Рішення № 78255546, 09.11.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2018 р. справа № 809/892/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007861305 від 04.05.2018, №0007851305 від 04.05.2018, №0007921305 від 04.05.2018, №000793105 від 04.05.2018, рішення №0007901305 від 04.05.2018 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007881305 від 04.05.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0007861305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 13117,95 грн., в тому числі 8745,30 грн. за основним платежем, та 4372,65 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007851305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору в сумі 911 грн., в тому числі 728,80 грн. за основним платежем та 182,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0007921305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 820 грн., в тому числі 18256 грн. за основним платежем, та 4564 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №000793105 від 04.05.2018, яким позивачу визначено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 19 059 грн. та застосовано 4764,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; рішення №0007901305 від 04.05.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1763,74 грн. за своєчасно не нарахований єдиний внесок; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007881305 від 04.05.2018, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку в сумі 10688,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення податкового законодавства, прийшов до помилкових висновків, згідно яких необґрунтовано і безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про визначення додаткових грошових зобов'язань і застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також протиправно виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою від 12.06.2018 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. 15.08.2018 судом прийнято ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив (а.с. 109-111 т.2). Пояснили, що відповідач протиправно, в ході перевірки та при винесенні податкових повідомлень - рішень від 04.05.2018 №0007861305, №0007851305, рішення №0007901305 від 04.05.2018 року і вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007881305 від 04.05.2018 не здійснив детального аналізу первинних та інших документів, наданих позивачем до перевірки, які підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю ФОП ОСОБА_4, внаслідок чого прийшов до необґрунтованих висновків про незаконне віднесення позивачем у 2016-2017 роках до складу витрат 48584,84 грн. Щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 04.05.2018 №0007921305 і №000793105 пояснили, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам, є необ'єктивними. Зазначили, що зі змісту акту перевірки неможливо встановити дійсний обсяг реалізації ТМЦ (оснастки для штампів та печаток, калькулятори, нумератор) та їх залишок на кінець перевіреного періоду, що в загальному ставить під сумнів правомірність розрахунків контролюючого органу за результатами проведеної інвентаризації. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с.99-103 т.2). Пояснив, що оскаржувані позивачем рішення, а також вимога про сплату боргу (недоїмки) винесені у відповідності до норм чинного законодавства, позивачем занижено чистий оподатковуваний дохід, а відтак занижено податок що підлягає сплаті до бюджету, завищено суму від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, внаслідок чого відповідачем правомірно визначено додаткові грошові зобов'язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення стосовно позовних вимог, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в контролюючому органі, оподаткування доходів від провадження діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017 здійснював на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб, податку з доходів найманих працівників, податку на додану вартість, платником військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт перевірки №296/09-19-13-06/НОМЕР_1 від 19.04.2018 (а.с.15-43 т.1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем серед іншого вимог пп. 7.1.2 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в зв'язку із заниженням чистого доходу донараховано єдиного внеску в загальній сумі 10688,70 грн., в тому числі 2016 рік - 6948,70 грн., за 2017 рік - 3740,00 грн.; пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, п. 177.2 пп.177.4.1 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 8745,30 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 5685,30 грн., та за 2017 рік на суму 3060,00 грн.; п.177.2 ст.177, пп.1.2, пп.1.3 п.16.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму військового збору на загальну суму 728,80 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 473,80 грн., та за 2017 рік на суму 255,00 грн.; п.п. а, б п.185.1 ст.185, п.п. а, б п.187.1 ст.187, п. г п.198.5, п.198.6 ст.198, п.п. б п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 18256,00 грн., в тому числі за грудень 2017 року на суму 18256,00 грн. та завищено суму від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за грудень 2017 року на суму 19059,00 грн.

У відповідності до висновків контролюючого органу фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в порушення п.177.2,п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до витрат, безпосередньо пов'язаних з отримання доходів, безпідставно віднесено витрати на суму 48584,84 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 31584,84 грн., за 2017 рік на суму 17000,00 грн., чим на вказану суму завищено інші витрати, які відображені у графі 7 та занижено суму чистого оподатковуваного доходу (графа 9) додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до податкової декларації про майновий стан і доходи. Внаслідок встановлення документально непідтверджених витрат в сумі 48584,84 грн., ФОП ОСОБА_4 занижено чистий оподатковуваний дохід в загальній сумі 48584,84 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 31584,84 грн., за 2017 рік на суму 17000,00 грн. та, як наслідок, занижено суму податку на доходи фізичних осібна загальну суму 8745,30 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 5685,30 грн., за 2017 рік на суму 3060,00 грн.

Перевіркою відображених показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено завищення задекларованих ФРП ОСОБА_4 показників у рядку 10.1 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» всього в сумі 223887,00 грн., в тому числі 37315,00 ПДВ.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0007861305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 13117,95 грн., в тому числі 8745,30 грн. за основним платежем, та 4372,65 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №0007851305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору в сумі 911 грн., в тому числі 728,80 грн. за основним платежем та 182,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №0007921305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 820 грн., в тому числі 18256 грн. за основним платежем, та 4564 грн. а штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №000793105 від 04.05.2018, яким позивачу визначено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 19 059 грн. та застосовано 4764,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; рішення №0007901305 від 04.05.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1763,74 грн. за своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007881305 від 04.05.2018, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку в сумі 10688,70 грн. (а.с.44-49 т.1).

Судом встановлено, що в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0007861305 від 04.05.2018, №0007851305 від 04.05.2018, рішення №0007901305 від 04.05.2018 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007881305 спір між сторонами виник з підстав включення позивачем до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, витрати на рекламу (розміщення сайту ТОВ «УАПРОМ») в сумі 6270,84 грн. за 2016 рік; витрати у 2016, 2017 роках на доставку товару на склад від постачальника та доставку товару покупцям (багажні квитанції) на загальну суму 34294,00 грн.; витрати на відрядження позивача в сумі 7020,00 грн. за 2016 рік.

Протиправність включення до складу витрат, витрати на відрядження найманого працівника ОСОБА_5 в сумі 1000,00 грн. за 2016 рік позивачем визнається.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу України (надалі також ПК України).

Відповідно до пункту 177.2 зазначеної статті об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п.177.4.1); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п.177.4.2); суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (п.п.177.4.3); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п.177.4.4).

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 пункт 177.4 статті 177 доповнено підпунктом 177.4.5 згідно якого не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положеннями абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) є платниками єдиного внеску.

За змістом абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини 1 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Підпунктом 1.2 пункту16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Висновок відповідача про безпідставне включення позивачем до складу витрат витрати на отримані від ТОВ „УАПРОМ" послуги по розміщенню сайту (реклами) в сумі 6270,84 грн. за 2016 рік обґрунтовано тим, що вказаний сайт рекламує товари торгово-виробничої компанії „Сезам", тобто реклама не пов'язана з реалізацією товарів ФОП ОСОБА_4

Суд зазначає, що у відповідності до даних сайту він містить контактну інформацію компанії Спеціалізований Магазин Склад канцелярського приладдя Сезам (ФОП ОСОБА_4.); контактна особа - ОСОБА_2; адреса - АДРЕСА_1 (а.с.50-53 т.1).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність в тому числі й за адресою АДРЕСА_1 (зворот а.с.18 т.1).

Приватне підприємство „Торгово-виробнича компанія Сезам" знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.с.248 т.2).

Таким чином, обговорюваний сайт не містить даних саме про ПП „Торгово-виробничу компанію Сезам", про що свідчить відсутність назви цього підприємства на сайті та його реквізитів, натомість сайт містить дані ФОП ОСОБА_4

Отже, твердження відповідача про те, що сайт рекламує ПП „Торгово-виробничу компанію Сезам", є безпідставними.

