникапозивача: Музиченко О.А.,

представникавідповідача: Садардінової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень від 26.07.2018р. № 859073/30821003, № 859074/30821003, № 859071/30821003, № 859070/30821003 та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський сирзавод» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якій позивач, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

Визнати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 26.07.2018р. № 859073/30821003, № 859074/30821003, № 859071/30821003, № 859070/30821003 про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 14.12.2017 року № 1891, 1892, 1890, 1889 та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків ТОВ «Миколаївський сирзавод», а саме 14.12.2017 року.

12.09.2018 року (вхід. № ЕП/5060/18) позивач надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою від 14.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський сирзавод» залишено без руху.

18.09.2018 року (вхід. № ЕП/5179/18) на виконання ухвали позивач надав до суду письмові докази, чим усунув зазначені судом недоліки.

18.09.2018 року (вхід. № ЕП/5179/18) та 19.09.2018 року (вхід. № ЕП/5203/18, вхід. № ЕП/5204/18) на виконання ухвали позивач надав до суду письмові докази, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 19.09.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

27.09.2018 року (вхід. № ЕП/5389/18) від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.10.2018 року (вхід. № ЕП/5762/18) від відповідача - Державної фіскальної служби України надійшов відзив на адміністративний позов.

16.10.2018 року (вхід. № ЕП/5763/18) від відповідача - Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залучення в якості другого відповідача ГУ ДФС в Одеській області.

В судовому засіданні 06.11.2018 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління ДФС в Одеській області.

15.11.2018 року (вхід. № 34814/18) від відповідача - Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов.

16.11.2018 року (вхід. № 34962/18) від позивача надійшов уточнений адміністративний позов.

22.11.2018 року (вхід. № 35771/18) від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог.

22.11.2018 року (вхід. № ЕП/6735/18) від представника відповідачів надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті за відсутності представника відповідачів.

Ухвалою від 22.11.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову зазначається, що позивачем на здійснення господарської діяльності було укладено договір поставки з контрагентом ТОВ «Експансія» (т.1 а.с. 47-50). У зв'язку із здійсненням господарських операцій та на виконання вимог податкового законодавства позивачем було складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, однак стосовно зазначених накладних комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Позивач зазначає що відповідачем ані при зупиненні реєстрації податкових накладних, ані під час відмови у їх реєстрації не було зазначено, які саме підстави прийняття такого рішення, на думку комісії, мають значення, які документи не відповідають встановленим вимогам та які документи мають бути додатково подані позивачем для винесення позитивного рішення стосовно реєстрації направлених до відповідача податкових накладних. Такі дії позивач вважає протиправними, безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. За таких обставин, беручи до уваги неправомірність дій відповідачів, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно з відзивами на позовну заяву, відповідачі позов не визнають, вважають його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї правової позиції зазначається, що на виконання вимог чинного законодавства, з урахуванням критеріїв, визначених у Порядках з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 року, відповідачем було правомірно прийнято рішення щодо надання до комісії документів, складених із порушенням законодавства. А саме, як зазначає представник відповідачів у відзивах, в оскаржуваних рішеннях Комісії яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації чітко зазначено, які саме документи не було надано позивачем. З урахуванням цього, у задоволенні позову відповідачі просили відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський сирзавод» Одеському окружному адміністративному суду.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський сирзавод» є:

код КВЕД 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний);

код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;

код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. (т.1 а.с.10)

Крім того, ТОВ «Миколаївський сирзавод», згідно договору оренди №19-Ю від 11.02.2017 року, орендує у фізичних осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13 складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та за вказаною адресою фактично здійснює вигрузку товару. (т.1 а.с. 51-52).

Як зазначає позивач, на підприємстві відсутній транспорт для здійснення перевезень свого товару, тому між ТОВ «Миколаївський сирзавод» (Замовник) та ТОВ «Рабен Україна» (Виконавець) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № К16/2017-65 від 10.05.2017 року, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язується за плату, на користь та за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів територією України, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати вказані послуги на умовах, визначених цим Договором.. (т.1 а.с. 29-39)

Судом встановлено, що 18.05.2016 року між ТОВ «Миколаївський сирзавод» (Постачальником) та ТОВ «Експансія» (Покупцем) було укладено договір поставки № 60 про постачання продукції. (т.1 а.с. 41-50)

Згідно п.1.1. зазначеного договору Постачальник (ТОВ «Миколаївський сирзавод») зобов'язується передавати у власність, а Покупець (ТОВ «Експансія») прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору та Замовлення.

