Вирок № 78254586, 29.11.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7944/17

1-кп/310/136/18

ВИРОК

Іменем України

29 листопада 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Богомолової Л.В.

при секретарі Рибалка Н.М.

за участю прокурорів Скуйбеда О.Л., Фоміна Г.В.

за участю захисника Семенова М.В.

за участю потерпілого ОСОБА_2

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бердянськ Запорізької області, українець, громадянин України, освіта вища, неодружений, неповнолітніх дітей не має, працюв на посаді спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2016 року розпорядженням Бердянського міського голови № 438-к ОСОБА_3 призначено на посаду спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради з присвоєнням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування, як такого, що пройшов за конкурсом.

Відповідно до посадових обов'язків на ОСОБА_3 покладено здійснення функцій представника органу місцевого самоврядування, а отже, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, він є службовою особою.

Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, затвердженою 19.09.2016 року начальником адміністративного відділу, ОСОБА_3 на займаній посаді відповідно до своїх завдань та обов'язків:

*виконує рішення сесії Бердянської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови;

*бере участь у розробці міських програм щодо підтримки порядку та профілактики злочинності, благоустрою територій, забезпечення чистоти та дотримання тиші в м. Бердянську;

*здійснює контроль за розміщенням об'єктів тимчасових споруд, згідно з рішенням виконкому;

*відносно юридичних та фізичних осіб, які не виконують правила благоустрою міста, складає протоколи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, визначених рішенням виконкому Бердянської міської ради, яке не суперечить кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до цієї посадової інструкції головний спеціаліст адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3 має право:

*перевіряти наявність договорів щодо придбання та вивозу твердих побутових відходів організацій, підприємств торгівлі всіх форм власності, наявності дозвільної документації в межах визначеної компетенції;

*контролювати дотримання правил благоустрою та наведення порядку суб'єктами господарської діяльності.

Згідно з положенням про адміністративний відділ виконавчого комітету Бердянської міської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 11 від 14.01.2014 року , адміністративний відділ виконавчого комітету Бердянської міської ради (надалі відділ) є структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради.

Відділ, відповідно до покладених на нього завдань:

*сприяє подальшому поліпшенню зовнішнього благоустрою, зразкового санітарно-екологічного стану всієї території міста;

*сприяє втіленню в життя рішень органів місцевого самоврядування, розпоряджень міського голови, інших органів державної влади, загальних зборів громадян з питань благоустрою міста;

*контролює дотримання Правил благоустрою міськими підприємствами комунальної власності;

*в межах повноважень, визначених рішенням виконкому Бердянської міської ради, складає протоколи про адміністративні правопорушення відносно юридичних та фізичних осіб, які порушують Правила благоустрою.

Відділ має право:

*у випадку виявлення порушень норм Правил благоустрою складати протоколи про адміністративні правопорушення відносно юридичних та фізичних осіб, які їх порушують;

*вимагати від громадян і службових осіб, які порушують Правила благоустрою, припинення правопорушення, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення;

*повідомляти за місцем роботи, навчання, або іншим місцем діяльності правопорушників про вчинені ними порушення норм і Правил благоустрою міста для прийняття необхідних заходів.

Згідно з ст. 5 КУпАП міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких, відповідно до ст. 152 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 255 КУпАП посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами міських рад, мають право складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 152 КУпАП.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 10 від 14.01.2014 року ОСОБА_3, як спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, уповноважено на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 150-152, 154, 155, 155-2, 156, 159, 160, 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянськ (далі правила), затверджених рішенням сесії Бердянської міської ради № 5 від 30.05.2012 року із доповненнями, внесеними на підставі рішення сесії міської ради № 17 від 31.05.2013 року забороняється:

*виконувати земляні, будівельні й інші роботи без дозволу, виданого уповноваженими органами;

*самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски і т.п. Самовільно встановлені об'єкти підлягають демонтажу та вивозу з відшкодуванням у судовому порядку витрат на демонтаж та вивіз за рахунок осіб, які встановили такі об'єкти;

*розмішувати пересувні та стаціонарні тимчасові споруди соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення, пунктів з надання послуг та атракціонів на центральних вулицях міста з порушенням «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244.

Відповідно до правил, розміщення тимчасових споруд на об'єктах благоустрою дозволяється тільки при одержанні узгоджених відповідних документів від уповноваженого органу на конкурсній або іншій основі, що не суперечить законодавству України.

