
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
03 грудня 2018 року № 320/6092/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши заяву про забезпечення позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- зобов'язати гр. ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.
30 листопада 2018 року, до вирішення судом питання про відкриття провадження, від позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить:
- заборонити ОСОБА_1, а також будь-яким іншим особам вчиняти дії пов'язані із здійсненням будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2).
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, предмет позову стосується знесення самочинного будівництва, що здійснюється ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
Обгрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач стверджує, що внаслідок здійснення відповідачем незаконного будівництва існує загроза порушення прав, свобод та інтересів держави й інших осіб, оскільки зазначене будівництво здійснюється без відповідного дозволу, на земельній ділянці, що має інше цільове призначення, та без розробленої у встановленому законом порядку проектної документації.
Суд зазначає, що за змістом пункту 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо порушення прав, свобод або інтересів особи спричинено очевидно протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкт владних повноважень.
У даному випадку ОСОБА_1 статусу суб'єкта владних повноважень не має, у зв'язку з чим посилання позивача на порушення його прав фактом здійснення незаконного будівництва не можуть слугувати підставою для забезпечення позову.
Суд також зазначає, що виходячи із предмету поданого позову, обставини порушення фактом незаконного будівництва прав держави чи інших осіб не входять до предмету доказування.
У випадку звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної або юридичної особи, суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, розглядаючи позов про знесення самочинного будівництва суд перевіряє, чи наявні обставини, що дозволяють зробити висновок, що певні будівельні роботи здійснюються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивач також зазначає, що у разі не вжиття судом заходів забезпечення позову, виконання рішення суму може бути значною мірою утруднене, оскільки відповідачем здійснюються заходи щодо продажу майнових прав на об'єкт незаконного будівництва, знесення якого може порушити майнові прав таких осіб.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
З урахуванням викладеного відчуження відповідачем майнових прав на самочинний об'єкт будівництва є незаконним та не впливає на можливість виконання рішення суду про знесення самочинного будівництва.
Отже, суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали видати (надіслати) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Судове рішення № 78255678, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6092/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: