Рішення № 78253791, 26.11.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4017/18

Провадження № 2/0182/2470/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.06.2018 року звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнював (а.с.2-3,35-37,65-66), посилаючись на наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 842516441 від 04.04.2014 року (далі за текстом- Кредитний договір).

14.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір відступлення права вимоги № 20170714, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників – Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги №20170714 від 14.07.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 61593 грн. 33 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 19926 грн. 75 коп., заборгованість за відсотками - 6 грн. 37 коп., сума заборгованості за платою за управління кредитом - 31412 грн. 21 коп., сума заборгованості за пенею - 10248 грн. 00 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» було направлено відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» по вищевказаному Кредитному договору.

У порушення умов Кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконав. Заборгованість відповідача за Кредитним договором № 842516441 від 04.04.2014 року склала 61593 грн. 33 коп. До теперішнього часу заборгованість по Кредитному договору відповідачем не погашена.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 842516441 від 04.04.2014 року в розмірі 61593 грн. 33 коп. та понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.07.2018 року вирішено розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі, призначено проведення першого судового засідання для розгляду справи по суті (а.с.84,85).

18.09.2018 року від відповідача надійшов відзив з додатками (а.с.91-93,94-99). Згідно відзиву, відповідач просить задовольнити позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за сумою основного боргу в розмірі 19926,75 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6,37 грн., в інших вимогах просив відмовити банку. Зазначив, що він дійсно 04.04.2014 року уклав спірний кредитний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та отримав кредитні кошти в сумі 20496,00 грн. строком на 36 місяців, щомісячна плата за кредитом становить 819,40 грн., разова плата за кредитом становить 672,00 грн. Права кредитора за його кредитним договором перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Він здійснив лише один платіж у сумі 569, 00 грн. у квітні 2014 року, більше платежів не здійснював оскільки у період з 28.08.2014 року по 31.06.2016 року перебував у зоні АТО, про що повідомляв кредитодавця. Заперечує проти стягнення пені у період з 04.04.2014 року по 17.09.2017 року та проти стягнення плати за управління кредитом. В обґрунтування заперечень проти позову послався на ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того зазначив, що спірний кредитний договір не містить переліку послуг, які його надаються за цим Договором, вимоги плати за управління кредитом є несправедливою, незаконною та безпідставною. Також зазначив, що є інвалідом другої групи, а тому звільнений від сплати судового збору.

05.10.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (а.с.103-105,106-110), в якому позивач посилається на те, що згідно п.7 Кредитного договору, відповідачем прийнято загальні умови з надання кредитів, п.24 яких погоджено збільшення строку позовної давності до п’ятдесяти років. Зазначив, що право відповідача на отримання пільг при виконанні зобов’язань за кредитними договорами передбачено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року. Відповідач перебував на військовій службі, тому на нього поширюються гарантії передбачені ч.15 чт.14 вказаного закону. Проте дія особливого періоду обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудований період після закінчення воєнних дій, в умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє. Відповідачем не надано доказів щодо повідомлення ним попередніх кредиторів про наявність у нього оправа на пільги. Відповідач був повністю ознайомлений з усіма умовами кредитного договору та погодився з ними, отримав його копію та супутні документи до нього.

11.10.2018 року відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (а.с.116-117), згідно яких не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з нього заборгованості за сумою основного боргу в розмірі 19926,75 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 6,37 грн., в іншому просить відмовити посилаючись на викладене у відзиві.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами (а.с.86,87).

Відповідач, представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4 надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.100,101,102). Не заперечують проти часткового задоволення позову в розмірі вказаному у відзиві. Визнають заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 19926 грн. 75 коп. та заборгованість за відсотками - 6 грн. 37 коп. В іншому просять відмовити.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача на підставі ст.ст. 509,512-514,516, 525,526,546,549,550,610-612,625,629,1048-1050,1054,1056-1,1077,1078,1082 ЦК України, ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (за Кредитним договором - Кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_3 (за Кредитним договором - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 842516441 (далі – Кредитний договір) (а.с.39).

Відповідно до п.3 Кредитного договору, до складу умов цього договору входять загальні умови ТОВ «ФК «ЦФР» з надання фізичним особам кредитів (далі – Загальні умови з надання кредитів). Всі умови цього договору є істотними.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, сума кредиту складає 20496 грн. 00 коп.

Відповідно до п.4.2. Кредитного договору, річна відсоткова ставка складає 0,01 % річних.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, строк, на який надається кредит - 36 місяців.

Відповідно до п.4.5. Кредитного договору, порядок надання кредиту: перерахування на рахунок Позичальника; перерахування на оплату страхових або інших послуг – у разі укладення договору страхування або договору про надання інших послуг.

Відповідно до п.4.6. Кредитного договору, повернення кредиту, внесення плати за ним – щомісячно, за графіком платежів (додаток до договору) (а.с.40,41- Додаток до кредитного договору від 04/04/2014 №842516441).

Відповідно до п.4.7. Кредитного договору, разова плата за кредитом 672 грн. 00 коп.

Відповідно до п.4.8. Кредитного договору, щомісячна плата за кредитом складає 4,00 % від суми кредиту, що становить 819 грн. 84 коп.

Відповідно до п.4.9 Кредитного договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань – 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення; сплачується Позичальником за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або внесення плати за кредитом.

Відповідно до п.7 Кредитного договору, Загальні умови з надання кредитів затверджуються наказом директора ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с.106-108). Підписанням цього договору Позичальник засвідчив (підтвердив) прийняття загальних умов з надання кредитів – в якості невід’ємних умов цього договору.

Відповідно до п.14.2. Загальних умов, Позичальник зобов’язаний повертати одержаний кредит, вносити плату за кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

Відповідно до п.14.3. Загальних умов, Позичальник зобов’язаний за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або внесення плати за кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Кредитодавцю пеню в розмірі 0,3 % від суми прострочення за кожний день прострочення. Зобов’язання сплатити пеню виникає у Позичальника на п’ятий календарний день, що настає за пропущеною датою платежу, якщо станом на дату платежу Позичальник не має прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання зобов’язань, за порушення яких встановлена пеня, і так само не звільняє Позичальника від зобов’язання відшкодувати Кредитодавцю збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань за кредитним договором, у повному обсязі понад суму пені.

Відповідно до п.16.4. Загальних умов, позичальник в повному обсязі ознайомлений з умовами на дання кредиту, у тому числі з вартістю кредиту, особливостями, перевагами та недоліками його надання, а також з іншою інформацією про кредит згідно з вимогами чинного законодавства України. Вся інформація надана позичальнику, є для нього цілком зрозумілою та такою, що не потребує додаткового тлумачення.

Відповідно до п.17 Загальних умов, Кредитодавець має право в будь-якому разі вимагати, в тому числі - у судовому порядку, дострокового виконання всіх зобов’язань Позичальника за Кредитним договором, якщо прострочення грошових зобов’язань Позичальника становить більше ніж один місяць від моменту настання терміну сплати обов’язкового платежу за кредитом.

Відповідно до п.10 Кредитного договору, підписанням цього договору Позичальник засвідчує (підтверджує), що Він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ, ч.2 ст. 11 «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII, та її зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.11 Кредитного договору, підписанням цього договору Позичальник надав згоду на заміну Кредитодавця на нового Кредитодавця, що передбачає перехід всіх прав (відступлення всіх прав вимоги) та перехід всіх обов’язків (переведення всіх боргів) Кредитодавця до іншої особи. У разі прийняття Кредитодавцем рішення про зазначену заміну сторони за цим договором (зазначений перехід прав і обов’язків Кредитодавця до іншої особи) додаткова згода від Позичальника не вимагається.

ТОВ «ФК «ЦФР» свої зобов’язання перед відповідачем за Кредитним договором виконав, що не оспорювалось відповідачем.

У порушення умов Кредитного договору відповідач зобов’язання належним чином не виконав заборгованість за Кредитними договорами до теперішнього часу не погасив.

Станом на 20.07.2017 року за розрахунком позивача заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 61593 грн. 33 коп., яка складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу становить 19926 грн. 75 коп., заборгованість за відсотками становить 6 грн. 37 коп., сума заборгованості за платою за управління кредитом становить 31412 грн. 21 коп., сума заборгованості за пенею становить 10248 грн. 00 коп. (а.с.47,47-на звороті). Розрахунок був проведений з урахуванням платежів відповідача в сумі 1389 грн. 27 коп. (а.с.46).

14.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (за договором – Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (за договором – Новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 20170714, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.50-52).

Як вбачається з ОСОБА_1 з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №20170714 від 14.07.2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_3 в сумі 61593 грн. 33 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 19926 грн. 75 коп., заборгованість за відсотками становить 6 грн. 37 коп., сума заборгованості за платою за управління кредитом становить 31412 грн. 21 коп., сума заборгованості за пенею становить 10248 грн. 00 коп. (а.с.53).

Про відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором відповідачу було повідомлено листом вих. № 001830445 від 21.07.2017 року з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором (а.с.48).

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, позивачем направлялось відповідачу повідомлення вих. № 001830445-1 від 21.07.2017 року про зміну умов Кредитного договору № 842516441 від 04.04.2014 року з вимогою щодо погашення заборгованості в повному обсязі по Кредитному договору у десятиденний строк з дня отримання вказаного листа (а.с.49).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.95-99), ОСОБА_3 було призвано Нікопольським ОМВК Дніпропетровської області 28.08.2014 року та призначено командиром 5 взводу забезпечення роти матеріального забезпечення Військової частини А3283. Наказом командира 17 окремої гвардійської танкової бригади оперативного командування «СХІД» №42-РС від 29.09.2015 року з ОСОБА_3 укладено короткостроковий контракт до закінчення особливого періоду або о оголошення рішення про демобілізацію.

Згідно довідки № 7894 від 29.06.2016 року (а.с.94), прапорщик ОСОБА_3 в період з 11.10.2014р. по 27.12.2014 р., з 11.01.2015р. по 25.08.2015 р., з 22.09.2015р. по 08.10.2015 р, з 13.10.2015р. по 10.11.2015 р., з 01.02.2016р. по 15.04.2016 р., з 19.04.2016р. по 23.04.2016 р., з 01.05.2016р. по 12.05.2016 р., з 17.05.2016р. по 06.06.2016 р. безпосередньо брав участь в антитерористичний операції.

У відповідності до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Визначення «особливого періоду» міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року, особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація це комплекс заходів, здійснених з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

17.03.2014 року виконуючим обов’язки Президента України видано Указ «Про часткову мобілізацію» №303/2014, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року. Згідно пункту 8 цього Указу він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Закон України від 17.03.2014 року «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізаціє» набрав чинності з дня його опублікування, а саме - з 18.03.2014 року. Відповідно до п. 3 вказаного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Таким чином, з 18.03.2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» та абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав особливий період, тривалість якого пов’язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу, тобто 45 діб.

Отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу виконуючого обов’язки Президента України від 17.03.2014 року становила 45 діб: з 18.03.2014 року по 02.05.2014 року.

Указом виконуючого обов’язки Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України № 1240 -VII від 06.05.2014 року, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Закон України № 1240-VII від 06.05.2014 року «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 07.05.2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу виконуючого обов’язки Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 становила 45 діб з 07.05.2014 року по 21.06.2014 року.

Указом Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014, який затверджено Законом України від 22.07.2014 року № 1595-VII, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Закон України від 22.07.2014 року № 1595-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 24.07.2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року № 6072014 становила 45 діб: з 24.07.2014 року по 07.09.2014 року.

Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15, який затверджено Законом України від 15.01.2015 року № 113-VIII, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом. Закон України від 15.01.2015 року №113-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 20.01.2015 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 становила 210 діб: з 20.01.2014 року по 22.08.2014 року.

Таким чином, особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 2 травня 2014 року; з 7 травня 2014 року по 21 червня 2014 року; з 24 липня 2014 року по 7 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року.

Нормативно-правових актів з приводу виникнення в Україні кризової ситуації або оголошення про введення воєнного стану, на час укладення військового контракту не прийнято, остання мобілізація закінчилася в серпні 2015 року.

Згідно довідки № 7894 від 29.06.2016 року (а.с.94), відповідач ОСОБА_3 в період з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичний операції, тому під час дії особливого періоду в Україні з 11.01.2015 по 25.08.2015 роки, відповідач був звільнений від сплати штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань.

На підставі наведеного вимоги позову в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, враховуючи те, що за період з 20.01.2015 року по 22.08.2015 року (214 днів) не підлягала стягненню пеня 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення (0,3% від 1389,27 грн.), що становить 891,91 грн. Таким чином підлягає стягненню пеня в розмірі 9356 грн. 09 коп., виходячи з наступного розрахунку: 10248 грн. 00 коп. (сума пеня заявлена позивачем) - 891 грн. 91 коп. (пеня, що не підлягала сплаті) = 9356 грн. 09 коп.

Посилання відповідача на те, що плата за управління кредитом є незаконною суд до уваги не приймає, оскільки п.4.8 спірного Кредитного договору та Додатком до кредитного договору передбачена щомісячна плата за кредитом, що складає 4,00% від суми кредиту та становить 819,84 грн. кредиту, та є платою за управління кредитом, про що відповідач був обізнаний, що підтверджується його підписом.

Згідно п.24 Загальних Умов ТОВ «ФК «ЦФР» з надання фізичним особам кредитів (а.с.106-108), сторони досягли згоди про те, що позовна давність за спорами, які виникають з кредитного договору включно з відшкодуванням збитків, сплати неустойки (штрафу, пені) тощо, становить 50 (п’ятдесят) років. Зазначене застереження до кредитного договору є договором про збільшення строку позовної давності. Згідно п.7 Кредитного договору, підписанням цього договору позичальник засвідчив (підтвердив) прийняття загальних умов з надання кредитів – в якості невід’ємних умов цього договору.

У відповідності до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшене за домовленістю сторін.

Як вбачається з Кредитного договору № 842516441 (а.с.39), Кредитор надав відповідачу строковий кредит у сумі 20496 грн. 00 коп. на строк 36 місяців. Терміни позовної давності з відшкодуванням збитків, сплати неустойки (штрафу, пені) тощо за спірним Кредитним договором встановилися сторонами тривалістю п’ятдесят років. З даним позовом до суду позивач звернувся 05.06.2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд, оцінивши кожний доказ окремо, достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 842516441 від 04.04.2014 року за основною сумою боргу - 19926 грн. 75 коп., за відсотками - 6 грн. 37 коп., за платою за управління кредитом - 31412 грн. 21 коп., по пені 9356 грн. 09 коп., а всього стягнути - 60701 грн. 42 коп., в іншому – відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи (а.с.97), тобто відноситься до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору. Тому, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, що поніс останній при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141,259,264-265,268,354 ЦПК України, п.п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 509,512-514,516, 525,526,546,549,550,610-612,625,629,1048-1050,1054,1056-1,1077,1078,1082 ЦК України, ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2 поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, місце реєстрації: 53275, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Капулівка, вул. Піонерська, буд.15; місце проживання за адресою: 53275, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Капулівка, вул. Піонерська, буд.6) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 842516441 від 04.04.2014 року за основною сумою боргу – 19926 грн. 75 коп. (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять шість грн. 75 коп.), за відсотками – 6 грн. 37 коп. (шість грн. 37 коп.), за платою за управління кредитом - 31412 грн. 21 коп. (тридцять одну тисячу чотириста дванадцять грн. 21 коп.), по пені – 9356 грн. 09 коп. (дев’ять тисяч триста п’ятдесят шість грн. 09 коп.), а всього стягнути – 60701 грн. 42 коп. (шістдесят тисяч сімсот одну грн. 42 коп.).

В іншому – відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_1