Згідно з правилами забороняється встановлення архітектурних типів тимчасових споруд, не узгоджених з рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради, розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.

Встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності підшукав торгівельний кіоск, розташований по вулиці Айвазовського в районі дитячого оздоровчого центру «Маяк» в м. Бердянськ Запорізької області.

13.06.2017 року з метою офіційного оформлення зазначеного торгівельного кіоску ОСОБА_4 звернувся до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.

16.06.2017 року виконавчим комітетом Бердянської міської ради було відмовлено ОСОБА_4 у розміщені тимчасової споруди, а саме: кіоску, розташованому по вулиці Айвазовського в районі дитячого оздоровчого центру «Маяк» в м. Бердянськ Запорізької області.

21.06.2017 року ОСОБА_4 познайомився із спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ОСОБА_3

22.06.2017 року приблизно о 15 годині ОСОБА_3, знаходячись на території пляжу в районі «АКЗ» м. Бердянськ, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, під час знайомства та спілкування з ОСОБА_4 повідомив останньому, що він, як спеціаліст адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, наділений повноваженнями по контролю за дотриманням правил благоустрою території м. Бердянськ, може посприяти у вирішенні питання щодо незаконного розміщення ним на території району «АКЗ» м. Бердянськ тимчасової споруди - кіоску без оформлення будь-яких обов'язкових дозвільних документів.

При цьому ОСОБА_3 висловив вимогу ОСОБА_4 щодо передачі йому щомісячно грошових коштів в сумі 4000 гривень, в якості неправомірної вигоди, за вирішення питання щодо незаконного розміщення торгівельного кіоску розташованого по вулиці Айвазовського в районі дитячого оздоровчого центру «Маяк» в м. Бердянськ Запорізької області, а також за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об'єкті.

09.08.2017 року о 13 годині 14 хвилини ОСОБА_3, обіймаючи посаду спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області за адресою: Запорізька область м. Бердянськ площа Єдності (1-ї Бердянської ради) буд.2 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 4500 грн. за вирішення питання щодо незаконного розміщення торгівельного кіоску, розташованого по вулиці Айвазовського в районі дитячого оздоровчого центру «Маяк» в м. Бердянськ Запорізької області, а також за не притягнення останнього у липні та серпні 2017 року до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об'єкті.

Таким чином, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 4500 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.3 ст. 368 КК України не визнав, оскільки гроші він у потерпілого не вимагав. Від дачі пояснень відмовився. Вважає себе невинуватим та просить суд його виправдати.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що він хотів відкрити торгову точку на пляжі в районі АКЗ на літній сезон, тому зібрав пакет документів і 13.06.2017 року подав їх до Єдиного офісу, однак 16.06.2018 року Бердянський міськвиконком йому відмовив у видачі дозволу. Письмову відмову він нікуди не оскаржував, оскільки зрозумів, що в його документах щось не так з архітектурою.

Він пішов до свого знайомого ОСОБА_5, який працював у адміністративному відділі виконкому, який займався перевірками підприємців, щоб виріши своє питання, на що ОСОБА_6 пояснив, що район міста АКЗ обслуговує ОСОБА_3, у зв'язку з чим познайомив його з ОСОБА_3

ОСОБА_3 сказав йому, що виконком зараз нікому не оформлює документів. Він підприємець, хотів займатися роздрібною торгівлею, розумів, що офіційно він питання вирішити не зможе, тому став вирішувати питання з ОСОБА_3, який сказав, що йому потрібно подивитися об'єкт. Конкретну суму йому не називав, але він так зрозумів 3500-4000 грн. щомісяця.

Після того, як сума грошей, яку він буде віддавати кожного місяця, стала йому зрозуміла та він вважав дії ОСОБА_3 незаконними, тому він пішов в СБУ, де подав заяву, яку заповнювали з його слів. При заповненні заяви він надав пояснення, що він підприємець, що в нього є кіоск, однак не має дозвільних документів і він вважав, що оскільки йому не надали дозвіл, то в нього вимагають гроші. Гроші в нього ОСОБА_3 не вимагав, йому сказали, бажаєш працювати плати гроші, тому він погодився, оскільки розумів, що якщо він буде самостійно працювати без дозвільних документів, у нього будуть проблеми.

ОСОБА_3 говорив йому, що буде вирішувати всі питання, щоб він зміг працювати.

Він дійсно, після подання заяви відносно обвинуваченого, звертався до ОСОБА_3 за допомогою і він рішав його проблему, тобто допомагав йому.

Не заперечує, що він розумів, що видача дозвільних документів від ОСОБА_3 не залежить та останній при першій зустрічі попередив його, що допомогти з документами він не зможе, оскільки до тій процедурі не має ніякого відношення.

Гроші ОСОБА_3 він передавав двічі: перший раз 10.07.2017 року приблизно о 18 год. в салоні автомобіля «Ланос», який знаходився навпроти будинку 99 по вул. Мечникова, в якому передав ОСОБА_3 3500 грн.

Другий раз: 09.08.2017 року приблизно о 13 годині в приміщенні Бердянського міськвиконкому передав суму 4500 грн.

Підтверджує, що ніякі податки з отриманих доходів він не платив, оскільки працював неофіційно літній сезон, так як бажав заробити гроші.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що з травня 2017 року він був призначений тимчасово виконуючим обов'язки начальника адміністративного відділу виконкому Бердянської міськради. В обов'язки ОСОБА_3 входили перевірка дотримання громадянами правил благоустрою, перевірка наявності дозвільних документів. Адмінвідділ дозвільні документи не видає і ніякого відношення до видачі не має. Також і ОСОБА_3 ніякі дозвільні документи не видає і відношення до видачі не має. Для отримання дозвільних документів підприємець звертається в єдиний офіс. Наказу про закріплення за співробітниками відділу території по районам немає і не було. Самі працівники могли між собою розподілити території міста, щоб було легше працювати. Якщо працівник адмінвідділу виявляє порушення малої архітектурної форми, пишеться службова записка. Про порушення з боку ОСОБА_2 йому ОСОБА_3 не доповідав. Підприємець ОСОБА_2 йому не відомий.

На той період часу у відділі працювало 10 чоловік. Основна функція адміністративного відділу перевірка дотримання громадянами, підприємствами правил благоустрою. Під час обшуку він не був присутній, про кримінальну справу знає зі слів.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працював в адміністративному відділіБердянського виконкому. 09.08.2017 року після 14 годин він прийшов до свого робочого кабінету, де побачив ОСОБА_3 і незнайомих йому людей, які пояснили про проведення обшуку, у зв'язку з чим він став свідком обшуку. Він бачив, як зі столів вилучали робочу документацію. Як вилучали гроші він не бачив. В його присутності ОСОБА_3 ніяких пояснень не давав. ОСОБА_2 він не знає.

Вилучені документи не переписували, гроші в його присутності не перераховували, не описували, просто склали в конверт. Змиви з рук ОСОБА_3 в його присутності не робили. В його присутності висвітлили руки ОСОБА_3 і кишеню його штанів, але вони не світилися, про що він додав пояснення до протоколу обшуку.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він був запрошений в якості понятого співробітниками СБУ, з якими приїхав в Бердянський міськвиконком, разом з ними зайшов в кабінет, де обвинувачений був затриманий. Він бачив, як співробітник поліції дістав з кишені штанів обвинуваченого гроші, які перерахували, переписали номери купюр, просвітили руки і кишені одягу, але вони практично не світилися. За гроші ОСОБА_3 сказав, що знайомий просив передати, але точно він не пам'ятає. Гроші поклали в конверт і опечатали. В їх присутності робили змиви з рук і одягу ОСОБА_3 Потім в сумці виявили гроші, але обвинувачений сказав, що це особисті гроші. Документи вилучали відразу в двох кабінетах: частина поліцейських була в одному кабінеті, частина в іншому, а він з другим понятим переходили з кабінету в кабінет.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона працює начальником юридичного відділу Бердянського міськвиконкому та 09.08.2017 року після 17 годин її запросили до кабінету №1-А, де вручили протокол обшуку та протокол опису майна. Більше їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що10 липня 2017 року він був понятим при огляді грошових коштів в сумі 3500 грн., які в його присутності оглянули, описали, зробили ксерокопії та надали їх в руки безпосередньо чоловіку для вручення в якості хабара. Коли він повинен був передавати гроші та кому, їм не повідомляли. Крім грошей, більше нічого не надавали та гроші нічим не обробляли.

На початку серпня 2017 року він був понятим при фіксуванні факту роботи ларька. Він приїхав зі співробітником СБУ на пляж району АКЗ, де побачив другого понятого. Він знаходився в стороні і бачив, що ларьок працює. Працівник СБУ підходив до ларька і про щось розмовляв, але про що, він не чув і хто працював в кіоску він не бачив. Потім вони поїхали до відділу СБУ, де співробітник склав протокол огляду, в якому вказав приблизні розміри ларька, факт роботи ларька, після чого він і другий понятий розписалися в протоколі.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 10 липня 2017 року він був понятим при огляді грошових коштів в сумі 3500 грн., які в його присутності оглянули, описали, зробили ксерокопії та надали їх в руки чоловіку для вручення в якості хабара. Коли він повинен був передавати гроші та кому, їм не повідомляли. Крім грошей, більше нічого не надавали та гроші нічим не обробляли.

Він пам'ятає, що на початку серпня 2017 року на прохання працівника СБУ погодився бути понятим і разом з працівниками СБУ приїхав на пляж в районі АКЗ, де йому показали кіоск, який працював. Потім всі разом повернулися до відділу СБУ, де за фактом роботи кіоску склали протокол, який він підписав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджена письмовими доказами, наданими прокурором та дослідженими судом відповідно до ст.23 КПК України:

-листом виконавчого комітету Бердянської міської ради № 836 від 16.06.2017 року на адресу ОСОБА_2, згідно якого за відсутності прив'язки до місцевості унеможливлюється визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасової споруди ( а.п.46 т.1),

-свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 ( а.п.47 т.1),

- схемами розміщення ТС ( а.п.48-50 т.1), згідно яких вказано місце розміщення ТС ОСОБА_13 на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_14, з підписом узгодження ФОП ОСОБА_14,

- договором № 20 про спільну діяльність, укладену між КП Бердянської міської ради «Бердянське узбережжя» та ФОП ОСОБА_14 від 02.04.2015 року зі схемою до договору ( а.п.51-55 т.1),

- постановою про використання заздалегідь ідентифікованих ( помічених) засобів - грошових коштів від 08.08.2017 року ( а.п.58 т.1),

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 09.08.2017 року з фото таблицею грошових купюр, відповідно до якого в період з 10 год.55 хв. до 11 год.12 хв. у присутності 2 понятих були оглянути грошові купюри в сумі 4500 грн., які помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Светлячок-М» з обох сторін та видані ОСОБА_2 для участі у проведенні заходів щодо викриття факту одержання неправомірної вигоди з боку спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3 ( а.п.59-70 т.1),

- постановою про використання заздалегідь ідентифікованих ( помічених) засобів - грошових коштів від 10.07.2017 року ( а.п.71 т.1),

- протоколом обшуку від 09.08.2018 року з описом вилученого майна ( а.п.84-94 т.1), згідно якого проведений обшук приміщень службових кабінетів №№ 1а,1б виконавчого комітету Бердянської міської ради, в ході якого ОСОБА_3 пояснив, що у нього в задній кишені брюк знаходяться грошові кошти, точну суму назвати не може, які передав йому невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_19. У ОСОБА_3 були вилучені грошові купюри в сумі 4500 грн., проведені змиви з рук ОСОБА_3, зрізана задня частина кишені брюк, в які був вдягнутий ОСОБА_3

- протоколом огляду вилученого майна під час обшуку від 14.08.2017 року з фото таблицями ( а.п.95-102 т.1), згідно якого в період часу з 19 год.10 хв. до 19.40 хв. ст.слідчий ОСОБА_18 в приміщенні службового кабінету № 520 СУ ГУНП України в Запорізькій області самостійно оглянув вилучені під час обшуку речі та самостійно була застосована фотозйомка на мобільний телефон «Xiaomi 4 X»,

- постановою про долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 12.10.2017 року ( а.п.103-166 т.1),

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 11.08.2017 року ( а.п.107 т.1), який складений ст.слідчим ОСОБА_18., згідно якого 09.08.2017 року о 13 год.14 хв. у приміщенні адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської Ради відбулася зустріч між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 4500 грн.,

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, аудіо, - відео контроль особи від 10.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п. 124-126 т.1),

- протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.08.2017 року з ДВД-диском до протоколу ( а.п.135-139 т.1),

- заява ОСОБА_2 щодо визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасової споруди на ім'я міського голови м. Бердянська ( а.п.23 т.2),

- лист Бердянського міськвиконкому № 836 від 16.06.2017 року ( а.п.24 т.2), яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні місця розташування торгівельного кіоску,

- рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 243 від 08.06.2018 року ( а.п.64-65), яким затверджено Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Бердянська,

- положенням про адміністративний відділ виконавчого комітету Бердянської міської ради ( а.п.81-86 т.2), яким визначені повноваження відділу.