Під час здійснення позивачем господарської діяльності ним, у відповідності до норм податкового законодавства, було здійснено наступні господарські операції із їх відповідним оформленням та отримано такі рішення:

1. Згідно Видаткової накладної № 172293 від 14.12.2017 року позивачем було здійснено поставку товару загальною сумою з ПДВ 55 278,20 грн. (т.1 а.с.77)

За фактом здійснення господарської операції, позивачем було складено Податкову накладну №1891 від 14.12.2017 року (т.1 а.с. 84) та направлено відповідачу для реєстрації.

28.12.2017 року від відповідача надійшла Квитанція №9280610954, згідно якої документ прийнято, проте реєстрація зупинена. Виявлено помилку наступного змісту: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 0406. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу». (т.1 а.с.85-86)

2. Згідно Видаткової накладної № 172294 від 14.12.2017 року позивачем було здійснено поставку товару загальною сумою з ПДВ 68 806,23 грн. (т.1 а.с.122)

За фактом здійснення господарської операції, позивачем було складено Податкову накладну №1892 від 14.12.2017 року (т.1 а.с. 130) та направлено відповідачу для реєстрації.

28.12.2017 року від відповідача надійшла Квитанція №9280614409, згідно якої документ прийнято, проте реєстрація зупинена. Виявлено помилку наступного змісту: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 0406. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу». (т.1 а.с.128-129)

3. Згідно Видаткової накладної № 172292 від 14.12.2017 року позивачем було здійснено поставку товару загальною сумою з ПДВ 68 660,75 грн. (т.1 а.с.146)

За фактом здійснення господарської операції, позивачем було складено Податкову накладну №1890 від 14.12.2017 року (т.1 а.с. 152) та направлено відповідачу для реєстрації.

28.12.2017 року від відповідача надійшла Квитанція №9280610912, згідно якої документ прийнято, проте реєстрація зупинена. Виявлено помилку наступного змісту: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 0406. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу». (т.1 а.с.153-154)

4. Згідно Видаткової накладної № 172291 від 14.12.2017 року позивачем було здійснено поставку товару загальною сумою з ПДВ 57 464,93 грн. (т.1 а.с.100)

За фактом здійснення господарської операції, позивачем було складено Податкову накладну №1889 від 14.12.2017 року (т.1 а.с. 106) та направлено відповідачу для реєстрації.

28.12.2017 року від відповідача надійшла Квитанція №9280609414, згідно якої документ прийнято, проте реєстрація зупинена. Виявлено помилку наступного змісту: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 0406. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу». (т.1 а.с.107-108)

Як передбачено пп.201.16.2 ст.201 ПКУ, для «розблокування» реєстрації ПН платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем на виконання вищезазначених вимог та з метою здійснення реєстрації податкових накладних №1891, №1892, №1890, №1889 від 14.12.2017 року було направлено повідомлення №3 від 18.07.2018 року з поясненнями позивача та подано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги.

26.07.2018 року Комісією ДФС України прийнято чотири Рішення:

1. № 859071/30821003 (т.1 а.с. 87-88), згідно з яким, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №1891 від 14.12.2017 року у зв'язку із тим, що платником податку не надано у повному обсязі копій документів, достатніх для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних;

2. №859073/30821003 (т.1 а.с. 132-133), згідно з яким, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №1892 від 14.12.2017 року у зв'язку із тим, що платником податку не надано у повному обсязі копій документів, достатніх для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних;

3. №859074/30821003 (т.1 а.с. 155-156), згідно з яким, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №1890 від 14.12.2017 року у зв'язку із тим, що платником податку не надано у повному обсязі копій документів, достатніх для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних;

4. №859070/30821003 (т.1 а.с. 109-110), згідно з яким, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №1889 від 14.12.2017 року у зв'язку із тим, що платником податку не надано у повному обсязі копій документів, достатніх для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Не погоджуючись із зазначеними висновками ДФС України, ТОВ «Миколаївський сирзавод», 26.07.2018 року звернулось до ДФС України зі скаргами (т.1 а.с. 92, 136, 160, 113) на прийняті Комісією рішення №859071/30821003, №859073/30821003, №859074/30821003 та №859070/30821003 від 26.07.2018 року.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Миколаївський сирзавод» на зазначені рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісією з питань розгляду скарг було прийнято такі рішення :

1.№24595/30821003/2 від 15.08.2018 року про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу №859071/30821003 про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; (т.1 а.с. 90)

2.№24597/30821003/2 від 15.08.2018 року про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу №859073/30821003 про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; (т.1 а.с. 135)

3.№24598/30821003/2 від 15.08.2018 року про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу №859074/30821003 про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; (т.1 а.с. 158)

4.№24596/30821003/2 від 15.08.2018 року про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу №859070/30821003 про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. (т.1 а.с. 114)

У зв'язку із цим позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду для захисту своїх прав та інтересів.

Особливість нормативного врегулювання даних правових відносин полягає у численних змінах процедури прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у її реєстрації, які регулювали спірні відносини і які є чинними на момент розгляду даної справи.

Так, на момент направлення позивачем податкових накладних процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації була регламентована:

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2016 року №752/30620 (далі - Наказ № 567);

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій (далі - Постанова № 190);

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 "Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фінансової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30620 (далі - Наказ №566);

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №1246).

Відповідно п.12 Постанови №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом №567, Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

обсяг постачання товару/послуг, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податків за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 2015 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/рахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику.

Такий перелік затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в пп.2 п. 6 Критеріїв необхідно надати:

Договори у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

Договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, відвантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені в Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно - правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" п. 201.16.1, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/рахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивачем на виконання чинних на момент отримання квитанцій №9280610954, №9280614409, №9280610912, №9280609414 від 28.12.2017 року приписів законодавства України було направлено пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Відповідно п.1 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" № 566 від 13.06.2017 року, цей порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно п. 2 Порядку №566, комісія є постійним діючим колегіальним органом ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або ро відмову в такій реєстрації".

Зазначена комісія приймає рішення про:

Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 201.16.4 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Судом з'ясовано, що фіскальним органом в квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Між тим, визначення фіскальним органом у Квитанціях №9280610954 (т.1 а.с. 85-86), №9280614409 (т.1 а.с. 128-129), №9280610912 (т.1 а.с. 153-154), №9280609414 (т.1 а.с. 107-108) від 28.12.2017 року конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки у Квитанціях №9280610954, №9280614409, №9280610912, №9280609414 від 28.12.2017 року не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Також, судом встановлено, що у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем до органу державної фіскальної служби додатково надано Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, пояснення з приводу здійснення господарських операцій, та їх документальне підтвердження.

Судом з'ясовано, що за результатами розгляду податкових накладних ТОВ «Миколаївський сирзавод» з додатково доданими до них письмовими поясненнями, та первинними документами Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято спірні Рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних, у яких зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій усіх документів, необхідних для реєстрації податкової накладної.

Отже, судом встановлено, що оскаржувані позивачем Рішення від 26.07.2018р. № 859071/30821003, № 859073/30821003, № 859074/30821003, № 859070/30821003 не містять чіткої інформації щодо причин та підстав їх прийняття, а містять лише загальні визначення про те, що їх причиною послугувало ненадання платником податку копій документів. У Рішеннях Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не зазначено, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, з урахуванням отриманих, на виконання квитанцій від 28.12.2017 року, копій документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій та пояснень позивача.

Крім того, у направлених Комісією рішеннях зазначено "Документи, які не надано, підкреслити", однак жодних документів в порушення оформлення оскаржуваних рішень не підкреслено, що знову ж таки не дає зрозуміти, які документи, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

Враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішень комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 26.07.2018 року № 859071/30821003, № 859073/30821003, № 859074/30821003, № 859070/30821003 суд вважає, що вони підлягають скасуванню.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні від 14.12.2017 року № 1891, 1892, 1890, 1889 та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків ТОВ «Миколаївський сирзавод», а саме 14.12.2017 року.

З приводу цієї позовної вимоги суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи чинні норми податкового законодавства, а також положення, висвітлені у практиці Європейського суду з прав людини, суд вважає, що з метою повного відновлення порушених відповідачем прав і свобод платника податку позовна вимога щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні від 14.12.2017 року № 1891, 1892, 1890, 1889 та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків ТОВ «Миколаївський сирзавод», а саме 14.12.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих спростовуючих доводів на підтвердження власної правової позиції, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ "Миколаївський сирзавод" підлягає задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 7048,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №934 від 11.09.2018 року (т.1 а.с. 177) та №968 від 18.09.2018 року. (т.1 а.с. 187)

За таких підстав, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" (код ЄДРПОУ 30821003) судові витрати у розмірі 7048,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-244, абз. 2 ч. 4 ст. 245, 246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" (місцезнаходження: 67000, Одеська область, Миколаївський район, смт. Миколаївка, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 30821003) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Площа Львівська, 8; код ЭДРПОУ 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування рішень від 26.07.2018р. № 859073/30821003, № 859074/30821003, № 859071/30821003, № 859070/30821003 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 26.07.2018 року № 859073/30821003, № 859074/30821003, № 859071/30821003, № 859070/30821003 про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 14.12.2017 року № 1891, 1892, 1890, 1889 та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків ТОВ «Миколаївський сирзавод», а саме 14.12.2017 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський сирзавод" (код ЄДРПОУ 30821003) судові витрати у розмірі 7048,00 грн. (сім тисяч сорок вісім грн. 00 коп.) солідарно.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2018 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.