Рішення № 78255607, 22.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2691/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

представника позивача: Курпаса С.В.

представника відповідача: Трофименко М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрім" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрім» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Дистрім» (далі - позивач, Товариство) зазначив, що 28.08.2018 отримало від ГУ ДФС Луганської області податкові повідомлення-рішення № 00000141410 та № 00000151410 від 28.08.2018 року.

Податковим повідомленням-рішенням №00000141410 від 28.08.2018 ТОВ «Дистрім» було збільшено грошове зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» на загальну 23787 грн. 74 коп., з них: податкового зобов'язання на суму 19030,19 грн., та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4757,55 грн., а податковим повідомленням-рішенням № 00000151410 від 28.08.2018 збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» на загальну суму 4757, 55 грн., з них: податкового зобов'язання на суму 3806, 04 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 951,51 грн.

Дані рішення були винесені на підставі Акта перевірки № 637/12-32-14-10/41070158 від 16.08.2018 «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрім», дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремою митною декларацією від 16.05.2017 № UA 702020/2017/000808» (надалі - Акт перевірки), в якому містяться висновки про встановлення порушення ТОВ «Дистрім» вимог статті 26 Глави І Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським товариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, підпункту (b) пункту 1 статті 16, пункту 1, пункту 2, пункту 4 статті 22 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку. Додатку IV до протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншого боку, в результаті чого занижене податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 19030,19 грн. за митною декларацією від 16.05.2017 № UA 702020/2017/000808.

А також встановлено порушення вимог підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання.

ТОВ «Дистрім» не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Луганській області № 00000141410 та № 00000151410 від 28.08.2018 та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляну на наступне.

Між ТОВ «Дистрім» та Компанією-експортером Globex Group GmbH (Німеччина) було укладено контракт № 1703 від 20.02.2017 року, за яким ТОВ «Дистрім» придбало вироби для кріплення, країною походження яких у інвойсі №7504156 від 28.03.2017 року було зазначено «Європейський союз» шляхом внесення компанією Globex Group GmbH такого застереження в німецьку версію декларації відповідно до підпункту (b) пункту 1 ст.16, пунктів 1,2,4 ст.22. Додатку IV Протоколу І. При митному оформленні товарів за митною декларацією від 16.05.2017 № 702020/2017/000808 (копія додається) в графі 34 ТОВ «Дистрім» заявлена країна походження «Європейський союз» та згідно з графою 36 цієї митної декларації заявлено преференцію по сплаті ввізного мита 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з ЄЄ».

Звільнення від оподаткування ввізним митом під час здійснення митного оформлення ТОВ «Дистрім» отримано на підставі декларації інвойс, наданої експортером Globex Group GmbH від 28.03.2017 № 7504156.

Сертифікат про походження товару EUR.1 Nr.L 709306 від 31.03.2017 не було надано агенту з митного оформлення, так як даних, зазначених у рахунку-фактурі № 7504156 від 28.03.2017 відповідно до норм чинного законодавства було достатньо для здійснення митного оформлення товару із застосуванням преференції.

Також позивач зазначив, що нанесення напису про походження товару покладається на експортера. ТОВ «Дистрім» не має можливості впливати на процедуру нанесення напису експортером на декларацію інвойс.

Таким чином, походження товарів, до яких законодавством України застосовано заходи захисту національного товаровиробника, може бути визначено на підставі одного з вищезазначених документів про походження товарів, установлених Угодою про асоціацію, зокрема декларації інвойс.

Також Позивачем зазначено, що під час митного оформлення товару Луганською митницею ДФС сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L 709306, виданий митним органом Федеративної республіки Німеччина, згідно з яким товар за інвойсом 7504156 має походження з Європейського Союзу (Німеччина), не вимагався, митна декларація Позивача була прийнята митним органом, що підтверджується відміткою митного органу про прийняття на цій декларації, а відповідно товар було випущено у вільний обіг.

