Рішення № 78255826, 03.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 р. справа № 1440/1833/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,55001

до відповідача:Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, Б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область,55002

про:визнання неправомірним та скасування рішення від 24.01.2018 № 1 та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 24.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за Законом України "Про державну службу"; зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби період роботи з 11.11.1980 по 02.08.1982 р., 05.04.1983 р. по 26.10.1987 р., 26.08.1991 р. по 21.01.1992 р., 21.01.1992 по 26.03.1996 р., 26.03.1996 р. по 23.02.1998 р., 23.02.1998 р. по 19.07.2004 р., 21.05.2008 р. по 19.07.2012 р., 20.07.2012 р. по 30.09.2014 р., що становить 25 років 6 місяців 17 днів та призначити пенсію за Законом України "Про державну службу" з дати подання заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має 25 років 06 місяців 7 днів стажу роботи на посадах в органах Міністерства внутрішніх справ України та міській раді, і на теперішній час отримує пенсію за віком, але має намір обрати пенсію державного службовця. Відповідач протиправно відмовив їй у призначенні такої пенсії, посилаючись на недостатність стажу державного службовця, так як ним врахований лише стаж роботи позивача 05 років 7 місяців і 16 днів. На думку позивача, така відмова носить протиправний характер, так як Закон України "Про державну службу" 2015 р. у прикінцевих та перехідних положеннях містить застереження про обрахування стажу державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом в порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством, а згідно чинного на той час законодавства, служба позивача на різних посадах в органах внутрішніх справ, що входили до структури Міністерства внутрішніх справ та міській раді, зараховувались до стажу державної служби.

Від відповідача відзив до суду не надходив.

Ухвалою від 07.08.2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

24.01.2018 р. відповідач розглянув звернення позивача про переведення її із пенсії за віком на пенсію за Законом України "Про державну службу". За наслідками розгляду відповідачем прийнято Рішення №1, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за Законом України "Про державну службу", мотивуючи своє рішення тим, що у позивача станом на 01.10.2017 р. відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (а. с. 22-23).

На переконання відповідача, позивач не має необхідного стажу для призначення їй пенсії як державному службовцю. При цьому, відповідач виходить з того, що стаж роботи позивача на посадах в Управлінні внутрішніх справ Миколаївської області, Южноукраїнському міському відділі управління Міністерства внутрішніх справ України та Южноукраїнській міській раді, в період роботи з 11.11.1980 по 02.08.1982 р., 05.04.1983 р. по 26.10.1987 р., 26.08.1991 р. по 21.01.1992 р., 21.01.1992 по 26.03.1996 р., 26.03.1996 р. по 23.02.1998 р., 23.02.1998 р. по 19.07.2004 р., 21.05.2008 р. по 19.07.2012 р., 20.07.2012 р. по 30.09.2014 р. не повинні включатись до стажу роботи для призначення пенсії за Законом України "Про державну службу". Суд не може погодитись із аргументацією відповідача, оскільки вона ґрунтується на помилковому тлумаченні законодавства.

Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за віком та має намір змінити цю пенсію на пенсію за Законом України "Про державну службу".

Право позивача обирати пенсію передбачено ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, у період з 11.11.1980 по 02.08.1982 р., 05.04.1983 р. по 26.10.1987 р., 26.08.1991 р. по 21.01.1992 р., 21.01.1992 по 26.03.1996 р., 26.03.1996 р. по 23.02.1998 р., 23.02.1998 р. по 19.07.2004 р., 21.05.2008 р. по 19.07.2012 р., 20.07.2012 р. по 30.09.2014 р. вона перебувала на різних посадах в органах Міністерства внутрішніх справ України та міській раді.

Чинний Закон України "Про державну службу" 2015 р., в п. 8 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення, містить норму про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, законодавцем передбачено, що стаж державної служби слід визначати за законом, який діяв на час її проходження. Таке правове регулювання є цілком логічним і послідовним - правові норми мають часові межі своєї дії і під час чинності нормативного акту, саме ним визначають права та обов'язки, а подальша втрата чинності законодавчим актом не призводить до "автоматичної" відміни тих соціальних гарантій, які особа набула за час його дії. Протилежний підхід суперечить принципам соціальної і правової держави, які закріплені в ст. 1 Конституції України та створював би правову невизначеність у правовідносинах.

Як визначено п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили та входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

Отже, Порядком № 283 прямо передбачено, що робота в органах в органах внутрішніх справ, що входили та входять до структури Міністерства внутрішніх справ та органах місцевого самоврядування до стажу державної служби.

Та обставина, що Порядок № 283 втратив чинність із затвердженням 25 березня 2016 р. постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 229), не має значення, так як його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок № 229 у п. 6 містить таку саму норму, як і в п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" 2015 р. про те що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до чинного законодавства на час здобуття позивачем трудового стажу, робот позивача а на посадах в органах внутрішніх справ, що входили та входять до структури Міністерства внутрішніх справ та міської ради, включались до стажу державної служби, і подальша втрата чинності Порядком № 283 і Законом України "Про державну службу" 1993 р. не має значення для призначення позивачу пенсії державного службовця, адже Закон України "Про державну службу" 2015 р. у п. 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень прямо передбачає, що в питанні обчислення стажу державної служби, слід керуватись нормами, які діяли на той час.

Отже, відповідач протиправно не врахував стаж за період з 11.11.1980 по 02.08.1982 р., 05.04.1983 р. по 26.10.1987 р., 26.08.1991 р. по 21.01.1992 р., 21.01.1992 по 26.03.1996 р., 26.03.1996 р. по 23.02.1998 р., 23.02.1998 р. по 19.07.2004 р., 21.05.2008 р. по 19.07.2012 р., 20.07.2012 р. по 30.09.2014 р., який дає право на призначення позивачу пенсії державного службовця, а тому приймаючи спірне рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за Законом України "Про державну службу" діяв протиправно.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення їй пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" 2015 р., із одночасним зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в органах внутрішніх справ, що входили та входять до структури Міністерства внутрішніх справ та міської ради, суд виходить з того, що як слідує із спірного рішення, помилковий висновок відповідача про недостатність у позивача трудового стажу, є єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії державного службовця, а так як суд дійшов висновку про наявність у позивача необхідного стажу, задоволенню підлягає і ця вимога.

За правилами ст. 139 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1409,60 грн., що підтверджується квитанцією №44 від 26.07.2018 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1409,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 55001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (Бульвар Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 40387386) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (Бульвар Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 40387386) №1 від 24.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 55001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за Законом України "Про державну службу".

3. Зобов'язати Южноукраїнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (Бульвар Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 40387386) зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 55001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 11.11.1980 по 02.08.1982 р., 05.04.1983 р. по 26.10.1987 р., 26.08.1991 р. по 21.01.1992 р., 21.01.1992 по 26.03.1996 р., 26.03.1996 р. по 23.02.1998 р., 23.02.1998 р. по 19.07.2004 р., 21.05.2008 р. по 19.07.2012 р., 20.07.2012 р. по 30.09.2014 р., що становить 25 років 6 місяців 17 днів та призначити пенсію за Законом України "Про державну службу" з дати подання заяви.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (бульвар Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002, ідентифікаційний код 40387386) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 55001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз