Ухвала суду № 78252959, 01.12.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 5 Справа номер №303/7485/18

Провадження №1-кс/303/2687/18

Іменем України

УХВАЛА

01 грудня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

слідчий суддя Маргитич О.І.

при секретарі Цульба О.В.

з участю прокурора Красноголовець А.М.

слідчого СВ Мукачівського ВП

ГУНП в Закарпатській області Лепетко Я.Л.

захисника Соскіда Ю.Ю.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Лепетко Я.Л. у кримінальному провадженні №12018070040002762, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

в с т а н о в и в :

01 грудня 2018 року старший слідчий СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Лепетко Я.Л. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивоване тим, 28 листопада 2018 року близько 12 години 00 хвилин в місті Мукачево по вулиці Штефана Августина, 19-Недецеї, 33, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом злому вхідних дверей, проник в середину приміщення "Палац культури і мистецтва" в м.Мукачево, розташованого за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав будівельні електроінструменти на загальну суму близько 40 000 гривень, належні ПП "УкрПромБуд - Б", код ЄДРПОУ 35075132.

Правова кваліфікація даних кримінальних правопорушень - частина 3 статті 185 КК України - крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_3, раніше вчиняв злочини пов'язані з корисливим мотивом, тому може продовжувати свою злочинну діяльність. Окрім того, при обранні вказаного заходу, підозрюваний може впливати на свідків, в даному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3, місця постійного проживання не має, близьких родичів не має,

2 із 5

а тому, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків та які викликають довіру суду не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Окрім того, при обранні вказаного заходу, підозрюваний може впливати на свідків.

Обрати відносно ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність постійного місця проживання та інших соціальних зв'язків, створюють реальні підстави вважати, що в разі обрання даного запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_3, може покинути межі Закарпатської області.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді застави не представляється можливим обрати, оскільки останній повідомив, що коштів на внесення у нього застави у нього не має, що унеможливлює обрати відносно нього вищевказаний запобіжний захід. Також його вільне пересування по місту створить можливості для знищення речових доказів, які на даний час не встановлені. Окрім того, при обранні вказаного заходу, підозрюваний може впливати на свідків, в даному кримінальному провадженні.

01 грудня 2018 року о 12 годині 40 хвилин ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

Підозрюваний копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його обвинувачення отримав о 13 годині 00 хвилин 01 грудня 2018 року, що стверджується його особистим підписом, з участю захисника.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання просили задоволити, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчиненого ним злочину відсутні, тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого про необхідність задоволення клопотання, думку підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, слід прийти до наступного.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у

3 із 5

вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як зазначено вище, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Пунктами 3,4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, визначено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та при розгляді клопотання довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення інших злочинів, ухилення від органів досудового розслідування та про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Усвідомлюючи тяжкість покарання підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При цьому слід врахувати що ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимий, знову підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що відповідно до статті 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не представляється можливим.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування

4 із 5

встановлено, що ОСОБА_3 на даний час ніде не працює, сім'ї не має. Таким чином, осіб, які б поручились за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, а тому відносно останнього не представляється обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не представляється можливим, оскільки, особа не має постійного місця проживання.

У свою чергу, недоведеною є позиція сторони захисту щодо відсутності ризиків, які дають достатні підстави для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3

Таким чином, виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_3 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів слідчий, тому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Між тим, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, з урахуванням всіх обставин, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на даний час становить 1700 гривень оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Лепетко Я.Л. у кримінальному провадженні №12018070040002762, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 листопада 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

5 із 5

Застосувати стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ізяслав, Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, громадянина України, без постійного місця проживання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Ізяслав, Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, громадянину України розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення ним застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Строк тримання під вартою відраховувати з 01 грудня 2018 року (з моменту затримання).

Термін дії ухвали закінчується 29 січня 2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя О.І.Маргитич