Ухвала суду № 78253398, 30.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/11722/18

Провадження № 2/234/3718/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження по цивільній справі

30 листопада 2018 року м. Слов'янськ

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, Краматорської місцевої прокуратури (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Румянцева, 4а), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6), Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8), Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з цивільним позовом до вказаних вище осіб, в якому просить суд:

- визнати протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльності Прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні керівником Краматорської місцевої прокуратури Василенко О.В. його службових обов'язків щодо внесення відомостей до ЄРДР за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 8 від 29.05.2018 року;

- встановити факт порушення процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області прокурором Василенко О.В. присяги прокурора при розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 8 від 29.05.2018 року, (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди);

- встановити факт порушення права ОСОБА_1 на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди);

- встановити факт порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту прав людини відповідно до статей 1, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди).

- стягнути з Держави Україна за представництвом прокуратури Донецької області за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями, які порушили права позивача у сумі 134028 грн.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений уст. 16 ЦК України.

Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права та їй належить право визначення предмета і підстав позову.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ст. 1 КАС України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, ст. 20 КАС України регламентовано розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, повязані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

За приписами ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відтак, положення ст. 20 КАС України визначають категорії справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Перелік, що міститься у ч. 1 вказаної статті, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, звертаючись до суду з цивільним позовом, просить встановити факт порушення вимог закону посадовою особою органів прокуратури та як наслідок, факт порушення його (позивача) прав. При цьому, позивач фактично ставить питання щодо визнання незаконними рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, їх посадових осіб, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до покладених завдань і функцій, керівник Краматорської місцевої прокуратури Василенко О.В. є суб'єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

У даному випадку заявлені вимоги з приводу незаконних дій та бездіяльності відповідачів, що не відноситься до категорії справ, визначених ч. 1 ст. 20 КАС України.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених положень закону слід дійти висновку про те, що зазначені вимоги ОСОБА_1 (у разі їх уточнення позивачем) можуть відноситися до юрисдикції окружних адміністративних судів, яким підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч. 1ст. 20 КАС України.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч. 3ст. 19 КАС України).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від вимоги про визнання бездіяльності неправомірною, а не навпаки, і відповідно, не може спільно розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у даній цивільній справі слід відмовити, оскільки вимоги позивача до суб'єктів владних повноважень належить розглядати у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, так як заявлені вимоги є взаємопов'язаними, вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від основних вимог про визнання бездіяльності відповідача неправомірною, а їхній спільний розгляд слід проводити за правилами розгляду основної вимоги.

Згідно зі ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Проте, у дійсній цивільній справі між позивачем та посадовою особою прокуратури зазначені правовідносини не виникли, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Крім того, слід звернути увагу, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 04.06.2018 року № 234/7954/18, копія якої додана до матеріалів позовної заяви, була задоволена скарга ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Краматорської місцевої прокуратури та зобов'язано їх внести відомості, викладені у заяві ОСОБА_1, до ЄРДР.

Враховуючи викладене, набуваю висновку, що дана позовна заява не підлягаю розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

Крім того, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 20, 186, 352-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, Краматорської місцевої прокуратури (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Румянцева, 4а), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6), Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8), Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення моральної шкоди

Роз'яснити позивачу право на звернення з вказаним позовом до Донецького окружного адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя Д.В. Воронков