Рішення № 78255649, 03.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р. справа № 348/5/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач) про повернення коштів у зв`язку з невиконанням договору про призначення пенсії.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2018 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі № 348/5/18 (а.с. 6).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018 ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2018 року про відмову у відкритті провадження у справі №348/5/18 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.43-45).

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.07.2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про повернення коштів у зв`язку з невиконанням договору про призначення пенсії, справу передано за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.54).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.18 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали на усунення недоліків позовної заяви (а.с.72-73).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі (а.с.85-86).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.03.2017 ОСОБА_1 уклала з Надвірнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області договір про одноразову сплату у системі загальнообов`язкового державного страхування, відповідно до умов якого сплатила єдиний внесок в розмірі 31680 грн. Вказала, що у зв`язку із змінами у пенсійному законодавстві з 01.10.2017, які не передбачають призначення пенсії при наявності 15 років, сплачені кошти підлягають поверненню, оскільки, на думку позивача, Надвірнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не виконано умови договору, а тому він підлягає розірванню а сплачені кошти в розмірі 31 680 грн., підлягають поверненню.

Відповідач - Надвірнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.10.2018, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Відповідно до змісту відзиву, відповідач вказав, що відповідно до укладеного між ОСОБА_1 і Надвірнянською об`єднанню державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області типового договору від 27.03.2017, всі умови податковою інспекцією виконано. Зокрема, на підставі поданого Звіту про суми добровільних внесків, передбачених таким договором, передано дані Пенсійному фонду для ведення персоніфікованого обліку. Вказав, що відомості щодо сплати єдиного соціального внеску згідно зазначеного договору внесено ДФС до реєстру застрахованих осіб відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.04.16 №441, а тому за даними такого реєстру страховий стаж за період з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року буде враховуватися. Зазначив, що частиною 5 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена цією частиною, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті. Враховуючи вказані положення, договір про добровільну участь №170909910002 від 27.03.2017, який укладено з ОСОБА_1 є виконаним, що підтверджується виданою довідкою від 30.03.2017 за №456/10-09-09-13-119/426 про сплату позивачем єдиного соціального внеску добровільно застрахованою особою в сумі 31 680 грн. Крім того, зазначив, що відповідно до частини 3 розділу V Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що сплачені суми єдиного внеску в разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту. На підстав наведеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а також такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідач - Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.10.2018, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII внесено зміни до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення пенсійного віку мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. До кінця 2017 року мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію становив 15 років. Оскільки позивач народилася 28.11.1959 року, право на пенсію за віком у неї виникло з 29.05.2018 року при наявності страхового стажу не менше 15 років. Вказав, що відповідно до укладеного з позивачем договору №01709099100002 від 27.03.2017, відомості щодо сплати єдиного внеску внесено ДФС до реєстру застрахованих осіб відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.04.16 №441. Крім того, зазначив, що відповідно до договору позивачу враховано стаж з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року. Враховуючи наведене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.93-95).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

27.03.2017 між Надвірнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (Сторона1) і ОСОБА_1 (Сторона 2) укладено типовий договір №01709099100002 про одноразову сплату у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (а.с.14-16).

Відповідно до пункту 1 Договору, цей договір згідно із частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок добровільної участі особи, яка уклала договір про одноразову сплату у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 сплатила одноразово єдиний внесок в сумі 31 680 грн. за період з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року.

Виконання умов договору, а саме сплата ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року в розмірі 31 680 грн. підтверджується довідкою про сплату єдиного внеску добровільно застрахованою особою, яка видана Надвірнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №456/10-09-09-13-119/426 від 30.03.2017 (а.с.17).

Суд зазначає, що 13.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до відповідачів із заявою, в якій просила надати інформацію про пенсію чи повернення сплачених коштів відповідно до договору в розмірі 31 680 грн.

Надвірнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надано відповідь, зокрема згідно листа за №400/0-15 від 21.11.2018, в якій роз`яснено позивачу, що ОСОБА_1 набуде право на пенсію у віці 58 років 6 місяців за наявності 25 років стажу. Крім того, повідомлено, що відомості щодо сплати єдиного внеску відповідно до договору №01709099100002 від 27.03.2017 внесено ДФС до реєстру застрахованих осіб відповідно до Порядку до наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016р. №441. Повідомлено, що за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідно до договору враховано страховий стаж з 01.01.2014 року по 30.09.2007 року (а.с.19).

Згідно наданої відповіді Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 27.11.2017 за №1238/10/09-09-13-119 позивачу повідомлено, що відповідно до укладеного договору від 27.03.2017 за №01709099100002 та поданого Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті та суми доплати до органів доходів і зборів від 28.03.2017 року №1700009944 податковою інспекцією передано Пенсійному фонду України дані щодо сплати ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року в сумі 31 680 грн. для ведення персоніфікованого обліку та взяття на облік в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Крім того, роз`яснено, що оскільки ОСОБА_1 виконано умови договору, відповідно до норм чинного законодавства, договір не підлягає розірванню (а.с.20-21).

Не погоджуючись із наданими відповідями, з метою захисту свого права позивач звернулася до суду.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До числа основних гарантій необхідно віднести процес реалізації права на пенсійне забезпечення та правозастосовну діяльність органів, що здійснюють назване забезпечення громадян.

Приписами ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закону), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

Частиною 1 ст. 24 Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 12 Закону, особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Частиною 4, 5 статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у договорі про добровільну участь зазначаються: назва документа; відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку (частина третя статті 20 цього Закону); строк дії договору; порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися; умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону; умови розірвання договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена цією частиною, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті.

Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року N 393, від 7 вересня 2016 року N 813) визначено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: - члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню,- на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності); - особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, та не належать до платників єдиного внеску, визначених підпунктами 3, 4, 6 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - виключно на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Інструкцією визначено, що з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання:

1) у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і отримання від неї заяви про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за формою, наведеною в додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 8 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» договір про добровільну участь може бути достроково розірваний: 1) застрахованою особою: за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року; у разі систематичного порушення умов договору територіальним органом доходів і зборів; 2) органом доходів і зборів у разі: набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; систематичного порушення застрахованою особою умов договору; смерті застрахованої особи; 3) за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року. В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до Інструкції, сплачені суми єдиного внеску в разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту.

Суд зазначає, що відповідачами у своїх відзивах на позовну заяву зазначено, що договір №01709099100002 про добровільну участь від 27.03.2017, є виконаним, що підтверджується виданою довідкою від 30.03.2017 за №456/10-09-09-13-119/426 про сплату позивачем єдиного соціального внеску добровільно застрахованою особою в сумі 31 680 грн.

Крім того, Надвірнянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області згідно поданого Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті та суми доплати до органів доходів і зборів від 28.03.2017 року №1700009944, передано до Пенсійного фонду України дані щодо сплати ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року в сумі 31 680 грн. для ведення персоніфікованого обліку та взяття на облік в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідачами внесено відомості щодо сплати єдиного внеску позивачем до реєстру застрахованих осіб, а також відповідно до договору враховано стаж з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про повернення коштів позивачу, які були сплачені відповідно до укладеного договору, є безпідставними, оскільки відповідачами виконано умови договору №01709099100002 про добровільну участь від 27.03.2017 та зараховано ОСОБА_1 страховий стаж з 01.01.2004 року по 30.09.2007 року.

Крім того, умови договору не вказують на безпосереднє призначення пенсії позивачу, а передбачають право позивача на врахування страхового стажу при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів які б вказували на не виконання відповідачами умов типового договору №01709099100002 про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1

Відповідач:

Надвірнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76018;

Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40386749), майдан Шевченка, 3, м.Надвірна, 78405.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.