Рішення № 78255758, 03.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р. справа № 0940/1694/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "БРАТИ КІП" про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку, платника податків, що має податковий борг, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 18.09.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "БРАТИ КІП" (надалі по тексту також - відповідач, ПП "БРАТИ КІП") про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банку, платника податків, що має податковий борг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 2 426 154,77 гривень та податку на додану вартість в загальному розмірі 4 751 922,54 гривень. Зокрема, на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки від 27.12.2017 за №1430/09-19-14-06/35799355 позивачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000341406 і №0000351406 від 30.01.2018, якими визначено ПП "БРАТИ КІП" податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 583 350,00 гривень та податку на додану вартість в розмірі 3 330 246,00 гривень, в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 2 220 164,00 гривень і штрафними (фінансовими) санкціями - 1 110 082,00 гривень. У зв'язку із несплатою вказаних податкових зобов'язань відповідачу, податковим органом нараховано пеню з податку на прибуток підприємств в сумі 842 880,11 гривень та податку на додану вартість в сумі 1 426 072,46 гривень. Враховуючи попередні переплати відповідачем з податку на прибуток підприємств в сумі 75,34 гривень і податку на додану вартість в сумі 4 395,92 гривень, податковий борг станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 7 178 077,31 гривень, який несплачений Приватним підприємством "БРАТИ КІП" до бюджету. Як стверджує позивач, згідно листа Болехівського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 31.07.2018 за №5098, нерухоме майно, яке було зареєстровано за ПП "БРАТИ КІП", а саме: адміністративно побутова будівля та транспортні засоби, реалізовані на електронних торгах. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 26.09.2016 являється Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК 89". Таким чином, у зв'язку із несплатою відповідачем податкових зобов'язань в розмірі 7 178 077,31 гривень та відсутністю у останнього нерухомого майна, ГУ ДФС в Івано-Франківській області просить накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "БРАТИ КІП", що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 02.10.2018, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2).

Відповідач 04.10.2018 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі (а.с. 89). ПП "БРАТИ КІП" не скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 02.10.2018.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) судом здійснено відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що Приватне підприємство "БРАТИ КІП" 01.12.2008 зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 35799355), на підтвердження чого в матеріалах справи міститься Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.09.2018 та взяте на облік Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків і зборів (а.с. 9-12).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток підприємств.

Досліджуючи обставини про наявність податкового зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Податок на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (пункт 136.1 статті 136 Кодексу).

Податок на додану вартість.

Відповідно до пункту 198.2 статті 196 Податкового кодексу України (в редакції чинній протягом травня-серпня 2015 року) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.10 статті 201.10 коментованого Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній протягом вересня-грудня 2015 року), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема із придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 коментованого Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Згідно пункту 201.7 статті 201 коментованого Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

За змістом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "БРАТИ КІП" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.04.2015 по 31.08.2016 при проведенні взаємовідносин з контрагентами, зазначених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1430/09-19-14-06/35799355 від 27.12.2017 (а.с. 16-37), із висновку якого слідує, що ПП "БРАТИ КІП" допущено порушення:

- занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 583 350,00 гривень, в тому числі за 2015 рік в сумі 1 583 350,00 гривень;

- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в загальній сумі 2 220 164,00 гривень, в тому числі по періодах: травень 2015 року в сумі 121 402,00 гривень, за червень 2015 року в сумі 71 770,00 гривень, за липень 2015 року в сумі 42 189,00 гривень, за серпень 2015 року в сумі 465 209,00 гривень, за вересень 2015 року в сумі 427 744,00 гривень, за жовтень 2015 року в сумі 182 823,00 гривень, за листопад 2015 року в сумі 616 784,00 гривень, за грудень 2015 року в сумі 289 546,00 гривень, за травень 2016 року в сумі 2 212,00 гривень, за серпень 2016 року в сумі 485,00 гривень, та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в серпні 2016 року в сумі 160,00 гривень.

Згідно абзацу 4 пункту 86.3 статті 86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

У зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою, податковим органом складено акт від 27.12.2017 за №283/09-19-14-06/35799355 про неможливість вручення та підписання посадовими особами ПП "БРАТИ КІП" акта від 27.12.2017 за №1430/09-19-14-06/35799355 про результати позапланової виїзної документальної перевірки, та надання пояснень по факту встановлених порушень. На виконання абзацу 4 пункту 86.3 статті 86 ПК України, позивачем 28.12.2018 надіслано поштовим зв'язком акт про результати позапланової виїзної перевірки за №1430/09-19-14-06/35799355 від 27.12.2017 на юридичну адресу відповідача (а.с. 38, 39).

За змістом підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, на підставі акта перевірки від 27.12.2017 за №1430/09-19-14-06/35799355, 30.01.2018 винесено податкове повідомлення-рішення за №0000341406, яким визначено відповідачу грошові зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 583 350,00 гривень, а також податкове повідомлення-рішення за №0000351406, яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 220 164,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 110 082,00 гривень (а.с.40, 42).

Податкові повідомлення-рішення №0000341406 і №0000351406 від 30.01.2018 отримане відповідачем 01.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 76018 4327735 6, яке міститься в матеріалах справи (зворотній бік а.с. 44).

На час розгляду справи, визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, згідно податкових повідомлень-рішень №0000341406 і №0000351406 від 31.01.2018, відповідачем до бюджету сплачено частково і заборгованість по них в загальному становить 4 909 124,74 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.- 54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як слідує із матеріалів справи, відповідачем оскаржувались до Державної фіскальної служби України податкові повідомлення-рішення №0000341406 і №0000351406 від 30.01.2018. За результатами розгляду скарги ПП "БРАТИ КІП" від 14.02.2018 за №24975/6 Державною фіскальною службою України прийнято рішення за №12738/6199-99-11-01-02-25 від 12.04.2018, згідно якого податкові повідомлення-рішення №0000341406 і №0000351406 від 30.01.2018 залишено без змін, а скаргу відповідача без задоволення (а.с. 83-86).

У відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1. пункт 129.3 статті 129 ПК України).

Пунктом 129.4 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2. пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наявний у матеріалах справи витяги із облікової картки платника податків відповідача з податку на додану вартість з 30.05.2013 по 18.05.2018 і податку на прибуток приватних підприємств з 19.02.2013 по 18.05.2018, свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1 426 072,46 гривень та податку на прибуток підприємств в сумі 842 880,11 гривень (а.с.45, зворотній бік а.с. 45, 46-52).

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, 30.05.2018 Долинським управлінням ГУ ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми "Ю" за №14419-50 від 24.05.2018, яка отримана уповноваженою особою відповідача 02.06.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи (а.с. 15).

Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується актом про результати позапланової виїзної документальної перевірки від 27.12.2017 за №1430/09-19-14-06/35799355, податковими повідомлення-рішеннями за №0000341406 і №0000351406 від 30.01.2018, витягами із облікової картки платника податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, розрахунком податкових зобов'язань і штрафних санкцій з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, довідкою про борг за платежами від 12.09.2018, а також податковою вимогою форми "Ю" за №14419-50 від 24.05.2018, які містяться в матеріалах справи (а.с.13, 15, 16-37, 40, 41, 42, 43, 45, 46, 47-53).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства і податку на додану вартість в загальному розмірі 7 178 077,31 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення такої заборгованості або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

В силу вимог підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, з огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, слід відмітити, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для розгляду такого позову і задоволення відповідних вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 26.09.2018 (а.с.67-69), адміністративно-побутова будівля, загальною площею 411 м2, що знаходиться за адресою вул. Чехи, 12, с. Підліски, Долинський район, Івано-Франківська область, та належала відповідачу на праві власності, придбана Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК-89" з прилюдних торгів (електронних торгів), проведених в період з 12.10.2016 по 14.10.2016. Вказана обставина підтверджується також Свідоцтвом про придбання майна з прилюдних (електронних) торгів від 09.11.2016 за №2859, виданого приватним нотаріусом Долинського нотаріального округу Барабаш Р.С., а також протоколом проведення електронних торгів за №204744 (а.с. 76-77, 82)

Відповідно до письмової інформації Територіального сервісного центру №2642 в Івано-Франківській області від 10.10.2018 за №31/9/1114, за ПП "БРАТИ КІП" станом на 10.10.2018 зареєстровані наступні транспортні засоби (а.с.92, 93):

- КТЗ марки ЗИЛ 130, 1984 року випуску, державний номерний знак АТ 6602 АМ (номер шасі: 2290555);

- КТЗ марки ГАЗ 330232-206, 2012 року випуску, державний номерний знак АТ 8112 ВІ (номер кузова Х96330232С0770440).

Проте як встановлено судом, вказані транспортні засоби реалізовані шляхом проведення електронних торгів, про що свідчать наявні в матеріалах справи протоколи проведення електронних торгів №230607 від 07.12.2016 і №310768 від 11.01.2018 (а.с.78-79, 80-81).

Окрім того, позивачем, на підтвердження відсутності у відповідача рухомого та нерухомого майна, подано суду відповідь Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, оформлену листом від 31.07.2018 за №5098 (а.с.66).

Із змісту вказаної відповіді слідує, що належні відповідачу транспортні засоби: КТЗ марки ЗИЛ 130, 1984 року випуску, державний номерний знак АТ 6602 АМ і КТЗ марки ГАЗ 330232-206, 2012 року випуску, державний номерний знак АТ 8112 ВІ (номер кузова Х96330232С0770440), а також адміністративно-побутова будівля, загальною площею 411 м2, що знаходиться за адресою вул. Чехи, 12, с. Підліски, Долинський район, Івано-Франківська область, реалізовані шляхом проведення електронних торгів. Інше рухоме і нерухоме майно за відповідачем (боржником) не зареєстроване, кошти на рахунках відсутні.

Виходячи з аналізу положень підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та встановлених обставин, суд дійшов переконливого висновку про необхідність накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Приватного підприємства "БРАТИ КІП", за яким числиться податковий борг в загальному розмірі 7 178 077,31 гривень, що станом на день розгляду справи не сплачений відповідачем до бюджету.

Позивачем надано суду інформацію про відкриті і закриті банківські рахунки Приватного підприємства "БРАТИ КІП" (а.с.54).

Положеннями підпункту 94.6.2. пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, а також беручи до уваги відсутність у відповідача нерухомого та рухомого майна, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Приватного підприємства "БРАТИ КІП", яке має податковий борг, у спосіб, визначений підпунктом 94.6.2. пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України.

З огляду на вказане, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, Приватного підприємства "БРАТИ КІП", є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "БРАТИ КІП" (ідентифікаційний код юридичної особи 35799355), які знаходяться на рахунках у банках, що обслуговують платника податків в межах стягнення в дохід бюджету податкового боргу в сумі 7 178 077,31 гривень (сім мільйонів сто сімдесят вісім тисяч сімдесят сім гривень тридцять одна копійка).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Приватне підприємство "БРАТИ КІП" (ідентифікаційний код юридичної особи 35799355), с. Підбережжя, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77212.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.