Надання Позивачем митному органу під час проведення перевірки на підтвердження законності своїх дій оригіналу сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L 709306, виданого митним органом Федеративної республіки Німеччина, згідно з яким товар за інвойсом 7504156 має походження з Європейського Союзу (Німеччина), підтверджує відсутність порушення ТОВ «Дистрім» норм МК України та Угоди.

Крім того, в Акті перевірки не надана інформація щодо характеру помилок, що були допущені у тексті декларації інвойс від 28.03.2017 № 7504156, який підтверджує що країною походження товару є «Європейський союз».

На підставі викладеного ТОВ «Дистрім» просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області № 00000141410 та № 00000151410 від 28.08.2018 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2018 року прийнято позовну заяву ТОВ «Дистрім» до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання (а.с.1-2).

24 вересня 2018 року від Головного управління ДФС у Луганській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50-57).

У відзиву відповідач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області здійснено перевірку перевірки обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування встановлено, що при митному оформлені товарів за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808 в графі 34 ТОВ «ДИСТРІМ» заявлено країну походження товарів - Європейський союз та згідно з графою 36 МД заявлено преференцію зі сплаті ввізного мита 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з ЄС».

Підставою для виникнення сумнівів щодо достовірності декларації інвойс, складеної на інвойсі № 7504156 від 28.03.2017, стала невідповідність визначеній структурі номера авторизації затвердженого експортера Німеччини № DЕ2600/ZА/0628.

З метою підтвердження статусу затвердженого експортера та перевірки преференційного походження товару Луганською митницею ДФС до ДФС України направлено декларацію інвойс № 7504156 від 28.03.2017, подану при митному оформлені товарів за МД від 16.05.2017 №UA702020/2017/000808 позивачем.

Згідно з листом Головного митного управління м. Дюссельдорф від 09.03.2018 №Z4215В-А36/17-В1205 товари, які наведені в документі, що підтверджує сплату пільгового мита згідно з Протоколом І, не мають походження із жодної з країн Європейського Союзу. Також повідомлено, що експортер не є уповноваженим експортером згідно з п. 23 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію.

Окрім цього, під час перевірки встановлено, що мовна версія декларації інвойс, складеної на інвойсі № 7504156 від 28.03.2017, не співпадає з німецькою версією тексту декларації інвойс, наведеної в Додатку IV до Протоколу 1.

Враховуючи зазначене, ТОВ «Дистрім» порушено вимоги ст. 26 Глави 1 Розділу IV Угоди про асоціацію та ст. 16, ст. 22 Протоколу 1 Угоди про асоціацію в частині застосування режиму вільної торгівлі до товару, ввезеному за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808. Таким чином, декларація - інвойс надана до інвойсу № 7504156 від 16.05.2017 є недійсною для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію товару, оформленому ТОВ «Дистрім» за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808.

ТОВ «Дистрім» під час проведення перевірки надано оригінал сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L709306, виданий митним органом Федеративної республіки Німеччина, згідно з яким товар за інвойсом 75041 56 має походження з Європейського Союзу (Німеччина). Відповідач зазначив, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L709306 ТОВ «Дистрім» під час митного оформлення товарів за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808 не надавався, що підтверджується даними графи 44 цієї МД.

Враховуючи зазначені обставини та лист Федерального агентства перевірки походження Головного митного управління м. Мюнстер щодо того, що товар не має походження з жодної країни ЄС, сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L709306 на даний час не може бути підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита до Угоди про асоціацію.

За результатами перевірки обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування щодо товарів, ввезених за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808, з урахуванням встановлених обставин, отриманої інформації (документів), відомостей, наявних у платника податків, відповідно до ч.14 ст.354 МК України прийнято рішення щодо визначення країни походження товарів невідомою та встановлено неправомірність застосування преференційних ставок ввізного мита, що відповідно призвело до порушення пп. «в» п. 185.1 ст.185, а. 187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Таким чином, встановлені під час перевірки порушення призвели до заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів на загальну суму 22836,23 грн., в тому числі ввізного мита 19030,19 грн. та податку на додану вартість 3806,04 грн.

З урахуванням зазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Дистрім» у повному обсязі.

09 жовтня 2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.117-122), в якому позивач зазначив, що під час митного оформлення товару Луганською митницею ДФС сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L709306 не вимагався. Надані митним брокером копії документів до митної декларації під час митного оформлення були перевірені та прийняті митницею, про що свідчить відмітка на відповідній митний декларації. Жодних інших питань під час митного оформлення товарів Позивачу надано не було.

Також позивач зазначив, що невідповідність напису Постачальника товарів вчиненого на декларації інвойсі № 7504156 від 28.03.2017 є суто технічними помилками набору тексту.

Позивач вважає, що неналежне виконання обов'язків посадовими особами органів доходів і зборів під час митного оформлення товарів, відпрацювання інформації щодо сумнівів про походження товарів в ході підготовки запиту до ДФС України від 14.05.2017, призвели до втрати часу і як наслідок невизнання з формальних причин наявного у Позивача сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 31.03.2017 № L709306.

22 жовтня 2018 року на адресу суду від Головного управління ДФС у Луганській області надійшли заперечення (а.с.124-125).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 19 листопада 2018 року (а.с.132).

У судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача, які викладали зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надали необхідні пояснення щодо них.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

На підстав наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 19.07.2018 № 792 (а.с.94) проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Дистрім» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання ) пільг і звільнення від оподаткування за окремою митною декларацією від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808, про що складено акт від 16.08.2018 № 637/12-32-14-10/41070158 (а.с.101-110).

За висновками акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дистрім»:

- ст. 26 Глави 1 Розділу ІV Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, ратифікованої Законом України від 16.09.2014, пп. (б) п.1 ст.16, п.1, п.2, п.4 ст.22 Протоколу І Угоди про асоціацію, Додатку ІV до Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, в результаті чого занижене податкове зобов'язання зі сплати ввізного митна на загальну суму 19030,19 грн за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808;

- п.п. «в» п. 185.1 ст. 185, п.187.8 ст. 187, п.190.1 ст.190 ПК України в результаті чого занижене податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3806,04 грн. за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 00000141410, яким збільшено суму податкове зобов'язання зі сплати ввізного митна на загальну суму 19030,19 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 4757,55 грн (а.с.113-114).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 00000151410, яким збільшено суму податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3806,04 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 951,51 грн (а.с.112).

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступні нормативні акти, які регулюють питання надання преференції зі сплаті ввізного мита на підставі Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 та Протоколів до Угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 281 Митного кодексу України (далі - МК України) допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Статтею 36 МК України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку, укладено Угоду про асоціацію, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678 (далі - Угода про асоціацію).

Відповідно до п.1 ст.29 Угоди про асоціацію кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пунктами 1 та 2 ст. 26 Угоди про асоціацію положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Протокол 1 до Угоди про асоціацію (далі - Протокол 1) врегульовує питання щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва.

Суд зазначає, що для зменшення базової ставки мита під час митного оформлення товарів необхідно виконання декількох умов:

- товари мають походити з території країни, які підписали Угоду (ст. 26 Глави І Розділу ІV Угоди про асоціацію);

- товари підпадають під правила походження, які викладені в Розділі V Протоколу І до Угоди про асоціацію;

- виконання правил Прямого транспортування, передбаченого ст.13 Розділу ІІІ Протоколу І до Угоди про асоціацію.

Відповідно до п.1 ст.16 Розділу V Протоколу І до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Статтею 22 Протоколу І встановлено вимоги до складання експортером декларації інвойс, зокрема, декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Суд зазначає, що дана норма містить чітке визначення хто має право складати інвойс: затверджений експортер або експортером будь-якої партії товару, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов'язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно.

Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Статтею 17 Протоколу І визначена процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Крім того, статтею 23 Протоколу І визначено, хто є затвердженим експортером.

Митні органи країни експорту можуть надати будь-якому експортерові, що надалі іменуватиметься «затвердженим експортером», який часто перевозить товари за цією Угодою, право складати декларації інвойс незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони вважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цього Протоколу.

Митні органи можуть надати статус затвердженого експортера за будь-яких умов, які вважатимуть належними.

Митні органи повинні надати затвердженому експортерові номер митного дозволу, який має бути вказаний на декларації інвойс.

Відповідно до ст. 25 Протоколу І підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

З аналізу статей Розділу V Протоколу 1 до Угоди про асоціацію вбачається, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: або сертифікат з переведення товару EUR.1 або декларації інвойс, виданий затвердженим експортером або експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро, при цьому підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Тобто наявність декларації інвойс або сертифікату з переведення товару EUR.1 не є беззаперечним доказом підтвердження походження товару з Європейського Союзу.

Відповідно до ст. 33 Протоколу і до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З огляду на зазначене, підставою для перевірки підтвердження походження є обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів.

До обгрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, з огляду на вищезазначене, такі випадки:

- проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС;

- сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером;

- структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС;

- в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі;

- маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару;

- код товарної номенклатури на рівні перших чотирьох знаків, зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару;

- дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката;

- до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС.

Як зазначено в акті перевірки, підставою для виникнення сумнівів щодо достовірності декларації інвойс № 7504156 від 28.03.2017 стала невідповідність визначеній структурі номера авторизації затвердженого експортера Німеччини № DE2600/ZA/0628.

Суд погоджується з позицією відповідача, що структура номера авторизації експортера Німеччини № DE2600/ZA/0628 містить у собі невідповідність, а тому сумніви відповідача є обгрунтованими.

З метою підтвердження статус затвердженого експортера та перевірки преференційного походження товару Луганською митницею ДФС листом від 24.05.2017 № 607/8/12-70-19 до ДФС України було направлено декларацію інвойс № 7504156 від 28.03.2017, подану при митному оформленні за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808 (а.с.77-78).

Листом ДФС від 15.05.2018 № 14384/7/99-99-19-04-02-17 Луганську митницю ДФС (а.с.79) проінформовано про результати верифікації та направлено копію листа Федерального агентства перевірки походження Головного митного управління м. Мюнстер від 15.03.2018 № Z 4215F - 1041/17-1, яким надіслано лист Головного митного управління м. Дюсельдорф від 09.03.2018 № Z 4215F - А36/17-В 1205 (а.с. 80-87).

Згідно з листом Головного митного управління м. Дюсельдорф від 09.03.2018 № Z 4215F - А36/17-В 1205 товари, які наведені в документів, що підтверджує сплату пільгового мита згідно з Протоколом І, не мають походження із жодної з країн Європейського Союзу. Також повідомлено, що експортер не є уповноваженим експортером згідно п. 23 Протоколу І до Угоди про асоціацію.

Тобто, належними та допустимими доказами підтверджено, що декларація інвойс складена не уповноваженим експортером згідно ст. 23 Протоколу І до Угоди про асоціацію та товар, оформлений за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808, не має походження із жодної з країн Європейського Союзу, а тому суд погоджується з позицією відповідача щодо порушення ТОВ «Дистрім» вимоги ст.26 Глави І Розділу ІV до Угоди про асоціацію товари, ст.ст. 16 та 22 Протоколу І Угоди про асоціацію в частині застосування режиму вільної торгівлі до товару, ввезеному за МД від 16.05.2017 № UA702020/2017/000808.

Пунктом 27 частини 1 статті 4 МТ України визначено, що до складу митних платежів входить податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та згідно з частиною 2 статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Підпунктом «в» п. 185.1 ст.185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст.187 ПК України).

Згідно з п. 190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

З огляду на те, що ТОВ «Дистрім » неправомірно застосував режим вільної торгівлі за Угодою про асоціацію, такі дії позивача призвели до порушень пп. «в» п. 185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п. 190.1 ст.190 ПК України, а саме до заниження податкових зобов1'язань з податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до п.п. 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 54.4 ст.54 ПК України визначено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

З огляду на зазначене та встановлені порушення, суд дійшов висновку, що відповідач відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 00000141410, яким збільшено суму податкове зобов'язання зі сплати ввізного митна на загальну суму 19030,19 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 4757,55 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 № 00000151410, яким збільшено суму податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3806,04 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 951,51 грн., а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Дистрім».

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрім" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Ірметова