Досліджені судом докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі, як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку.

Належність та допустимість безпосередньо досліджених в судовому засіданні письмових доказів не оспорювалась, підстав визнавати їх недопустимими при розгляді справи не встановлено, за формою та змістом зазначені письмові докази відповідають вимогам процесуального закону.

Крім того органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується за ч.3 ст.368 КК України в тому, що 10.07.2017 року о 17 годині 52 хвилини ОСОБА_3, обіймаючи посаду спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи встановлений нормативно-правовими актами України, а також розпорядженнями та рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради порядок розміщення та організацію діяльності тимчасових споруд на території м. Бердянськ, перебуваючи у салоні автомобіля НОМЕР_1, який був припаркований навпроти будинку 99 по вулиці Мелітопольське Шосе в м. Бердянськ, одержав від ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди у розмірі 3500 грн. за вирішення питання щодо незаконного розміщення торгівельного кіоску розташованого по вулиці Айвазовського в районі дитячого оздоровчого центру «Маяк» в м. Бердянськ Запорізької області, а також за не притягнення останнього у липні 2017 року до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів під час здійснення ним діяльності на вказаному вище об'єкті.

Як встановлено принципом законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Як вбачається з протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованого засобу - грошових коштів від 10 липня 2017 року ( а.п.72-73 т.1), ОСОБА_2 у присутності двох понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були видані грошові кошти в сумі 3500 грн. щодо викриття факту одержання неправомірної вигоди з боку спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3

Згідно зі ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 пояснили суду, що грошові купюри були описані в протоколі, ксерокопіровані, нічим не оброблялися та були передані в руки особі, яка в подальшому повинна була передати особі в якості неправомірної вигоди. Обидва свідка стверджували, що в їх присутності технічні засоби цієї особи не видавалися, що підтверджується безпосередньо і протоколом вручення грошових коштів від 10.07.2017 року.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що грошові кошти були складені в сумку, при врученні грошових коштів на нього були одягнути технічні засоби, що суперечить дослідженому судом протоколу огляду та врученню грошових коштів від 10.07.2017 року ( а.п.72-73 т.1).

На переконання суду, якщо факт видачі ОСОБА_2 грошових коштів дійсно мав місце, ця процедура відбувалася за участю понятих, однак у вказаному ж випадку грошові кошти, використані під час контрольної закупівлі ОСОБА_2, не набули належного процесуального оформлення. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про їх походження, видача коштів ОСОБА_2 належним чином не зафіксована, а після завершення закупівлі вони у обвинуваченого не вилучалися. Обраний спосіб фіксування події злочину не забезпечив досягнення мети слідчої дії, а отриманий доказ не усуває сумнівів щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 в інкримінованому йому епізоду.

Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 07.08.2017 року (а.п. 127-129 т.1), 10.07.2017 року о 17.51 годині ОСОБА_2, перебуваючи в автомобілі в районі перехрестя вулиць Мелітопольське шосе та вулиці Ялтинська м. Бердянськ дзвонить ОСОБА_3, після чого останній підходить до автомобілю та сідає у нього. Між ОСОБА_15 та ОСОБА_3 проходить розмова.

У протоколі від 07.08.2017 року (а.п. 128 т.1) вказано, що «ОСОБА_2.) передає «ОСОБА_3) грошові кошти номіналом по двісті гривень.

Разом з тим на доданому до матеріалів провадження технічному носії із відеозаписом події, з різних ракурсів, не зафіксовано факт передачі ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 (можна лише почути слова «четвірка» і «три с половиною»), не зафіксовано те, що ОСОБА_2 тримає грошові кошти, передає їх ОСОБА_3, а останній їх підраховує та залишає ці гроші особисто собі. З вказаного технічного носія із відеозаписом події видно, що ОСОБА_3 10 липня 2018 року прийшов на зустріч легко вдягнутий, в руках ніяких речей не тримав, після вказаної зустрічі ОСОБА_3 не був затриманий, грошові кошти в нього не вилучалися.

