Рішення № 78252951, 21.11.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5322/18

Провадження № 2/0182/2840/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.11.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого суддіБагрової А.Г.за участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М.позивача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного Підприємства „Таврія" про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди землі.

Заяви по суті справи.

Позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 02.10.2017 року до договору оренди земельної ділянки площею 7,8888 га, розташованої на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3, від 24.12.2013 року (про зміну умов договору оренди земельної ділянки), а також стягнути з Приватного підприємства „Таврія" на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що він передавав у оренду відповідача належну йому на праві власності земельну ділянку згідно договору від 24.12.2013 року на 5 років, тобто до 24.12.2018 року. Про продовження чи відмову продовженні дії договору оренди він ще не замислювався, оскільки до закінчення строку дії договору ще було більше року. 30.09.2017 року у вечірній час, близько 19.00 год. до нього на автобусі ПП «Таврія» приїхали представники ПП «Таврія» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та привезли продуктовий набір і привітали з «Днем людини похилого віку». Після цього його запросили до автобусу та попросили підписати якісь папери. При цьому ОСОБА_4 вказала, що у майбутньому необхідно буд підписати новий договір оренди землі, бо буде підвищено розмір орендної плати. На дворі вже смеркалось, він був без окулярів і не бачив, що підписує, про що сказав ОСОБА_4 Після цього він зайшов до будинку та зателефонував своєму синові і розповів цю ситуацію.01.10.2017 року він телефонував ОСОБА_4, щоб вона повернула папери , що він підписував, яка запропонувала йому з'явитись 02.10.2017 року до контори ПП «Таврія». У понеділок 02.10.2017 року він із сином та його колегою поїхали до ПП «Таврія», але всі двері були зачинені і тоді вони поїхали до поліції та прокуратури і написали заяви.03.10.2017 року він знову приїхав до контори ППП «Таврія» ,але директора не було, проте прийняли його заяву і сказали чекати відповіді, яку так і не надали. Вже у 2018 році він отримав повідомлення з поліції, що в діях посадових осіб не вбачається склад злочину та це є цивільно-правові правовідносини. У березні 2018 року він звернувся за допомогою до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової вторинної допомоги, які зробили запит і надали інформацію про те, що існує додаткова угода до договору оренди від 02.10.2017 року із строком дії до 31.12.2025 року. На запит Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової вторинної допомоги він отримав копію додаткової угоди, яку він не підписував, оскільки наміру такого не мав. Додаткова угода на продовження строку оренди землі є фальшивою, а тому просить захистити його право власності на земельну ділянку. Він нікому не доручав підписувати додаткову угоду з відповідачем щодо оренди земельної ділянки, а тому слід цю додаткову угоду визнати недійсною.(а.с. 2-5)

Відповідач надав відзив на позов та просить суд відмовити позивачу, оскільки позивач дійсно підписував додаткову угоду про продовження дії договору оренди добровільно та власноруч у присутності 4 свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4,ОСОБА_6 Ніяких шахрайських дій від відповідача щодо позивача не здійснювалось, позивачу пояснювався зміст додаткової угоди та про продовження строку дії оренди земельної ділянки. Орендар щорічно сплачував орендну плату за договором у строки обумовлені договором оренди. Отже підстав для задоволення позову не має.(а.с.39-41)

Інших заяв по суті справи сторони не подавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 31.07.2018 року по справі відкрито провадження по справі (а.с. 26-27) та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження .

Ухвалою суду від 09.10.2018 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін (а.с.56)

В судове засідання з'явився позивач, представник відповідача не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу представника, однак доказів поважності причини неявки представника до суду не подано. Відповідно до ч.3 п.1 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Судом встановлено.

ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 7,8888га, що розташована на території с. Новософіївка, нікопольського району, Дніпропетровської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданий 03.03.2006 року (а.с. 10)

24.12.2013 року ОСОБА_3 уклав з ПП «Таврія» договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 5 років до 24.12.2018 року(а.с. 7-10)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором зареєстровано відомості про строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки до 31.12.2025 року на підставі додаткової угоди від 02.10.2017 року(а.с.16)

Про наявність спірної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки позивач дізнався у березні 2018 року (а.с.16), а отримав її копію лише у квітні 2018 року (а.с.18-19)

Згідно письмових доказів наданих позивачем, про звернення до керівництва ПП „Таврія", правоохоронних органів, та свідчень свідків в судовому засіданні ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_3 02.10.2017 весь день перебував у поліції та прокуратурі в м. Нікополі та фізично не міг підписати додаткову угоду з ПП «Таврія»(а.с. 12-15)

Судом також встановлено, що представниками ПП «Таврія» дійсно 30.09.2017 року позивачу увечері надавались якісь папери для підпису, які саме позивач не знає, про що було повідомлено директора ПП Таврія» (а.с.15).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основний юридичний факт, який підлягає встановленню у цій справі є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні цієї додаткової угоди на продовження строку дії оренди земельної ділянки.

Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що поведінка позивача, а саме направлення 02.10.2017 року до ПП „Таврія", поліції, прокуратури звернень щодо відсутності волевиявлення на підписання документів щодо продовження строку оренди земельної ділянки (а.с. 11-15) свідчать про відсутність волі ОСОБА_3 на укладення додаткової угоди до договору оренди землі з відповідачем.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним довів на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень свідків і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття ним фактичних обставин оспорюваного правочину, у зв'язку із похилим віком та станом здоров'я, що вплинуло на його волевиявлення, і зазначений факт дійсно був і має істотне значення. Отже, наявність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення під час укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки замість підпису про отримання допомоги як особі похилого віку, свідчить про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з метою продовження строку оренди земельної ділянки з ПП «Таврія».

Таким чином, позовні вимоги позивача слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.15,16,202,203, 215 ЦК України, ст. ст. 5,10,12,76-81,89,141, 223,263,265,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 02.10.2017 року до договору оренди земельної ділянки площею 7,8888 га, розташованої на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3, від 24.12.2013 року (про зміну умов договору оренди земельної ділянки) .

Стягнути з Приватного підприємства „Таврія" на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 03.12.2018 року.

Дані щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_3( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації - АДРЕСА_1)

Відповідач - Приватне підприємство „Таврія" ( ЄДРПОУ 32616850, місце знаходження: 53252, Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Новософіївка, вул. Леніна, буд. 20)

Суддя: А. Г. Багрова