Рішення № 78254036, 29.11.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2365/18

2/214/1836/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 листопада 2018 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Гриня Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Печарник З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», третя особа без самостійних вимог: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРФЕНОН-2», про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення 15 грудня 2016 року та 15 березня 2017 року загальнобудинкового вузла обліку природного газу на зовнішньому (фасадному) газопроводі будинку №42 по вулиці Качалова м. Кривий Ріг, з метою комерційного обліку; зобов’язати відповідача у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС встановити по об’єкту побутового споживача – квартирі АДРЕСА_1, індивідуальний лічильник обліку природного газу (комерційний вузол обліку).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є побутовим споживачем природного газу, а саме споживає газ для приготування їжі за об’єктом споживання – квартира №15, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Качалова, буд. 42. Розподіл природного газу відповідач здійснює відповідно до «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №5498 від 30.09.2015 р., фактом згоди приєднання до якого відповідно до п. 1.3 був сплачений рахунок оператора ГРМ та споживання природного газу. Житловий будинок №42 по вул. Качалова в м. Кривий Ріг є об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Парфенон-2» (далі – ОСББ «Парфенон-2»). 13.07.2016 р. у зв’язку із масовим встановленням загальнобудинкових приладів обліку відповідачем на території м. Кривого Рогу, з чим позивач була не згодна. 15.12.2017 року представниками відповідача було встановлено та опломбовано загальнобудинковий вузол обліку газу КВУ-1.02 G№21328. 02.02.2017 р. вузол обліку було демонтовано у зв’язку з рекомендаціями заводу-виробника для оновлення програмного забезпечення та калібрування. 15.03.2017 р. відповідачем повторно було встановлено вузол обліку, з дня його введення в експлуатацію 01.07.2017 року обсяги спожитого мешканцями будинку природного газу (за відсутності індивідуального лічильника газу) визначаються пропорційно кількості осіб, зареєстрованих в квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні. згідно листа відповідача від 28.02.2018 року зазначено, що підставою для встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу на будинок №42 є План розвитку газорозподільної системи відповідача на 2016-2025 роки, згідно якого встановлення індивідуальних лічильників газу за зазначеним будинком не передбачено. Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за адресою вул. Качалова, буд. №42, а також договір щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу квартирах споживачів, договір про забезпечення можливості проведення монтажу, забезпечення та здійснення експлуатації будинкового (загально будинкового ) ВОГ направлені та ознайомлення та підписання до ОСББ «Парфенон-2», станом на 28.02.2018 р. зазначені договори з боку ОСББ не укладені.

Враховуючи викладене вважає, що дії відповідача є незаконними, оскільки відповідно до умов Типового договору та Кодексу ГРС визначення фактичного об’єму природного газу спожитого побутовим споживачем ОСОБА_3 повинно здійснюватись за допомогою комерційного лічильника природного газу, який повинен встановлюватись на межі балансової належності квартири позивача, якою є територіально відокремлені стіни. Також, дії відповідача щодо встановлення загальнобудинкового лічильника є порушенням вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Встановивши загальнобудинковий прилад обліку природного газу на будинок №42 по вул. Качалова в м. Кривий Ріг, відповідач поставив у нерівне становище побутового споживача цього будинку перед іншими побутовими споживачами квартир багатоквартирних будинків в м. Кривий Ріг, в яких відповідачем встановлені індивідуальні лічильники газу, а саме приймання-передача та визначення фактичного об’єму спожитого газу буде визначатись не по об’єкту побутового споживача (квартирі), а за під’їздом, що потягло за собою порушення умов Типового договору, Кодексу ГРС, Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України. Також, враховуючи, що об’єктами споживання природного газу в житловому будинку №42 по вул. Качалова в м. Кривому Розі є квартири, то відповідач безпідставно звернувся до ОСББ «Парфенон-2» для укладання договору щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу встановлених у квартирах споживачів та договору про забезпечення можливості проведення монтажу, забезпечення та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового ) ВОГ. Фасадні газопроводи багатоквартирного будинку №42 є спільним майном власників квартир, а встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу відповідачем, без згоди власників квартир порушило право власності. Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов’язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. Отже, межа балансової належності та місце встановлення визначається актом укладеним між Оператором ГРМ та споживачем. Так, в акті розмежування балансової належності між відповідачем та третьою особою відсутній підпис голови ОСББ та дата його складання, тобто акт не був укладений. Таким чином, за відсутності укладеного акт не була визначена межа балансової належності та точка вимірювання відносно будинку 42 та місце встановлення приладу обліку. Також, первинне обваження, приймання в експлуатацію вузла обліку, його пломбування і роз пломбування здійснювалось без участі споживача. Отже, не уклавши акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, акти пломбування та розпломбування вузла обліку, не давали підстав відповідачу для введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку природного газу, а тому нарахування обсягів природного газу з 01.04.201 року є неправомірним.

Позивач у судове засідання не зявилась, надала письмову заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача, у судове засідання не з’явилась про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про перенесення розгляду справи з метою отримання рішення ОСОБА_4 палати Верховного суду по справі №214/2435/17, якою врегульовано аналогічні правовідносини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Також враховуючи вимоги статті 210 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом тридцяти днів з дня початку розгляду по суті, а справа у провадженні суду (після скасування ухвали про залишення позову без розгляду судді Ковтун Н.Г.) перебуває з 17.04.2018 року, у зв’язку із чим суд вважає можливим розглянути справи за відсутності представника відповідача, повідомленого про розгляд справи належним чином та не визнає причину відкладення, зазаначену у заяві, поважною.

22.05.2018 року відповідачем було надано письмовий відзив на позов, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві та вказується, що вимоги позивача є необґрунтованими і безпідставними. Так, згідно розділу І Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №547 від 31.03.2016 року передбачено встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу за адресою: вул. Качалова, 42 за рахунок ПАТ «Криворіжгаз». Відповідач не може відступати від положень, встановлених Планом розвитку газорозподільної системи ПАТТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки та на підставі плану розвитку було встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу. З моменту опломбування Оператора ГРМ будинкового вузла обліку та складання акту приймання будинкового вузла обліку в експлуатацію, зазначений вузол обліку стає комерційним та з цього моменту по ньому можуть проводитись комерційні розрахунки за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку відповідно до Типового положення. У випадку відмови балансоутримувача від врегулювання договірних відносин з Оператора ГРМ, комерційний облік, а також розрахунки з побутовим споживачами (у яких відсутні індивідуальні вузли обліку) здійснюють на підставі показів загальнобудинкового вузла обліку, оскільки взаємовідносини між Оператором ГРМ та споживачем, у тому числі щодо обліку природного газу за показами загальнобудинкового обліку, в повній та достатній мірі врегульовані договором розподілу природного газу, укладеного на основі Типового договору розподілу. У частині першій статті 6 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не зазначено право на індивідуальний лічильник газу, мова йде саме про обов’язок оператора ГРМ забезпечити встановлення як індивідуальних, так загальнобудинкових лічильників газу, що забезпечить 100% облік спожитого газу населенням. При цьому Відповідач звертає увагу, що вище зазначений обов’язок на встановлення лічильника газу трактується лише з технічної точки зору як виконання робіт і не включає в себе поняття повного фінансування таких робіт за кошти відповідача. Для визначення об’єму спожитого (розподіленого) природного газу по об’єкту споживача використовуються дані комерційного вузла Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла у Оператора ГРМ використовуються дані комерційного вузла обліку природного газу споживача. Споживач не може відмовитись від встановлення комерційного ВОГ з ініціативи та за кошти Оператора ГРМ. В іншому випадку розподіл природного газу такому споживачу припиняється. В порядку визначеному розділом VІ цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу ІХ кодексу, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора ГРМ та на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються з нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загально будинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператор ГРМ. Станом на момент подання позовної заяви, позивач забезпечений згідно вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не є дискримінацією обмеження у визнанні реалізації або користуванні правами і свободами, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Оскільки дії відповідача щодо встановлення будинкового ВОГ передбачені вказаними вище нормами законодавства в сфері надання послуг з газопостачання, на виконання досліджених вище постанов НКРЕКП, які є обов’язковими для виконання відповідачем, дії ПАТ «Криворіжгаз» є законними щодо встановленні будинкового приладу обліку газу.

Представник третьої особи, про час та місце розгляду справи повідомлений, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Допитана у якості свідка ОСОБА_5 суду показала, що у будинку №42 по вул. Качалова у м. Кривому Розі відповідно до вимог Закону був встановлений загальнобудинковий вузол обліку газу.Вважає, що встановлення загальнобудинкових лічильників є більш економічним.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,від 16 квітня 2015 року № 1274 про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, ПАТ «Криворіжгаз» видано ліцензію на господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривого Рогу (крім житлового масиву «Інгулець» Інгулецького району в м. Кривому Розі) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «Криворіжгаз».

