Рішення № 78255332, 03.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4090/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання виплатити пенсію за віком, -

встановив:

15.08.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- визначити протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 03.12.2015.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.12.2015 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС". Листом від 03.02.2016 №1831/04 позивача було поінформовано про те, що для визначення права на зниження пенсійного віку до пенсійної справи необхідно додати довідку форми 122, витяг з наказу №52-к від 05.05.1986 про відрядження ОСОБА_1 у зону відчуження. Позивач стверджує, що 26.01.2016 ним було подано усі необхідні документи, що підтверджують його право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Однак рішенням комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 02.03.2016 позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. Вказана відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано довідки за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також необхідних первинних документів про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Позивач вважає, що він має право на пенсію з урахуванням вимог ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" зі зменшенням пенсійного віку. Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача у своїй відмові на відсутність серед поданих позивачем документів доказів на підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також первинних документів про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, є безпідставними, оскільки на думку позивача усі необхідні документи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку ним були подані.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та поновлено позивачу строк на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 №01-76-В суддя Єфіменко О.В. перебувала у відпустці у період з 10.09.2018 до 28.09.2018 (а.с. 60).

28.09.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про повернення помилково сплаченого судового збору (а.с. 45).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у задоволенні заяви позивача про повернення судового збору - відмовлено (а.с. 61-62).

17.10.2018 на адресу суду від відповідача у строк та у порядку, визначеному статтею 162, частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 65-67), у якому останній просив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення з позовом та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

25.10.2018 ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 22.11.2018 на 14:00 (а.с. 71).

У судовому засіданні 22.11.2018 позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, з підстав, що викладені в уточненій позовній заяві (а.с. 29-33). Крім того, заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 77).

У судовому засіданні 22.11.2018 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень пояснив, що згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих, а з 01 липня 1936 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 10 років.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за документ, що засвідчує особливий статус особи, подається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122 або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зазначена довідка видавалася підприємствами та організаціями у складі яких робітник безпосередньо був зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У довідках, що надаються підприємствами на теперішній час, і підтверджують право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мають бути вказані і первинні документи на час виконання робіт у зоні відчуження, на підставі яких вони надаються.

У разі неможливості подати довідку за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ, виданий за період роботи із зазначенням періоду роботи і населеного пункту чи об'єкту роботи (довідка, табель обліку робочого часу і т.д.).

Крім копії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році позивачем були надані наступні документи: копія посвідчення про відрядження у с. Опачичі Чорнобильського ЛГЗ із зазначенням терміну відрядження - 3 дні з 25.05.1986 до 28.05.1986; копія довідки про період перебування у с. Опачичі з 25.05.1986 до 30.05.1986 від 24.03.1993 №113, виданої Тетерівським о/в держлісгоспом, без зазначення підстав видачі даної довідки; копія довідки про характер виконуваної роботи від 26.03.1993 №174, виданої Житомирським заводом спеціального лісового машинобудування «Спецлісмаш», підставою видачі якої є наказ про відрядження від 25.05.1986 №52-К, вищезазначений наказ серед матеріалів пенсійної справи відсутній.

Крім того, відповідачем було зроблено запит довідки про періоди участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою 122 та витягу з наказу від 25.05.1986 №52-к на ВАТ "Житомирспецлісмаш".

На даний запит надійшла відповідь ВАТ "Житомирспецлісмаш" від 18.03.2016 вих. №8, де зазначено, що наказ за №52-к від 25.05.1986 не знайдено.

Таким чином, оскільки серед поданих позивачем документів відсутня довідка за формою №122, а також первинні документи, які підтверджують факт участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, рішенням Комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення у призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено. У судовому засіданні 22.11.2018 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 78).

22.11.2018 судом розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження, що внесено секретарем судового засідання у протокол судового засідання від 22.11.2018 (а.с. 79-80).

Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 4 статті 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Частиною 4 статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 31.03.1993 (а.с. 7).

03.12.2015 ОСОБА_1 звернувся із заявою №12597/1326 до відповідача про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 34).

Листом №1831/04 від 03.02.2016 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поінформувало ОСОБА_1 про те, що для визначення права на зниження пенсійного віку до зазначеного закону до пенсійної справи необхідно додати довідку форми 122, яка підтверджує періоди перебування у зоні відчуження та додати витяг з наказу №52-к від 25.05.1986 про відрядження ОСОБА_1 у зону відчуження (а.с. 16).

Рішенням комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 02.03.2016 ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Вказана відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано довідки за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також первинних документів про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (а.с. 17).

Разом з тим листами Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області від 09.03.2016 №2904/04 та Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.05.2018 №5990/03.2 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку (а.с. 18, 20).

Крім того, Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області своїм листом №388/2/04 від 30.03.2016 повідомлено позивача про те, що управлінням зроблено запит довідки про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою 122 та витягу з наказу від 25.05.1986 №52-к на ВАТ «Житомирспецлісмаш». У відповідь на запит ВАТ «Житомирспецлісмаш» повідомив, що наказ за №52-к від 25.05.1986 року не знайдено (а.с. 19, 21).

Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд встановив таке.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України №796-ХІІ).

Згідно з ст.10 Закону України №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 55 Закону України №796-ХІІ учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, вік виходу на пенсію зменшується на 10 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

За змістом наведених норм, право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

До заяви про призначення пенсії від 03.12.2015 позивачем надано: посвідчення 2 категорії видане 31.03.1993 серія НОМЕР_2 (а.с. 7), довідку №113 від 26.03.1993, видану директором Тетерівського о/в держлісгоспу ДГО «Київліс» (а.с. 37), довідку №174 від 26.03.1993, видану директором Житомирського заводу спеціального лісного машинобудування «Спецлісмаш» (а.с. 38) та посвідчення про відрядження №75 від 25.05.1986, видане Житомирським заводом «Спецлісмаш» (а.с. 36).

Згідно з частинами 1, 4 ст.65 Закону України №796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (далі - Порядок №51), передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до п.5 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.11.2018 у справі №398/3389/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45186/18), від 31.10.2018 у справі №212/12245/13-а (адміністративне провадження №К/9901/1087/18), які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом у даній справі.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надає ОСОБА_1 право користуватися пільгами, визначеними Законом України №796-ХІІ, у тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Посвідченням про відрядження №75 від 25.05.1986, виданим Житомирським заводом «Спецлісмаш», підтверджено, що ОСОБА_1 відряджений у с. Опачичі Чорнобильського ЛГЗ, термін відрядження 3 дні, у період з 25.05.1986 до 28.05.1986 (а.с. 36).

Відповідно до довідки від 26.03.1993 №113, виданої директором Тетерівського о/в держлісгоспу ДГО «Київліс» автокрановщик ОСОБА_1 знаходився з 25.05.1986 до 30.05.1986 у відрядженні у Чорнобильському лісогосподарстві і працював у с. Опачичі на вивантаженні лісозаготівельної техніки (а.с. 37).

За змістом довідки від 26.03.1993 №174 автокрановщик ОСОБА_1, відповідно до розпорядження міністерства лісового господарства України від 20.05.1986 і на підставі наказу директора заводу №52-К від 25.05.1986 був відряджений у Тетерівський і Чорнобильський ЛГЗ і працював у с. Опачичі на навантаженні та відвантаженні трельовочних тракторів та навантаженні лісу після вирубки лісосмуги при будівництві автодороги Чорнобиль-Зелений мис (а.с. 38)

Згідно з довідкою від 07.06.2018 №9 наказ директора заводу №52-К від 25.05.1986 про участь ОСОБА_1 у ліквідації аварії на ЧАЕС на підприємстві ВАТ «Житомирспецлісмаш» відсутній (а.с. 21).

Як повідомив відповідач в обґрунтування своїх заперечень, у наданих позивачем копіях документів була відсутня довідка за формою №122 для підтвердження періоду роботи у зоні відчуження, а також первинні документи про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Разом з тим суд вважає необґрунтованими та безпідставними вказані доводи відповідача, позаяк надані ОСОБА_1 копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2, копія довідки №113 від 26.03.1993, копія довідки №174 від 26.03.1993 та копія посвідчення про відрядження №75 від 25.05.1986, належним чином підтверджують факт відрядження позивача у населений пункт с. Опачичі Чорнобильського району Київської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відносяться до зони відчуження. Вказані документи були надані відповідачу, однак безпідставно ним не враховані.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював до 1 липня 1986 року у зоні відчуження не залежно від кількості робочих днів.

Відтак, відповідно до статті 55 Закону України №796-ХІІ, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що позивач досягнув 52-річного віку 20.10.2015, однак звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 03.12.2015, то право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України №796-ХІІ у позивача виникло з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто, з 03.12.2015.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відмова Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправною, та такою, що порушує охоронювані права, свободи та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області призначити з 03.12.2015 та виплатити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Стосовно вирішення питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи при зверненні з даним позовом позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 14.08.2018 №34411054 (а.с. 5).

Крім того, у матеріалах справи міститься копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (2 категорія) (а.с. 7), яке відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI, дає позивачу право бути звільненим від сплати судового збору.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

Положеннями Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень відкритих в органах казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах казначейства, які вказані у поданні або заяві платника.

Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може відбуватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Таким чином, для повернення помилково сплаченого судового збору платник повинен звернутись до відповідного органу Державної казначейської служби України за місцем помилково зарахованого платежу із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком №787. Також до заяви необхідно додати оригінал або банківську копію документа про сплату судового збору, копію паспорта та копію ідентифікаційного коду, копію довіреності для представників юридичних осіб.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача витрат по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, оскільки для повернення помилково сплаченого судового збору законодавством встановлено інший порядок повернення.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (10012, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 55, код ЄДРПОУ 37927490) про визнання протиправною відмови, зобов'язання виплатити пенсію за віком - задовольнити.

Визначити протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.03.2016 №11/1 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 03.12.2015 (дати звернення з заявою про призначення пенсії).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 3 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко