Рішення № 78255509, 03.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року 12:50 Справа № 280/5060/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., за участі секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача Владиченко В.О.,

третьої особи Догадаєва В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» (вул. Зарічна, буд. 97, с. Кам'яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050), в особі представника - адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69095), до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095), про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» (далі - позивач), в особі представника - адвоката ОСОБА_1, до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Владиченко Вікторії Олександрівни про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2018 ВП №57694509.

Крім того, позивачем подане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови.

На обґрунтування заяви позивач зазначає, що оскаржуваною постановою відкрите виконавче провадження з приводу примусового виконання постанови третьої особи від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468 «Про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності», згідно якої на позивача накладений штраф у розмірі 55230 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки, на його погляд, станом на дату відкриття виконавчого провадження минув строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою від 29.11.2018 провадження у справі відкрите, судове засідання призначене на 03.12.2018, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на сторона відповідача, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - третя особа).

Ухвалою від 29.11.2018 у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх.№39202 від 30.11.2018), в якому зазначив, що 03.10.2018 у відповідності із п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. 14.11.2018 до відповідача повторно пред'явлено до виконання постанову третьої особи від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468 «Про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності», згідно якої на позивача накладений штраф у розмірі 55230 грн. Із посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що третьою особою не порушено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. Просить відмовити у задоволенні позову.

30.11.2018 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення (вх. №39156), відповідно до яких третя особа не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що 25.07.2018 третьою особою була прийнята постанова №28/1008-23.2/2468 «Про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності». 11.09.2018 на адресу відповідача третьою особою було направлено до примусового виконання зазначену постанову. 25.10.2018 на адресу третьої особи надійшло повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу від 03.10.2018. Із посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що третьою особою не було порушено строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позові, представник відповідача заперечив проти позову, з підстав викладених у письмовому відзиві, представник третьої особи заперечив проти позову з підстав викладених у письмових поясненнях.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою третьої особи від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230,00 грн.

Зазначена постанова третьої особи набрала законної сили 08.08.2018, при цьому строк пред'явлення її до виконання був визначений - до 25.10.2018.

11.09.2018 третя особа зверталась до відповідача із заявою про примусове виконання постанови від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468.

03.10.2018 головним державним виконавцем відповідача Біченко Л.П. було складене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

05.11.2018 третя особа повторно звернулась до відповідача із заявою про примусове виконання постанови від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468.

Постановою старшого державного виконавця відповідача Владиченко В.О. від 15.11.2018 було відкрите виконавче провадження №57694509 щодо примусового виконання постанови третьої особи від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468.

22.11.2018 представник позивача ознайомився із матеріалами виконавчого провадження №57694509.

Не погоджуючись з постановою від 15.11.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57694509 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 зазначеного Закону штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови.

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається органу, яким накладено штраф.

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи судом встановлено, що третя особа у вересні 2018 року зверталась до відповідача із заявою про примусове виконання постанови від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468.

03.10.2018 головним державним виконавцем відповідача Біченко Л.П. було складене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Отже, в силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», з 11.09.2018 строк пред'явлення постанови від 25.07.2018 №28/1008-23.2/2468 до примусового виконання перервався та цей строк поновився з 03.10.2018 (дати повернення виконавчого документу відповідачем).

Відтак, твердження позивача про пропуск третьою особою строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є таким, що не відповідає обставинам справи - є безпідстваним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» (вул. Зарічна, буд. 97, с. Кам'яне, Вільнянський район, Запорізька область, 70050), в особі представника - адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69095), до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Бочарова, буд. 4, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (вул. Пушкіна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69095), про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Суддя Р.В. Кисіль