Рішення № 78255145, 29.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Житомир

справа № 240/5029/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за вислугою років,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.09.2018 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років;

- зобов"язати Житомирське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 02.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у січні 2018 року звернувся до Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідач листом від 26.09.2018 №З-452 повідомив про відмову у призначення пенсії за вислугою років з тих підстав, що відсутній необхідний спеціальний страховий стаж, оскільки до спеціального стажу неможливо зарахувати певні періоди роботи, а саме: з 01.09.1982 по 18.04.1983 та з 01.10.1983 по 01.05.1996. Позивач зазначає, що віднесення оспорюваних періодів до спеціального стажу роботи, який надає право на призначення пенсії за вислугою років підтверджується архівними довідками Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, відомості в яких повністю співпадають з даними його трудової книжки. Окрім того зазначає, що у довідці військової частини 45702 від 08.08.2007 №196 вказано, що судна на яких він працював відносяться до суден морського забезпечення, та не відносяться до суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення.

Саме тому вважає, що вказані періоди мають бути зараховані до спеціального стажу роботи при призначенні пенсії за вислугою років, оскільки документально підтверджені відповідними довідками.

Вважаючи рішення органу Пенсійного фонду України протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача 01.11.2018, що не заперечується відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№22739/18, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що в наданих позивачем документах та завіреній копії трудової книжки відсутня інформація, що відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення»). Право на пенсію за вислугою років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. ОСОБА_1 під час звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугою років була надана уточнююча довідка військової частини 45702 від 08.08.2007 за №196 у якій вказано, що позивач у період роботи з 01.09.1982 по 01.05.1996 працював повний робочий день у військовій частині 20523, правонаступником якої є військова частина 45702, також вказано, що він виконував роботу на посадах плавскладу морського флоту (крім суден службово-роз"їзних, приміського і внутріміського сполучення). Проте зі змісту вказаної довідки неможливо встановити, що судна на яких працював позивач не відносяться до портових суден, суден що постійно працюють на акваторії порту, а також службово-допоміжних суден, як це передбачено ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України - не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-10).

Згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 14.06.1982 ОСОБА_1 з 14.06.1982 працював на посаді матроса 2 класу морського буксиру МБ-23 військової частини 20523 та перебував на безперервній службі у військовій частині 20523 до 01.05.1996, відповідно до наказу №89 від 22.04.1996 звільнений за власним бажанням з 01.05.1996 (а.с.14-18).

Період роботи позивача з 01.09.1982 по 01.05.1996 на посаді плавскладу морського флоту військової частини 20523 підтверджено довідкою №156 від 08.08.2007, виданою військовою частиною 45702 Міністерства оборони Російської Федерації. У довідці також вказано, що з 12.06.1996 військова частина 20523 розформована, а судна, які входили до її складу передані разом з екіпажем до складу військової частини 45702 Чорноморського флоту Російської Федерації. Військова частина 45702 є правонаступником військової частини 20523. Військова частина 20523 перебувала на фінансовому забезпечення військової частини 95228 (а.с.19).

Відповідно до довідки №196 від 08.08.2007, виданої військовою частиною 45702 Міністерства оборони Російської Федерації, ОСОБА_1 працював повний робочий день у військовій частині 20523 в період з 01.09.1982 по 01.05.1996, виконував роботу на посадах плавскладу морського флоту (крім суден службово-роз"їзних, приміських і внутріміського сполучення), пільговий стаж позивача за період з 01.09.1982 по 01.05.1996 становить 13 років 08 місяців та 0 днів (а.с.20-21).

ОСОБА_1, 02.01.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» (а.с.40)

Відповідно до рішення Житомирського об"єданого управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №10025 від 25.09.2018 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п.«д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв"язку з відсутністю необхідного спеціального стажу не менше 12 років 6 місяців (а.с.50).

Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 26.09.2018 №З-452 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за вислугою років, з підстав не зарахування до спеціального стажу період його роботи з 01.09.1982 по 18.04.1983 та з 01.10.1983 по 01.05.1996. Відмова відповідача вмотивована тим, що в наданій позивачем уточнюючій довідці від 08.08.2007 за №196, яка видана військовою частиною 45702 Міністерства оборони Російської Федерації зазначено, що позивач у період роботи з 01.09.1982 по 01.05.1996 працював повний робочий день у військовій частині 20523, правоступником якої є військова частина 45702, та виконував роботу на посадах плавскладу морського флоту (крім суден службово-роз"їзних, приміського і внутріміського сполучення). Однак дана довідка не містить інформації, що судна на яких позивач працював не відносяться до портових суден, що постійно працюють в акваторії порту, а також до службово-допоміжних суден, як це передбачено ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).

Пунктом «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу);

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Згідно з п. 2.4. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Згідно з абз. 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 (далі - Порядок №637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що відповідно до розписки-повідомлення разом із заявою від 02.01.2018 про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 подав: копію паспорта, трудову книжку серії НОМЕР_3; архівну довідку №1393г від 15.09.2008 про заробітну плату за період страхового стажу з 1983 по 1992 роки; довідки військової частини 45702 від 08.08.2007 №156 та №196 (а.с.41).

У подальшому, відповідно до заяви від 13.03.2018 позивачем подано до органу Пенсійного фонду України додаткові документи, а саме: довідки філії Центрального архіву - Архіву Військово-Морського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації №2427 від 14.02.2018 та №247/3/1 від 14.02.2018, а також картку особового рахунку позивача №2427/3/2 від 14.02.2018 (а.с. 26, 27, 28, 29, 42).

З огляду на викладене, позивачем при зверненні до Пенсійного органу надано пакет документів для призначення пенсії за вислугою років, необхідних для підтвердження спеціального стажу, відповідно до п.«д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо підстав відмови органу Пенсійного фонду України у врахуванні до спеціального стажу періоду роботи позивача з 01.09.1982 по 18.04.1993 та з 01.10.1983 по 01.05.1996, у зв"язку з тим, що у довідці №196 від 08.08.2007 не зазначено, що судна на яких позивач працював у вказаний період не відносяться до портових суден, суден що постійно працюють у акваторії порту, а також до службово-допоміжних суден, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи та наданої 13.03.2018 до органу Пенсійного фонду України довідки №2427/3/1 від 14.02.2018, виданої філією Центрального архіву - Архівом Військово-Морського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації, ОСОБА_1 з 14.06.1982 був прийнятий на посаду матроса 2 класу військової частини 20523 та працював там до 01.05.1996, наказом командира військової частини 20523 від 22.04.1996 №89 позивача за власним бажанням з 01.05.1996 звільнено з посади електрика судово-морського буксиру «МБ-152».

Суд зазначає, що у довідці №2427/3/1 від 14.02.2018 вказано, що судна на яких працював ОСОБА_1, відповідно до Положень про класифікацію кораблів та суден військово-морського флоту відносяться до групи морських суден забезпечення. Вказані судна за своїм призначенням не відносяться до суден портових, суден що постійно працюють у акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення (а.с.27).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані документи підтверджують спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи з 01.09.1982 по 01.05.1996, що у свою чергу дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі яка працювала у плавскладі морського флоту (за виключенням суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).

Посилання органу Пенсійного фонду України, щодо того, що 14.02.2018 філія Центрального архіву - Архів Військово-Морського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації видав довідку №2427/3/1 про період роботи позивача з 14.06.1982 по 01.05.1996, а документи військової частини 95228, на фінансуванні якої перебувала військова частина 20523, зазначений архів прийняв на зберігання лише по 1992 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.7. Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Надані позивачем до органу Пенсійного фонду України документи на підтвердження спеціального стажу є належними та допустимими відповідно до норм чинного законодавства та Порядку №22-1, який при цьому не встановлює вичерпний перелік документів, на підставі яких може бути підтверджено такий стаж.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати Житомирське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до п.«д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу роботи період роботи позивача з 01.09.1982 по 01.05.1996 на посадах плавскладу морського флоту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи дату народження позивача 01.01.1963, пенсію за вислугою років слід призначити з 02.01.2018.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10025, інд. номер НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул.Перемоги, буд.55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію за вислугою років, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.09.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п.«д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов"язати Житомирське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 02.01.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 704 (сімсот чотири) грн 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі: 29 листопада 2018 року.

Суддя А.В. Горовенко