Рішення № 78253204, 03.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 р. Справа№200/10932/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 84100, АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3). Просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії; зобов'язати відновити виплату пенсії починаючи з березня 2018 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка, при цьому відповідачем безпідставно в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не здійснено виплату пенсії.

24 жовтня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19 листопада 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву позивача, у якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, з огляду на те, що на час розгляду справи у суді відсутні підстави задоволення позовних вимог позивача, у зв'язку з відсутністю спору. Так, відповідач зазначив, що позивач у березні 2018 року звернулась до управління із заявою про запит її пенсійної справи та взяття на облік за адресою фактичного місця проживання згідно довідки внутрішньо переміщеної особи. У справі наявне рішення Комісії управління соціального захисту населення № 11-12/11-18 від 20.03.2018 року про поновлення виплат, проте, у зв'язку з технічними причинами підсистеми бази ППВП здійснити виплату позивачеві пенсії не має можливості.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянкою України; місце реєстрації, згідно паспортних даних смт. Іванівка Луганської області; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа в м. Слов'янську.

Як встановлено судом, підтверджено наявними матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач є пенсіонером, отримувачем пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача, судом встановлено, що 01 березня 2018 року позивач звернулась до управління із заявою про запит її пенсійної справи. На виконання зазначеної заяви, відповідачем було направлено запит до Балаклійського відділу Ізюмського ОУ ПФУ Харківської області.

Згідно даних інформаційного центру персоніфікованого обліку Центральної бази даних одержувачів пенсії вбачається, що дата останнього нарахування пенсії ОСОБА_1 04.06.2016 року.

24 квітня 2018 року згідно розписки-повідомлення від позивача було прийнято та зареєстровано за № 7577 документи про місце проживання, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт.

Судом встановлено, що згідно рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 20.03.2018 року № 11-12/11-18 було прийнято рішення про поновлення пенсійних виплат.

Водночас, зі змісту позовної заяви та відзиву вбачається, що виплата пенсії по теперішній час не здійснюється.

Згідно інформації відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 2 Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_1 не отримувала пенсію за період з липня 2016 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по теперішній час.

Отже, спірним питання є невиплати позивачеві пенсії згідно його заяви.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу вимог статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до норм статті 7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до норм статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Як зазначалось судом раніше, факт внутрішнього переміщення позивача підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Доказів її скасування матеріали справи не містять та означене не спростовується відповідачем.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1).

Відповідно абзацу 4 пункту 1.5 зазначеного Порядку заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно положень пункту 4.8 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Нормами пункту 4.12 Порядку № 22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Таким чином, суд доходить висновку що однією з необхідних умов для взяття позивача на пенсійний облік управління та відповідно - поновлення виплати його пенсії є надходження пенсійної справи. Як встановлено судом на підставі відзиву, пенсійна справа до управління надійшла та позивача постановлено на облік управління.

Проте, технічні проблеми не можуть позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо виплати пенсії за віком. Окрім того, суду не надано суду доказів, що відповідач вичерпав усі можливі заходи щодо усунення технічних проблем, через які виплата пенсії позивачеві не здійснюється.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати пенсії позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Водночас, згідно положень частини другої зазначеної статті суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Оскільки судом встановлено, що позивач не отримувала пенсію за період з липня 2016 року по червень 2018 року та з серпня 2018 по теперішній час, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з серпня 2018 року та сплатити виниклу заборгованість з серпня 2018 року та за період з липня 2016 року по червень 2018 року.

Окрім того, суд зазначає, що позивач у просив суд звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до норм пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що судом не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішувалось питання щодо зобов'язання вчинити дії по її виплаті, така вимога не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. Отже, суд дійшов висновку щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 704,80 грн.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з пенсії ОСОБА_2 з 01 липня 2018 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 84100, АДРЕСА_1) нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за періоди з 01 липня 2016 року по 30 червня 2018 року (включно) та з 01 серпня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84100, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 84100, АДРЕСА_1).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.