Рішення № 78255587, 03.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2745/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини 2269 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 2269 Національної гвардії України, в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 2269 Національної гвардії України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане речове майно на підставі довідки на речове майно, належне до отримання від 23.07.2018 року №572;

- стягнути з військової частини 2269 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 21 116, 24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивач проходив військову службу у Військової частини 2269 Національної гвардії України. На день звільнення відповідачем протиправно, в порушення п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктів 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 року, не виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно яка складає 21116,24 грн. Відтак, просить суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).

Вказана ухвала направлена учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, та учасниками справи отримана (а.с.16-17, 21-22).

Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов скористався подавши його до суду, за змістом якого позивач не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб Військової частини 2269 Національної гвардії України (а.с.15).

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.12.1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у період з 1993 по 2015 роки проходив військову службу у військовій частині 2269 Національної гвардії України у званні майора.

Згідно наказом командувача Національної гвардії України від 03.09.2015 року №148 о/с був звільнений з військової служби відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

На підставі наказу командира військової частини 2269 Національної гвардії України від 07.09.2015 року №212 с/ч, позивача з 12.09.2015 року було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням з військової служби у запас Збройних сил України, з правом носіння військової форми одягу (а.с.7).

25.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся із відповідним зверненням до командира військової частини 2269 Національної гвардії про зазначення причин на підставі яких його не розраховано по забезпеченню речовим майном (а.с.8).

На таке звернення позивачу начальником речової служби військової частини 2269 надано відповідь листом від 23.07.2018 року №69/23-2352, в якій повідомлено, що з позивачем за заборгованість по речовому майну військова частина може розрахуватись у натуральному вигляді, на суму нараховану на предмети речового майна за цінами на момент звільнення (а.с.10).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що згідно з витягу з наказу відповідача про виключення позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, грошова компенсація за не отримане речове майно виплачена не була (а.с.7).

Згідно довідки №572 від 23.07.2018 року про речове майно належне до отримання ОСОБА_1, загальна сума такого майна становить 21 116, 24 грн. (а.с.9)

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 цього Закону).

Згідно з статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України, постановою від 16.03.2016 року №178, затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно (надалі по тексту також - Порядок №178).

Пунктами 2, 3 зазначеного Порядку визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за не отримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що отримання грошової компенсації вартості речового майна у зв'язку із звільненням з військової служби в повній мірі відповідає вимогам статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 3 Порядку №178.

У відповідності до абзацу першого пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій пункту 242 Положення).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 при звільненні з військової служби у запас не було виплачено грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно. Доказів виплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно позивачу станом на час розгляду справи відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не виданні наказу з визначенням ОСОБА_1 розміру грошової компенсації вартості за не отримане речове майно і невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у розмірі 1400,60 грн. судового збору, що посвідчуються відповідною квитанцією (а.с.2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 2269 Національної гвардії України.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.12.1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) до Військової частини 2269 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 14322859; адреса: вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 2269 Національної гвардії України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане речове майно на підставі довідки на речове майно, належне до отримання від 23.07.2018 року №572.

Стягнути з військової частини 2269 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно в сумі 21 116, 24 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.12.1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 2269 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 14322859; адреса: вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) у розмірі 1400,60 (одна тисяча чотириста гривень) грн. 60 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько