Рішення № 78254923, 30.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 р. Справа№200/11599/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що є внутрішньо переміщеною особою, яка за місцем фактичного проживання перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах.

З часу звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії від 19.12.2016 року відповідач неодноразово порушував його пенсійні права, які були поновлені судовим рішенням яке набрало законної сили.

Після призначення та нарахування пенсії з 29.11.2016 року (відповідно до судового рішення) звернувся до Покровського (раніше Красноармійського) об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про причини нарахування пенсії незначного розміру у сумі 7489,53 грн., на що отримав відповідь від 14.08.2018 року №6953/02/25 про те, що органом Пенсійного фонду України при прийомі документів для призначення пенсії не було прийнято для реєстрації довідку про заробітну плату від 17.08.2016 року № 15/148, видану ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка», оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Вказані обставини спричинили не врахування розміру його заробітної плати на вказаному підприємстві в період з травня 2006 року по травень 2012 року.

З таким висновком відповідача не погоджувався, і вважаючи свої пенсійні права порушеними просив:

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області;

- зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти для реєстрації довідку про заробітну плату ОСОБА_1 від 17.08.2016 року № 15/148, видану ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка»;

- зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області врахувати розміри заробітної плати під час роботи ОСОБА_1 у філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (Україна) на території Російської Федерації в якості головного механіка філіалу з 01.05.2006 року по 30.05.2012 року для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, та виплатити ОСОБА_1 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, з 29.11.2016 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що спірна довідка про заробітну плату позивача не прийнята у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території, тому правові підстави для її прийняття та реєстрації відсутні. Крім того, питання, які ставляться в позові, належать до дискреційних повноважень відповідача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою, яка як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах перебуває на обліку у Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (який на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року № 821 є правонаступником Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року, яке набрало законної сили, в справі №805/1826/18-а за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.11.2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1; зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового трудового стажу роботу ОСОБА_1: на шахті «Червона зірка» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту (Торезантрацит) в якості підземного гірника очисного вибою з 13.05.1985 року по 25.07.1985 року; на шахті ім. Л.І. Лутугіна Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту (Торезантрацит) в якості учня електрослюсаря на підземних роботах з 12.09.1985 року по 15.12.1985 року та в якості електрослюсаря підземного з 18.03.1986 року по 26.04.1986 року; у Енергоуправлінні Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту (Торезантрацит) в якості електрослюсаря підземного з 24.06.1991 року по 23.08.1991 року; на Шахті ім. К.І. Кісельова Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту (Торезантрацит) в якості підземного гірника очисного забою з переводом на роботу електрослюсарем підземним з 16.06.1992 року по 06.08.1992 року та в якості електрослюсаря підземного з 11.08.1992 року по 28.08.1992 року; у «Третьому шахтопрохідницькому будівельному управлінні» ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» ДП ВАТ "ДХК "Донбасшахтобуд" в якості електрослюсаря підземного з 04.07.1994 року по 01.06.1996 року та в якості механіка дільниці з 01.06.1996 року по 30.04.2006 року; у філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (Україна) на території Російської Федерації в якості головного механіка філіалу з 01.05.2006 року по 30.05.2012 року; зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 29.11.2016 року.

Ухвалою того ж суду від 01.11.2018 року роз'яснено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року в адміністративній справі №805/1826/18-а в частині нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 підлягає виконанню з 29.11.2016 року без обмеження будь-яким строком.

На виконання вказаного судового рішення позивачу з 29.11.2016 року було призначено та нараховано пенсію.

На звернення позивача щодо пенсії, відповідачем надана відповідь від 14.08.2018 року № 6953/02/25, в якій зазначалося, що органом Пенсійного фонду України при прийнятті документів на призначення пенсії не було прийнято для реєстрації довідку про заробітну плату від 17.08.2016 року № 15/148, видану ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка», оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Вказані обставини спричинили не врахування при призначенні пенсії розміру отриманої позивачем заробітної плати на вказаному підприємстві (у філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (Україна) на території Російської Федерації з 01.05.2006 року по 30.05.2012 року), що відповідачем не заперечується.

Судом також встановлено, що ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» видало позивачу довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.08.2016 року № 15/148, в якій вказані суми заробітку з розшифруванням (у російських рублях) за період з травня 2006 року по травень 2012 року, з яких сплачені страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації.

Разом з довідкою позивач подав довідку ПАТ «ПУМБ» про те, що курс рубля НБУ станом на 29.11.2016 року становив 0,39528.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних, зокрема для призначення, перерахунку пенсії, одним з яких є довідка про заробітну плату.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року, яке набрало законної сили, в справі №805/1826/18-а, зокрема зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового трудового стажу роботу ОСОБА_1 у філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (Україна) на території Російської Федерації в якості головного механіка філіалу з 01.05.2006 року по 30.05.2012 року, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 29.11.2016 року.

Органом Пенсійного фонду України не прийнята довідка про заробітну плату позивача на вказаному підприємстві, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Суд вважає такі посилання відповідача неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

З огляду на загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

З огляду на наведене орган Пенсійного фонду України неправомірно відмовився приймати та розглядати подану позивачем довідку.

У зв'язку з цим порушені пенсійні права позивача підлягають відновленню.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії позивача з дати її призначення, тобто з 29.11.2016 року, з урахуванням заробітної плати, яку він отримував під час роботи на території Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Разом з тим суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, що підписана між Урядом України і Урядом Російської Федерації 14.01.1993 року (дата набуття чинності: 14.01.1993 року), питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 року в справі № №686/4998/15-а виклав правову позицію, що наведені положення Угоди, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаній постанові Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються неврахування заробітної плати, яку позивач отримав на території держави-учасниці Угоди (Російської Федерації), саме при призначенні пенсії.

Вчиняючи такі дії орган Пенсійного фонду України порушив наведені положення законодавства та пенсійні праві позивача, у зв'язку з чим порушені пенсійні права позивача підлягають відновленню.

Виходячи з наведеного з метою ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню іншим шляхом: дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови в прийнятті та розгляді поданої позивачем довідки підлягають визнанню неправомірними із зобов'язанням відповідача прийняти довідку від 17.08.2016 року №15/148, що видана ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка», та врахувати вказані в ній розміри заробітної плати під час роботи позивача у філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (Україна) на території Російської Федерації в якості головного механіка філіалу з 01.05.2006 року по 30.05.2012 року для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, і у зв'язку з цим провести перерахунок пенсії позивача та виплатити йому її неотриману частину з 29.11.2016 року (п.10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання відповідача на наявність у нього дискреційних повноважень щодо спірних питань є неприйнятними з огляду на наступне.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У разі відсутності в суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення в судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Норми пенсійного законодавства не передбачають права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд при прийнятті того чи іншого документу, які подаються згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, як помилково вважав відповідач. Кожний з таких поданих документів має бути проаналізований задля не допущення порушення пенсійних прав осіб, які звертаються за призначенням пенсії.

Також у органів Пенсійного фонду відсутнє право діяти на власний розсуд при вирішенні питання про врахування заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії при її призначенні.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька обл., м.Мирноград, вул.Центральна, 13, код ЄДРПОУ 37869345) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в прийнятті та розгляді поданої ОСОБА_1 довідки від 17.08.2016 року № 15/148, що видана ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» ОСОБА_1.

Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти довідку від 17.08.2016 року № 15/148, що видана ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» ОСОБА_1, та врахувати розміри заробітної плати під час роботи ОСОБА_1 у філіалі ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (Україна) на території Російської Федерації в якості головного механіка філіалу з 01.05.2006 року по 30.05.2012 року для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, що вказані у цій довідці, і у зв'язку з цим провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.11.2016 року та виплатити йому її недоотриману частину.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька обл., м.Мирноград, вул.Центральна, 13, код ЄДРПОУ 37869345) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 30 листопада 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.