Як пояснили представники позивача, «Сезам» - це графічний символ, який є логотипом ФОП ОСОБА_4, який ним розроблений і використовується з 1999 року. Вказаний логотип ОСОБА_4 використовує під час власної господарської діяльності - роздрібної торгівлі канцелярськими товарами, зокрема, як фірмовий знак, логотип розміщується на вивісках магазинів, на бланках, візитівках, конвертах, рекламних матеріалах, в тому числі на сайті ТОВ «УАПРОМ».

Надання ТОВ „УАПРОМ" наведених вище рекламних послуг ФОП ОСОБА_4 в 2016 році на суму 6270,84 грн. засвідчене сторонами актами надання послуг (а.с.54-57 т.1). Оплата виконаних послуг здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „УАПРОМ", що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем (а.с.58-59 т.1).

Таким чином, суд приходить висновку, про безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу на суму 6270,84 грн., та, як наслідок, протиправне збільшення сум: грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 1128,75 грн. та за штрафними санкціями на 564,39 грн.; грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 94,06 грн. основного зобов'язання та 23,52 грн. штрафної санкції; 1379,58 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 275,92 грн. штрафної санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Висновок відповідача про незаконне включення позивачем до складу витрат витрати на відрядження ФОП ОСОБА_4 в сумі 7020,00 грн. за 2016 рік обґрунтовано тим, що у відповідності до пп.177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України до складу інших витрат відносяться, зокрема, витати на відрядження тільки найманих працівників.

Згідно матеріалів справи, позивачем до складу валових витрат було віднесено витрати на відрядження, які здійснював сам підприємець. Так, в підтвердження здійснення таких витрат ним пред'явлено посвідчення про відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а також товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.195-250 т.1, 1-61 т.2).

Згідно підпункту 177.4.2 пункту 177.4 статті 177 ПК України, підприємець, який перебуває на загальній системі оподаткування може віднести до своїх витрат лише витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, тобто найманих працівників. Відповідно до підпункту 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України, до складу інших витрат, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, відносяться витрати на відрядження найманих працівників. Таким чином, якщо фізична особа - підприємець здійснює відрядження особисто, то витрати, понесені під час відрядження, не включаються до складу валових витрат такого підприємця, оскільки фізична особа - підприємець не є найманим працівником. Тому включення до складу валових витрат, витрат на відрядження, здійснених самим ФОП ОСОБА_4 є протиправним.

Отже, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо завищення позивачем валових витрат за 2016 рік на суму 7020,00 грн.

Підставами для висновку відповідача про завищення позивачем витрат на доставку товару на склад від постачальника та доставку товару покупцям (багажні квитанції) на загальну суму 34294,00 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 17294,00 грн., за 2017 рік на суму 17000,00 грн. стало, як вказано у акті перевірки, представлення позивачем чеків („Нова пошта)" за отримані товари, де зазначено отримувачем товару ОСОБА_2, квитанцій, розрахункових квитанцій щодо транспортно-експедиційних послуг, в яких отримувач даної послуги відсутній.

В судовому засіданні встановлено, що протягом 2016-2017 років ФОП ОСОБА_4 отримано транспортно-експедиційні послуги у ТОВ «Пост Фінанс» (Нова пошта) на суму 10817,5 грн., а також у ТОВ «Інтайм», ТОВ «Делівері» та фізичних осіб-підприємців на суму 23476,5 грн. (а.с.63 т.1).

Представники позивача суду пояснили, що витрати на доставку товару здійсненні в межах господарської діяльності позивача, оскільки отриманий товар використано позивачем для здійснення господарської діяльності. Доказів зворотного відповідач суду не надав, у акті перевірки таких не наведено. Як зазначено судом вище, висновок відповідача про завищення позивачем витрат на доставку товару обґрунтовується зазначення у чеках отримувачем товару ОСОБА_2

Судом встановлено, що 03.01.2016, а також 02.01.2017 між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 укладено договори про надання послуг, відповідно до яких ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась за завданням та за напрямками погодження з ФОП ОСОБА_4, надавати за плату послуги по бухгалтерському обліку (а.с.60, 61 т.1).

04.01.2016 позивачем видано наказ, яким ОСОБА_2 уповноважено на отримання багажів (товарно-матеріальних цінностей, придбаних ОСОБА_4) та здійснювати розрахунки за надані перевізниками товарно-експедиційні послуги. Зобов'язано ОСОБА_2 здійснювати отримання коштів для оплати за транспортно-експедиційні послуги під звіт, з наступним обов'язковим звітуванням про їх використання, у відповідності до вимог ведення бухгалтерського обліку (а.с.62 т.1).

Надання зазначених вище послуг засвідчено звітами про використання коштів, чеками, експрес-накладними, видатковими накладними, актами прийняття-передачі виконання робіт (а.с. 66-178 т.1, 34-39 т.3). При цьому, в експрес-накладних отримувачем товару зазначено ФОП ОСОБА_4, а контактною особою і представником - ОСОБА_2

Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість тверджень відповідача про безпідставне віднесення позивачем до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, 34294,00 грн. витрат на доставку товару та, як наслідок, протиправне збільшення контролюючим органом сум: грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 6172,92 грн. та за штрафними санкціями на 3086,46 грн.; грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 514,41 грн. основного зобов'язання та 128,60 грн. штрафної санкції; 7544,68 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 1134,94 грн. штрафної санкції за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0007921305 від 04.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 22820,00 грн., в тому числі 18256,00 грн. за податковим зобов'язанням і 4564,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкового повідомлення-рішення №000793105 від 04.05.2018, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9295360117 від 17.01.2018 на 19059,00 грн. та застосовано 4764,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає, що підставою для їх прийняття став висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2017 року на 10016,60 грн. внаслідок віднесення за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 до складу податкового кредиту будівельні матеріали та сантехніку на загальну суму 60 100,03 грн., в тому числі ПДФ 10016,60 грн., які не використані в його господарській діяльності, з огляду використання завершувальних робіт в новозбудованому приміщенні, яке згідно свідоцтва про власність належить фізичній особі ОСОБА_4, а не як ФОП ОСОБА_4 А також, порушення абзацу 1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - віднесено до складу податкового кредиту придбання товарно-матеріальних цінностей, які не реалізовано та не обліковано в залишках станом на 31.12.2017 на загальну суму 163787,18 грн., в тому числі ПДВ 27297,80 грн.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Так, в ході перевірки встановлено, та не заперечується сторонами, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 позивачем віднесено до податкового кредиту будівельні матеріали та сантехніка на загальну суму 60100,03 грн., в тому числі ПДВ 10016,60 грн.: ТзОВ "Епіцентр К", Гіпермаркет "Епіцентр К" (саморізи, шурупи, дюбеля, ПВХ, плитка, суміш клеюча, цемент, руберойд, вентилятор, умивальник і т.д.) на загальну суму 14634,62 грн., в тому числі ПДВ 2439,10 грн. згідно податкових накладних №16850/10 від 05.11.2016р., №16817/10 від 04.11.2016р., №14388/10 від 29.09.2016р., №14705/10 від 26.09.2016р., №13733/10 від 16.09.2016р., №13441/10 від 11.09.2016р., №7069/10 від 20.05.2016р., №5180/10 від 13.04.2016р., №3157/10 від 04.03.2016р., №2637/10 від 03.03.2016р., № 1757/10 від 07.02.2016р., №1059/10 від 01.02.2016р., №628/10 від 25.01.2016р., №73/10 від 11.01.2016р., №14388; ФОП ОСОБА_6 (електроди, завіса, замок навісний, свердло, саморізи, дюбеля, хомути, цвяхи, шурупи, напильники, кабель, лопата, гайки і т.д.) на загальну суму 3872,49 грн., в тому числі ПДВ 645,43 грн. згідно податкових накладних №49 від 16.11.2016р., №17 від 06.10.2016р., №46 від 16.06.2016р., №15 від 06.05.2016р., №117 від 31.03.2016р., №64 від 19.02.2016р., №33 від 14.12.2017р., №73 від 27.11.2017р., №53 від 23.10.2017р., №1 від 02.10.2017р., №82 від 21.08.2017р., №94 від 26.05.2017р., №61 від 25.04.2017р., №83 від 24.03.2017р., №50 від 17.03.2017р.; ФОП ОСОБА_7 (штучний камінь, рейне) на загальну суму 391,65 грн., в тому числі ПДВ 65,28 грн., №32 від 30.05.2017р.; ПП "МЕТАЛІК-ПЛЮС" (капальник, арматура, труба профільна) на загальну суму 5333,60 грн., в тому числі 888,94 грн. згідно податкових накладних №63 від 15.09.2016р., №124 від 26.09.2017р., №26 від 07.09.2017р.; ТзОВ "Ф1 ПРОДАКШН" (негарантійний ремонт камери системи конференцзв'язку) на загальну суму 5010,00 грн., в тому числі ПДВ 835,00 грн. згідно податкових накладних №97 від 30.10.2017р.; ТзОВ "БСБ ГРУП" (хомути, шплінти, круг відрізний) на загальну суму 1265,52 грн., в тому числі ПДВ 210,92 грн. згідно податкових накладних №846 від 30.11.2016р., №572 від 27.09.2016р., №1245 від 09.11.2017р.; ТзОВ "САВА" (гнутий швелер, кутник гнутий) на загальну сумі 6159,99 грн., в тому числі ПДВ 1026,67 грн. згідно податкових накладних №1 від 01.02.2016р.; ТзОВ "КРЕП ТЕХ" (болт метричний, шестигранна головка) на загальну суму 514,10 грн., в тому числі ПДВ 85,68 грн. згідно податкових накладних №148 від 11.03.2016р.; ТзОВ "ПЛАСТІМЕД" (полекарбонатні листи багатостінні) на загальну суму 3027,79 грн., в тому числі ПДВ 504,63 грн. згідно податкових накладних №8 від 08.06.2016р.; ТзОВ "ТЕПЛОВЛАД" (труби) на загальну суму 3662,11 грн., в тому числі ПДВ 610,35 грн. згідно податкових накладних №22 від 22.03.2016р.; ТзОВ "ВАЛЕСТ" (вікна металопластикові ПВХ) на загальну сумі 5720,16 грн., в тому числі ПДВ 953,36 грн. згідно податкових накладних №9 від 09.11.2017р.; ТзОВ "ПРОФІ КЕЙБЛ" (керамічні обігрівачі) на загальну суму 3890,00 грн., в тому числі ПДВ 648,33 грн. згідно податкових накладних №62 від 14.11.2017р.; ТзОВ "СОФІНО" (дивани) на загальну суму 4218,00 грн., в тому числі ПДВ 703,00 грн. згідно податкових накладних №285 від 02.02.2017р., №67 від 01.02.2017р.; ТзОВ "ТОРГТЕХЦЕНТР" (ящик для зберігання грошей) на загальну суму 1560,00 грн., в тому числі ПДВ 260,00 грн. згідно податкових накладних № 21 від.25.10.2016р.; ФОП ОСОБА_8 (труба технічна) на загальну суму 840,00 грн., в тому числі ПДВ 140,00 грн. згідно податкових накладних №106 від 09.10.2017р.

Також сторонами не заперечується, що вказані матеріали використані позивачем при ремонті нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3.

У відповідності до свідоцтва про право власності №37345974 від 12.05.2015 власником нежитлового приміщення загальною площею 99,3 кв.м за адресою АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 (а.с.62 т.2).

Згідно технічного паспорту на громадський будинок (нежитлове приміщення) АДРЕСА_3 призначенням приміщень є магазин (93,0 кв.м.), санвузол (а.с. 3 т.3).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність в тому числі й за адресою АДРЕСА_3 (зворот а.с.18 т.1).