Таким чином викладення у протоколі від 07.08.2017 року (а.п. 128 т.1), що «ОСОБА_2.) передає «ОСОБА_3) грошові кошти номіналом по двісті гривень, суперечить прослуханому судом змісту розмови та оглянутому судом відео зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_3, оскільки з оглянутих відеозаписів не видно, щоб ОСОБА_2 передавав ОСОБА_3 грошові кошти, та й ще і номіналом по 200 гривень, тобто особа, складаючи вказаний протокол внесла в нього недостовірні свідчення в цієї частині, оскільки наданими суду звукозаписом розмови та відеозаписами зустрічі це не підтверджується.

Крім того, відповідно до протоколу огляду та вручення ОСОБА_2 грошових коштів видно, що складання протоколу було закінчено о 15 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що з отриманими грошима в сумі 3500 гривень він вийшов з будинку СБУ і поїхав по своїм справам, а тільки після 17 годині він подзвонив ОСОБА_3 з яким домовився о зустрічі, тобто де фактично знаходився ОСОБА_2 з часу закінчення складання протоколу з 15 год.30 хв. до часу зустрічі з ОСОБА_3 17 год.51 хв. не з'ясовано.

Крім того, загальні вимоги до структури та змісту протоколу НСРД містяться у ч.3 ст.104 КПК України, відповідно до якої він повинен складатися з вступної, описової та заключної частини. Вступна частина протоколу повинна містити відомості, в тому числі, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.

Матеріали кримінального провадження, надані обвинуваченням письмові докази взагалі не містять вказівки на будь-який технічний засіб фіксації, який застосовувався при здійсненні аудіо та відео контролю за ОСОБА_3, за допомогою якого пристрою або пристроїв проводився відеозапис фіксування зустрічі між обвинуваченим та потерпілим, запис розмов між обвинуваченим та потерпілим, коли, ким та в присутності кого були видані ОСОБА_2 технічні засоби та які конкретно, які складалися документи з цього приводу, коли ОСОБА_2 повернув вказані технічні засоби, з застосуванням якого обладнання складався протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 07.08.2017 року (а.п. 127-129 т.1) , що є першоджерелом розмов між ОСОБА_15 та ОСОБА_3, які містяться на ДВД-диску, наданому суду, та відеозапису зустрічі ОСОБА_15 та ОСОБА_3, які містяться на ДВД-диску, наданому суду.

Таким чином, надані обвинуваченням докази щодо епізоду отримання ОСОБА_3 грошових коштів від 10.07.2017 року, не містять належної інформації, що відповідає предмету доказування за провадженням по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України по епізоду отримання грошових коштів в сумі 3500 грн. від 10.07.2017 року, а факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 3500 грн. для передачі їх ОСОБА_3 не є належним підтвердженням отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 3500 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 по епізоду від 10.07.2018 року ґрунтуються на припущеннях, є неналежними, зібрані без урахування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право особи на справедливий суд, що передбачає обов'язок правоохоронних органів діяти з додержанням прав і основоположних свобод людини, не зважаючи на важливість мети, яка при цьому переслідується.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні прокурором стосовно епізоду від 10 липня 2018 року не здійснено.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох епізодів отримання неправомірної вигоди від 10.07.2018 року та від 09.08.2018 року, які кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України, епізод від 10.07.2017 року підлягає виключенню з пред'явленого обвинувачення.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Частина 3 статті 368 КК України містить положення про те, що вимагання неправомірної вигоди є кваліфікуючою ознакою даного складу злочину.

Суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутня ознака ч.3 ст.368 КК України : « вимагання неправомірної вигоди» виходячи з наступного.

Так, вимагання неправомірної вигоди може мати місце лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто надає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам, порушенню прав чи законних інтересів. Тобто обов'язковою ознакою вимагання є законність прав та інтересів, які захищає той хто надає неправомірну вигоду.

Натомість у разі якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, то вимагання неправомірної вигоди виключається. За фактичних обставин, коли службова особа вимагає дати їй неправомірну вигоду, а особа, яка її дає, усвідомлює при цьому, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови її надати, то такі дії за своїми ознаками не утворюють ознак вимагання неправомірної вигоди.

Орган досудового розслідування, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України, вказує форму вимагання, як умисне створення ОСОБА_3 умов ОСОБА_2, за яких останній був змушений надати йому неправомірну вигоду, оскільки ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що в разі відмови передачі йому грошових коштів в якості неправомірної вигоди, він користуючись своїм службовим становищем, буде створювати йому перешкоди у веденні підприємницької діяльності.

Так, з досліджених судом матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 13 червня 2017 року ( а.п.23 т.2) звернувся із заявою до виконавчого комітету Бердянської міської ради з проханням надати дозвіл на визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасової споруди: кіоску для роздрібної торгівлі на території пляжу, яка є об'єктом благоустрою відповідно до договору від 02.04.2015 року ( а.п.51 т.1), в чому йому було відмовлено. Письмову відмову ОСОБА_2 не оскаржував, а звернувся до свого знайомого ОСОБА_6, який працював в адміністративному відділі виконкому, який і познайомив його з іншим працівником відділу адміністративного нагляду ОСОБА_3, пояснивши, що саме цей працівник обслуговує, вказаний ОСОБА_2, район.

ОСОБА_3, як спеціаліст адміністративного відділу виконкому, ніякого відношення, як і його відділ, для надання дозвільних документів не мав, про що повідомив ОСОБА_2, якому це було відомо, що останній підтвердив у судовому засіданні.

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2, ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю з 2009 року ( а.п.47 т.1), є мешканцем м. Бердянська, має вищу освіту, тому його звернення, після отримання письмової відмови від виконкому, до знайомого ОСОБА_6, працюючого в адміністративному відділі, який займається перевірками дозвільних документів та складає адміністративні протоколи, свідчили про намір займатися торгівельною діяльністю саме в тому торгівельному кіоску без дозвільних документів, оскільки місце розташування вказаного кіоску знаходилося на узбережжі Азовського моря.

В рішенні №5-149кс16 Верховний Суд України висловив правову позицію, що таку ознаку, як вимагання хабара, може бути поставлено за провину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією з основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну від цього, у разі якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, то вимагання хабара виключається.

Верховний Суд України неодноразово визначав у своїх правових позиціях (№№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-43кс13, 5-47кс13, 5-14кс15, 5-124кс15), що вимагання неправомірної вигоди не матиме місце, якщо особа, що дає неправомірну вигоду, має інтерес в неправомірних діяннях службової особи. Тобто, прагне таким чином обійти вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів.

З досліджених судом матеріалів встановлено, що ОСОБА_2, звернувшись до ОСОБА_3 для вирішення свого незаконного інтересу, був зацікавлений в неправомірних діях ОСОБА_3, оскільки таким чином він обійшов вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів, що підтверджується тим, що ОСОБА_2 займався торгівельною діяльністю літом 2017 року в торгівельному кіоску за відсутністю дозвільних документів.

В своїх правових позиціях ВСУ зазначив, якщо хабародавець, як зазвичай трапляється, намагається за допомогою службової особи обійти встановлені законом вимоги щодо власної господарської діяльності, то вимога надати неправомірну вимогу, яка виходить від службової особи, не може вважатися вимаганням неправомірної вигоди, зазначеним у частині третій статті 368 КК України.

Наявна судова практика в Україні передбачає, що вимагання має місце лише тоді, коли зачіпаються законні інтереси зацікавленої особи. Одержання службовою особою матеріальної вигоди за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів зацікавленої особи, навіть за умови, що службова особа її вимагала, не може розглядатися як вимагання.

Неправомірну вигоду ОСОБА_3 отримав за здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності у вигляді роздрібної торгівлі в торгівельному кіоску по вулиці Айвазовського в районі дитячого оздоровчого центру «Маяк» в м. Бердянськ, тобто в районі узбережжя Азовського моря в літній сезон. Тобто вимога надати неправомірну вигоду була спрямована не проти законних прав й інтересів ОСОБА_2, а на задоволення інтересів останнього, які не відповідали закону, оскільки за допомогою ОСОБА_16 таким чином ОСОБА_2 намагався обійти встановлені законом вимоги щодо власної господарської діяльності.

Таким чином, в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки вимагання неправомірної вигоди, а тому кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України - одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням, підлягає виключенню з пред'явленого обвинувачення.

Суд не приймає до уваги не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні злочину, оскільки за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у статті 368 КК, представник влади, одним із яких є спеціаліст адміністративного відділу органу місцевого самоврядування, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв'язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Указане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає неправомірну вигоду службовій особі, зокрема спеціалісту адміністративного відділу органу місцевого самоврядування, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв'язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.

