Рішення № 78254456, 26.11.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2968/18

Провадження № 2/309/1748/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Велятинська сільська рада про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності від 14.09.2000 року, виданого на підставі рішення Велятинської сільської ради №48 від 31.08.2000 року. Син позивача ОСОБА_3 перебував у шлюбі із ОСОБА_2 в період з 19.04.2007 року по 07.08.2018 року. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 07.08.2018 року шлюб між сином позивача та відповідачкою розірвано. Ще до розірвання шлюбу із січня 2017 року відповідачка переїхала проживати до своїх батьків за адресою АДРЕСА_2.

Знятися із реєстрації із будинку позивача відповідачка ОСОБА_2 у добровільному порядку не бажає.

Відповідачка будинок не утримує, не сплачує комунальні послуги, чим порушує права позивача на користування та розпоряджання житловим будинком, який належить йому на праві власності.

Позивач просив ухвалити рішення про визнання відповідачки ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачам було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує у повному обсязі, просить його задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки, причини своєї неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву, заяву про визнання позову або розгляд справи у її відсутності не подала.

Представник третьої особи Велятинської сільської ради в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, про причини неявки представника суд не повідомлено.

Розгляд справи проведено у відсутності позивача та відповідача, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що від ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.09.2000 року (а.с.10). Крім позивача в будинку зареєстрована його колишня невістка ОСОБА_2, яка із січня 2017 року переїхала з будинку позивача проживати до своїх батьків в АДРЕСА_2.

Ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.71 ЖК України суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

У відповідності до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ст.150 ЖК України власник житла має право користуватися ним на власний розсуд.

Враховуючи наведене, реєстрація відповідача є перешкодою для користування і розпорядження власністю позивачки, що є порушенням її права вільного розпоряджання своєю власністю.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 391 ЦК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1.

Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 із реєстраційного обліку із житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Волощук О.Я.

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду: Волощук О.Я.