Частиною 1 статті 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 128 Господарського кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця, що обумовлює висновок про те, що суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, а правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий правовий режим майна, що перебуває у його власності і майно повинно реєструватися саме за фізичною особою. Тобто, реєстрація нерухомого майна на фізичну особу, а не на суб'єкта підприємницької діяльності жодним чином не впливає на право ФОП ОСОБА_4 на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні поліпшення такого майна, яке використовується безпосередньо в його господарській діяльності.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновку відповідача про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2017 рік у розмірі 10016,60 грн.

Також, є необґрунтованим висновок контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 віднесено до податкового кредиту придбання ТМЦ (оснастки для штампів та печаток, калькулятори, нумератор), які не реалізовано та не обліковуються в залишках станом на 31.12.2017 року на загальну суму 163787,18 грн., в тому числі 27297,86 грн. податку на додану вартість.

Так, в судовому засіданні встановлено, що вказані висновки здійснені відповідачем без дослідження первинних документів та даних бухгалтерського обліку позивача, внаслідок чого різняться із фактичними даними.

Зокрема, представники позивача суду пояснили, що відповідачем не враховано реалізацію у 2017 році ТМЦ на загальну суму 13110,77 грн., і саме: оснастки для штампу 10*27 в кількості 8 штук на суму 422 грн. 46 коп., оснастки для штампу 14*38 в кількості 13 штук на суму 677 грн. 48 коп., оснастки для штампу 15*75 в кількості 1 штука на суму 133 грн. 34 коп., оснастки для штампу 18*47 в кількості 27 штук на суму 1799 грн. 55 коп., оснастки для штампу 30*50 в кількості 2 штуки на суму 273 грн. 52 коп., оснастки для штампу 25*82 в кількості 1 штука на суму 158 грн. 76 коп., оснастки для штампу 30*69 в кількості 3 штуки на суму 421 грн. 86 коп., оснастки для штампу 40*60 в кількості 19 штук на суму 2933 грн. 22 коп., оснастки пластикова для штампу 40*64 в кількості 2 штуки на суму 296 грн. 34 коп., оснастки для штампу 23*59 в кількості 40 штук на суму 3222 грн. 00 коп., кишенькової оснастки для круглої печатки «Миша» d40 в кількості 1 штука на суму 60 грн. 57коп., оснастки для круглої печатки d40 в кількості 3 штуки на суму 231 грн. 75 коп., оснастки пластикової для квадратних штампів 20*20 в кількості 23 штуки на суму 1824 грн. 36 коп., оснастки для овальної печатки 35*55 в кількості 4 штуки на суму 655 грн. 38 коп. В підтвердження зазначеного позивачем надано суду податкові накладні, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (а.с.63-83 т.2).

Таким чином, судом встановлено невідповідність висновків відповідача, викладених у акті перевірки, фактичним обставинам та, як наслідок, протиправного збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8239,30 грн. за основним платежем і на 2059,85 грн. за штрафними санкціями, та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 19059,00 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 4764,75 грн.

Підсумовуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007921305 від 04.05.2018, №000793105 від 04.05.2018, а також визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №0007861305 від 04.05.2018 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 10952,52 грн., податкового повідомлення-рішення №0007851305 від 04.05.2018 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 760,59 грн., вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0007881305 від 04.05.2018 в частині визначення недоїмки в сумі 8 924,26 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007901305 від 04.05.2018 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 1410,86 грн.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1066,02 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0007861305 від 04.05.2018 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 10952,52 грн., з яких 7301,67 грн. за основним платежем та 3650,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №Ф-0007881305 від 04.05.2018 в частині визначення недоїмки в сумі 8 924,26 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007901305 від 04.05.2018 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 1410,86 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0007851305 від 04.05.2018 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 760,59 грн., з яких 608,47 грн. за основним зобов'язанням та 152,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0007921305 від 04.05.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №000793105 від 04.05.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. АДРЕСА_4) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018) 1066,02 грн. (одна тисяча шістдесят шість гривень 02 копійки) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 19.11.2018.