Наявність такої можливості, вочевидь, обумовлюється тим, що обіймаючи посаду спеціаліста адміністративного відділу органу місцевого самоврядування Бердянської міської ради ОСОБА_3 здійснював функцію представника органу місцевого самоврядування у вигляді контролю за розміщенням об'єктів тимчасових споруд та наявності дозвільної документації в межах визначеної компетенції, розумів, що не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв'язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Попереджався про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобіганню корупції» 22.08.2016 року ( а.п.128 т.2), був ознайомлений з загальною поведінкою державного службовця 22.08.2018 року ( а.п.129-130 т.2) .

Тобто на момент вчинення діяння, яке інкримінується, ОСОБА_3 відповідно до статті 368 КК був службовою особою, а отже є суб'єктом злочину, передбаченого статтею 368 КК.

Отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди підтверджується наданими обвинуваченням письмовими доказами, які досліджені судом у відповідності до ст..23 КПК України, які обвинуваченим не спростовані. Крім того, під час проведення обшуку 09.08.2018 року робочого кабінету, в якому працював ОСОБА_3, останній добровільно пояснив, що у нього в кишені, одягнутих на ньому брюк, знаходяться грошові кошти, які надала йому особа за ім'ям ОСОБА_19. Номера та серії вилучених грошових купюр повністю відповідали номерам та серії грошових купюр виданих ОСОБА_2 у присутності двох понятих.

Допущені органом досудового розслідування недоліки при проведенні слідчих дій та складанні протоколів слідчих дій не спростовують факт отримання безпосередньо ОСОБА_3 неправомірної вигоди від ОСОБА_2 в сумі 4500 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в отриманні неправомірної вигоди доведена, однак його дії підлягають перекваліфікації з ч.3 ст. 368 КК України на ч.1 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, оскільки ознака ч.3 ст.368 КК України «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд приймає до уваги, що обвинувачений позитивно характеризується, займався суспільно-корисною працею, має місце реєстрації та постійне місце мешкання, стан його здоров'я, раніше не судимий, як пом'якшувальні вину обставини у відповідності до ст.66 КК України.

Обтяжуючих вину обставин у відповідності до ст.67 КК України, не має.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Санкцією частини першої статті 368 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є корупційним і віднесений до категорії середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, індивідуальний ступінь кримінального правопорушення, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працює, не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, стан його здоров'я у зв'язку перенесеною операцією та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3можливо без ізоляції від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч.1 ст.368 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати посади в органах влади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

За таких обставин суд вважає, що призначене судом покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження ним нових злочинів.

Під час обшуку 09.08.2018 року приміщень службових кабінетів №№ 1а,1б виконавчого комітету Бердянської міської ради ( а.п.84-94 т.1) були вилучені грошові кошти в сумі 2400 грн., які належали особисто ОСОБА_3 та які підлягають поверненню останньому.

Суд позбавлений можливості вирішити долю вилучених у ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 4500 грн., отриманих в якості неправомірної вигоди останнім, оскільки суду не надані відомості щодо знаходження вказаних коштів.

Суд позбавлений можливості вирішити долю вилучених під час обшуку 09.08.2018 року приміщень службових кабінетів №№ 1а,1б виконавчого комітету Бердянської міської ради ( а.п.84-94 т.1) письмових документів, оскільки де знаходяться вказані документи після їх огляду слідчим, суду не надано.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по кримінальному провадженню не має.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права займати посади в органах влади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній у вигляді застави до набрання вироком законної чинності.

ОСОБА_3 зарахувати в строк відбування покарання тримання під вартою з 09 серпня 2017 року по 14.08.2017 року.

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів на підставі постанови ст.слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_17: контрольні сухі марлеві тампони, в конвертах №2,№3,№4,№5,№6,№7, зріз задньої кишені брюк в конверті № 8, контрольний зразок від 09.08.2017 року, службове посвідчення № 197 на ім'я ОСОБА_3 - знищити, журнал обліку матеріалів про адміністративні правопорушення від 01.05.2015 року на 19 аркушах - повернути виконавчому комітету Бердянської міської ради, мобільний телефон Самсунг в корпусі чорного кольору повернути ОСОБА_3

Речові докази по кримінальному провадженню, які знаходяться на зберіганні у УФЗБО ГУНП в Запорізькій області на підставі постанови ст.слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_17 від 12 жовтня 2017 року: грошові кошти в сумі 2400 ( дві тисячі чотириста гривень) повернути ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений в Запорізький апеляційний суд через Бердянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається ОСОБА_3 і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Л.В. Богомолова