Так, ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про право власності №С-580 від 13.04.2004 р є співвласником даної квартири, та є споживачем послуг з газопостачання за вказаною адресою.

Будинок за адресою вул. Качалова, 42 в м. Кривому Розі знаходиться в управлінні ОСББ «Парфенон-2» (а.с. 11-12).

Відповідач протягом 2011-2017 років постачав природний газ позивачу, яка регулярно оплачувала рахунки за надані послуги з газопостачання.

Представник позивача 21.02.2018 року звернувся до відповідача з приводу надання інформації про встановлений будинковий вузол обліку газу та нарахувань по квартирі АДРЕСА_2.

На вказане звернення відповідач надав відповідь за №К001.3-ЛВ-2940-0218 від 28.02.2018 року, у якій зазначив, що не передбачено фінансування робіт зі встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі будинку по вулиці Качалова, 42 Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.12.2016 р. №2347 у зв’язку із чим у будинку №42 по вул. Качалова був встановлений загальнобудинковий вузол обліку газу та з 01.04.2017 року введено в експлуатацію, з дня введення в експлуатацію обсяги спожитого мешканцями будинку природного газу (за відсутності індивідуального лічильника) визначаються пропорційно кількості осіб зареєстрованих у квартирі, а щодо нарахування по в квартирі №15, що 13.07.2017 року послуга газопостачання припинена шляхом перекриття запірної арматури на плиту газову та встановленням охоронної пломби С2349680.

Згідно з Акту пломбування комерційного вузла №9801 від 15.12.2016 року в рамках дії І Розділу Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 року за адресою вул. Качалова, 42 було встановлено та опломбовано вузол обліку газу КВУ-1.02 G-40 №21328 на будинок (а.с. 19). Проте не було прийнято в експлуатацію, оскільки 02.02.2017 р. вимірювальний комплекс КВУ-1,02 було демонтовано у зв’язку із рекомендаціями заводу виробника для оновлення програмного забезпечення (а.с. 17). Акт не містить підпису представника споживача .

Як вбачається із акту від 15.03.2017 року комісією, в яку входили представник ПАТ «Криворіжгаз» без представника споживача було встановлено та опломбовано загальнобудинковий вузол обліку газу по вул. Качалова, 42 (а.с. 20). Акт не містить підпису представника споживача .

Взаємини між сторонами регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Як встановлено у судовому засіданні позивач є споживачем природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», визначається, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Згідно глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб’єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Таким чином, ПАТ «Криворіжгаз» є Оператором ГРМ.

Згідно глави 4 розділу ІХ Кодексу, визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача.

Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.

Якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загальнобудинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.

Згідно глави 5 розділу ІХ Кодексу, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Згідно відповіді за №Коо1.3-ЛВ-2940-0218 від 28.02.2018 року відповідача з 01.04.2017 року загальнобудинковий вузол обліку газу по вул. Качалова, 42 було введено в експлуатацію з 01.04.2017 року.

Разом з тим, відповідно до розділу ІІІ п.5.1 Кодексу ГРС межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб’єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід’ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов’язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.

За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об’єктами суміжних суб’єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об’єкти, зобов’язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об’єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Однак, ПАТ «Криворіжгаз» та ОСББ «Парфенон-2» не було укладено акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с. 22-23). Таким чином, не була визначена межа балансової належності (точка приймання-передачі природного газу) та точка вимірювання відносно будинку №42 вул. Качалова м. Кривий Ріг та місце встановлення приладу обліку.

Згідно до п.1 Глави 4 Розділу Х Кодексу ГРС первинне обстеження вузла обліку на можливість його використання як комерційного здійснюється представниками Оператора ГРМ перед пуском природного газу (що здійснюється в рамках заходів з приєднання до ГРМ, або реконструкції комерційного вузла обліку, або переукладання договору) у точці вимірювання з новим споживачем в присутності безпосереднього споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу).

Відповідно до п.7 Глави 4 Розділу Х Кодексу ГРС 7 одразу після встановлення повіреного ЗВТ (або його повірки на місці встановлення) Оператор ГРМ забезпечує пломбування встановленого (повіреного на місці) ЗВТ та складає акт про пломбування, який має бути підписаний споживачем. Перед пломбуванням ЗВТ Оператор ГРМ має право за власний рахунок та з використанням еталонних або зразкових (контрольних) ЗВТ перевірити похибку вимірювання встановленого ЗВТ та/або всього комерційного ВОГ.

Однак, у порушення вище вказаних норм, опломбування, розпломбування загальнобудинковго вузла обліку газу відбувалось без присутності споживача, про що свідчать Акти пломбування комерційного вузла обліку газу від 15.12.2016 р. та від 15.03.2017 р., акт розпломбування від 02.02.2017 року, які відбувались за відсутності представника споживача та/або споживача та не мають підпису споживача

Таким чином дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку відбувалось у порушення діючих норм законодавства та є незаконними.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними дій відповідача щодо встановлення 15 грудня 2016 року та 15 березня 2017 року загальнобудинкового вузла обліку природного газу на зовнішньому (фасадному) газопроводі будинку №42 по вулиці Качалова м. Кривий Ріг, з метою комерційного обліку такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про зобов’язання відповідача у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС встановити по об’єкту побутового споживача – квартирі АДРЕСА_1, індивідуальний лічильник обліку природного газу (комерційний вузол обліку), суд зазначає таке.

За положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу.

Згідно з додатком № 1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м природного газу, які становили 6,96 грн, а згідно з додатком № 1 до постанови від 27 вересня 2016 року № 1625 у структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м становлять 25,20 грн.

Не встановлення відповідачем індивідуального лічильника позивачу з посиланням на те, що кошти на встановлення індивідуального лічильника в кожній квартирі Планом розвитку газорозподільної системи Криворіжгаз щодо будинку №42 по вулиці Качалова не передбачено суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача. З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивача на встановлення індивідуального лічильника газу не може бути порушеним.

Таким чином, задоволення вимог позивача щодо зобов’язання відповідача встановити індивідуальний лічильник обліку природного газу буде відповідати зазначеній державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню; встановлення позивачам індивідуальних лічильників забезпечить оплату кожним з них саме того об'єму газу, який ним спожитий, що буде відповідати такому завданню цивільного законодавства, як справедливість.

Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Таким чином, саме на відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту суд вважає таким, що відповідає вимогам статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France»), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява «№ 20372/11).

Зі змісту статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов'язок встановлення відповідними суб'єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов'язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу та визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Оскільки позивач сплачувала за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачем, та відповідно до частини першої України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 1 січня 2021 року (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2260-VIII від 21.12.2017).

Зазначене вище відповідає правовій позиції ОСОБА_4 Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №214/2435/17.

Доводи представника відповідача, що Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено розрахунок доцільності встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу згідно з Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки, у якому встановлення будинкового вузла обліку газу за адресою: вул. Володимира Великого, 42, м. Кривий Ріг визнано доцільним, суд вважає такими, що не звільняють його від обов'язку встановити індивідуальні лічильники позивачам, зважаючи, на те що позивач виконувала обов'язок щодо сплати отриманих послуг, у тариф якої включено і вартість та роботи зі встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, частково такі роботи відповідачем було здійснено та вимоги статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» мають вищу юридичну силу, ніж рішення Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Ці вимоги зобов'язують відповідача забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2018 року.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС встановити по об’єкту побутового споживача – квартирі АДРЕСА_1, індивідуальний лічильник обліку природного газу (комерційний вузол обліку) також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з огляду на задоволення позовних вимог, керуючись ст. 144 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп. (704,80 грн. + 704,80 грн.), у відповідності до Закону України «Про судовий збір», за дві вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись 15, 16 ЦК України, ст.ст.5, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.3, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ст.ст. 2, 5, 10, 11, 141, 209, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз», третя особа без самостійних вимог: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРФЕНОН-2», про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» щодо встановлення 15 грудня 2016 року та 15 березня 2017 року загальнобудинкового вузла обліку природного газу на зовнішньому (фасадному) газопроводі будинку №42 по вулиці Качалова м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з метою комерційного обліку.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС встановити по об’єкту побутового споживача ОСОБА_1 – квартирі АДРЕСА_3,індивідуальний лічильник обліку природного газу (комерційний вузол обліку).

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частковою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 29.11.2018 року.

Суддя Н.Г. Гринь