Ухвала суду № 78252516, 23.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 листопада 2018 р. Справа № 5241вр-18/160 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., перевіривши матеріали подання Інгулецького відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Інгулецького відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 53868013 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЕ" (код ЄДРПОУ 39288002, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39691431, юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23Б).

Дослідивши матеріали подання, суд доходить висновку про неможливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства та, як наслідок, необхідність відмови у відкритті провадження за поданням з наступних підстав.

Суд зазначає, що питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Частиною першою статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд звертає увагу заявника, що заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження є можливою лише у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.

Водночас, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса, а не судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.

Суд наголошує, що положення статті 379 КАС України передбачають можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення, що також підтверджується законодавчо визначеною конструкцією процесуального законодавства, оскільки стаття 379 КАС України розміщена у розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України "Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в адміністративних правах".

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, суд зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого нотаріуса в порядку статті 379 КАС України суперечить нормам чинного процесуального законодавства України та не відповідає засадам адміністративного судочинства України.

Положеннями частини першої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Вказана норма розміщена у розділі VI Цивільного процесуального кодексу України "Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".

Згідно ст. 446 Цивільно процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Зазначене свідчить на користь висновку, що статтями 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України в порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Частиною другою статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною шостою статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що дане подання про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України та керуючись ч. 6 ст. 7 КАС України, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 19, 170, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за поданням Інгулецького відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження.

Роз'яснити заявнику, що розгляд вказаного подання віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами надіслати заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду із поданням з тих самих предмета і підстав, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко