Рішення № 78255785, 26.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2887/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №5/6-2018 від 24.05.2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.04.2018 року відбулося засідання Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, за результатами якого прийнято рішення № 4/9-2018 від 27.04.2018 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1133, видане Львівською обласною КДКА 11.01.2006 року.

27.04.2018 року, не зважаючи на повідомлення позивачем Дисциплінарної палати КДКА Львівської області про поважні причини неможливості взяти участь у її засіданні, у зв'язку із необхідністю догляду за малолітнім сином, який захворів (копія довідки міститься у матеріалах справи), Дисциплінарна палата КДКА Львівської області провела засідання, на якому прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи, фактично позбавивши адвоката можливості надати відповідні пояснення та заперечення в ході засідання.

Зазначає, що дисциплінарною палатою КДКА Львівської області не вказано, яку конкретну норму і якого закону, чи норму (положення) Правил адвокатської етики порушено адвокатом ОСОБА_1

На думку позивача, заява (скарга) заявника не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, оскільки заявник у скарзі стверджує, що адвокат ОСОБА_1 28.09.2017 року поза залою судового засідання в приміщенні суду (фойє) вживав щодо судді словосполучення "корупційний суддя", а щодо Турківського районного суду - "корупційний суд".

Однак, позивач зазначає, що наведене заявником не відповідає дійсності, оскільки самі по собі вищенаведені словосполучення взагалі не містять звинувачення будь-кого у вчиненні конкретних діянь, відповідальність за які передбачена чинним Кримінальним кодексом України (у тому числі і чинним, станом на 28.09.2018 року).

Окрім цього, відсутні докази як самого факту здійснення адвокатом ОСОБА_1 заявлених заявником висловлювань, так і докази того, що вказані заявником висловлювання були здійснені щодо якихось конкретних осіб.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 15.12.2017 року до КДКА Львівської області надійшла заява (скарга) від 17.11.2017року №01-09/115/2017 щодо дій адвоката ОСОБА_1, у якій заявник ОСОБА_3 покликалася на те, що 28.09.2017 року у фойє Турківського районного суду Львівської області, після судового засідання під її головуванням, з розгляду матеріалів кримінальної справи № 458/445/17 (1-кп-76/2017) про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.191 КК України, адвокатом вчинено дисциплінарне правопорушення.

У процесі розгляду поданої скарги, 27.04.2018 року Дисциплінарною палатою КДКА Львівської області порушено дисциплінарну справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку із наявністю ознак складу дисциплінарного проступку, пов'язаного із недотримання принципів законності, некоректного та образливого поводження адвоката, недостатнього рівня професійної підготовки та знання чинного законодавства, практики його застосування, використанням методів, які суперечать чинному законодавству.

24 травня 2018 року Дисциплінарною палатою КДКА Львівської області прийнято рішення № 5/6-2018 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Відповідач зазначив, що протиправність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження та дослідженими обставинами, на підставі яких прийнято рішення Дисциплінарною палатою КДКА Львівської області.

У Рішенні Дисциплінарної палати КДКА Львівської області від 24.05.2018 року чітко вказано "... наявність складу дисциплінарного проступку адвоката пов'язаного із порушенням Правил адвокатської етики у зв'язку із недотримання принципів законності, некоректного та образливого поводження адвоката, недостатнього рівня професійної підготовки та знання чинного законодавства, практики його застосування, використанням методів, які суперечать чинному законодавству (п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. ст. 7, 11, 12, 42, 49 Правил адвокатської етики).

Ухвалою суду від 09.07.2018 року прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 10.08.2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3.

Ухвалою від 03.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні такого відмовити.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та

встановив:

ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1133, виданого 11.01.2006 року на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 11.01.2006 року №1.

15.12.2017 року до КДКА Львівської області надійшла заява (скарга) від 17.11.2017року №01-09/115/2017 щодо дій адвоката ОСОБА_1, у якій заявник ОСОБА_3 покликалася на те, що 28.09.2017 року у фойє Турківського районного суду Львівської області, після судового засідання під її головуванням, з розгляду матеріалів кримінальної справи № 458/445/17 (1-кп-76/2017) про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.191 КК України, адвокатом вчинено дисциплінарне правопорушення. Зокрема у присутності інших осіб, через незгоду з прийнятим рішенням суду, останнім допущено щодо заявника висловлювання "корупційний суддя", а щодо Турківського районного суду Львівської області "корупційний суд".

Зазначила, що діями адвокат ОСОБА_1 виявив неповагу до неї як до судді та людини, а його діяння підривають її авторитет як судді, авторитет Турківського районного суду Львівської області та авторитет судової влади України.

Позивач по суті скарги надав письмові заперечення від 16.01.2018 року, у яких зазначив, що остання не відповідає дійсності, вказав, що викладені в ній обставини є помстою через його (адвоката) та його підзахисного звернення до Вищої ради правосуддя у зв'язку з їх (адвоката та його клієнта) приниженням. Повідомлено про зацікавленість свідків події, яку ОСОБА_1 також заперечив.

У процесі розгляду поданої скарги, 27.04.2018 року Дисциплінарною палатою КДКА Львівської області порушено дисциплінарну справу щодо ОСОБА_1 у зв'язку із наявністю ознак складу дисциплінарного проступку, пов'язаного із недотримання принципів законності, некоректного та образливого поводження адвоката, недостатнього рівня професійної підготовки та знання чинного законодавства, практики його застосування, використанням методів, які суперечать чинному законодавству.

24 травня 2018 року Дисциплінарною палатою КДКА Львівської області прийнято рішення № 5/6-2018 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області звернувся із даним позовом до суду.

При ухваленні рішення суд керувався наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Дана норма кореспондує змісту ч. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики згідно якої у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ч. 1, 2 ст. 34, ч.1 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, в тому числі, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Крім цього, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (ч. 3 ст. 7 Правил).

Частинами 1 ст. 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. За змістом вимог ч. ч. 4, 5 цієї ж статті адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності, а при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.

Відповідно до статті 49 Правил адвокатської етики визначено, що у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин.

Преамбулою Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року окреслена надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвоката слідування високим етичним стандартам поведінки. Адвокатська етика розробляє принципи та правила поведінки адвоката при спілкуванні на взаємовідносинах з усіма суб'єктами різних сфер діяльності, спрямована на побудову різних нормальних відносин, взаємоповагу один до одного, ведення конструктивного діалогу.

Згідно ст. 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Пунктом 3 ст. 7 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 із змінами та доповненнями, адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Статтею 70 Правил адвокатської етики, визначено загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики. Зокрема в ній передбачено, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Згідно ст. 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Нормами статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, до якого відноситься, серед іншого, порушення правил адвокатської етики.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень та вказано, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 36, ст. 37, ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1-3 ст. 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Судом встановлено, що 15.12.2017 року до КДКА Львівської області надійшла заява (скарга) від 17.11.2017року №01-09/115/2017 щодо дій адвоката ОСОБА_1, у якій заявник ОСОБА_3 покликалася на те, що 28.09.2017 року у фойє Турківського районного суду Львівської області, після судового засідання під її головуванням, з розгляду матеріалів кримінальної справи № 458/445/17 (1-кп-76/2017) про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.191 КК України, адвокатом вчинено дисциплінарне правопорушення. Зокрема у присутності інших осіб, через незгоду з прийнятим рішенням суду, останнім допущено щодо заявника висловлювання "корупційний суддя", а щодо Турківського районного суду Львівської області "корупційний суд".

Рішення про відкриття дисциплінарного провадження та про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підписані членами кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області та прийняті одноголосно всіма членами комісії.

Позивач в позовній заяві покликається на те, що відповідачем 27.04.2018 року не зважаючи на повідомлення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарної палати КДКЛ Львівської області про поважні причини неможливості взяти участь у її засіданні, у зв'язку із необхідністю догляду за малолітнім сином, який захворів, Дисциплінарна палата КДКА Львівської області провела вищезгадане засідання, на якому прийняла рішення, фактично позбавивши адвоката можливості надати відповідні пояснення та заперечення у ході засідання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 27.04.2018 року комісією прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи, яке позивачем у даній справі не оскаржується. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться пояснення позивача, які неодноразово надавалися на адресу дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, тобто, позивач не був позбавлений права на надання пояснень по суті скарги.

Тому твердження позивача щодо фактично позбавивши адвоката можливості надати відповідні пояснення та заперечення є безпідставними.

Щодо тверджень позивача про те, що висловлювання позивача у фойє суду на кшталт "корупційний суддя" та "корупційний суд" не містили прямої вказівки на заявника (скаржника) - суддю Строну Т.Г. а тому такі є перекручуванням фактів відповідачем, то суд вважає за необхідне зазначити, що суддя Строна Т.Г. на час виникнення обставин, що слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності була єдиною суддею та тимчасово виконуючою обов'язки голови Турківського районного суду Львівської області, тому вказані твердження позивача не заслуговують на увагу.

Більше того, допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 чітко вказали, що наведені висловлювання позивачем здійснено щодо заявника - ОСОБА_3

Також, суд дійшов висновку, що відповідачем додержаний порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки підставою для відкриття дисциплінарного провадження була скарга про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, перевірка якої доручена члену дисциплінарної комісії ОСОБА_2, яким складена довідка про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, на підставі якої комісією прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження, про що свідчить відповідний протокол та рішення. За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи комісією прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відповідно до п. 52 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від " 30" серпня 2014 року № 120, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від " 30" липня 2014 року № 86 до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.

У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

У справі Лекавічієне проти Литви (Рішення від 27 червня 2017 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що « З самому початку Суд повторює найбільш важливу роль адвокатів у здійсненні правосуддя (дивіться, з цього питання, Шопфер проти Швейцарії, 20 травня 1998 року, §§ 29-30, Звіти 1998 III; Нікула проти Фінляндії, № 31611/96, § 45, ЄСПЛ 2002 II; Аміхалакьоайє (Amihalachioaie) проти Молдови, № 60115/00, § 27, ЄСПЛ 2004 III; Кіпріану проти Кіпру [ВП], №. 73797/01, § 173, ЄСПЛ 2005-XIII і Андре і інший проти Франції, № 18603/03, § 42, 24 липня 2008 року; всі наведені в Moріс проти Франції [ВП], №. 29369/10, § 132, ЄСПЛ 2015). Суд також постановив, що для того, щоб громадськість зберігала впевненість у здійснення правосуддя, члени суспільства повинні вірити в здатність представників юридичної професії забезпечувати ефективне представництво їх інтересів (дивіться Кіпріану, наведена вище, § 175) (п.51).

52. Ця особлива роль адвокатів як незалежних професіоналів у здійсненні правосуддя тягне за собою ряд обов'язків і обмежень, особливо у зв'язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною (дивіться Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, і Моріс, наведена вище, § 133).

У зв'язку з цим Суд зазначає, що в Рекомендації № R (2000) 21 Комітет Міністрів Ради Європи наголосив на тому, що колегія визнала, що адвокати повинні здійснювати свою діяльність з метою зміцнення верховенства права (див. вище пункт 31). Крім того, принципи, застосовні до професії адвоката, містять такі цінності як честь та гідність адвокатської професії, доброчесність та бездоганна репутація окремого адвоката, повага до колег по професії, а також повагу до верховенства права та справедливого здійснення правосуддя (див. вище пункт 32) (п.54).

Суд вважає, що позивач своїми некоректними висловлюваннями припустився до дій, які суперечать положенням законодавства, є образливими, та не підтвердженими. Такі дії не свідчать про високий рівень професійної підготовки адвоката, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, підривають престиж адвокатури та адвокатської діяльності.

Правила адвокатської етики покладають на адвоката обов'язки дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил, однак ці вимоги позивачем не були дотримані, про що зазначено вище.

Таким чином, матеріалами дисциплінарного провадження підтверджується порушення позивачем адвокатської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Суд наголошує на тому, що до позивача застосоване таке дисциплінарне стягнення як попередження, яке є пропорційним та найменш суворим серед всіх дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 01.12.2018 року.

Суддя Коморний О.І.