Рішення № 78251965, 20.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2018 р. Справа № 0240/3325/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача 1: Вербицької Т.А.,

представника відповідача 2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач 1), Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними, скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач 1, УПФУ в м. Вінниці), Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач 2, Комісія) про визнання дій протиправними, скасування рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що в нього є право на отримання пенсії на пільгових умовах, в зв'язку із тим, що він працював на роботі зі шкідливими умовами праці, а саме на посадах електромонтера, майстра, енергетика, заступника начальника цеху гранувального суперфосфату з 13 квітня 1993 року по 05 червня 2002 року в Вінницькому ордена Трудового Червоного Прапора хімічному заводі ім. Я.М.Свердлова.

Відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік для виходу на пенсію ОСОБА_1 має бути зменшено, в зв'язку із тим, що останній працював на роботі зі шкідливими умовами праці понад 10 років. Однак, Комісія зарахувала до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 лише період роби позивача з 13.04.1993 по 21.06.1999. В той же час, період роботи з 22.06.1999 по 05.06.2002 ОСОБА_1 не зараховано, в зв'язку із тим, що посада, яку обіймав позивач в зазначений період не атестована.

Позивач не погоджується з таким висновком та в обґрунтування свого трудового стажу останній посилається на те, що надані пенсійному фонду трудова книжка та архівна довідка №0352 містять відмітки про віднесення займаних позивачем посад до Списку №1 та проведення їх атестації.

За наведеного вище, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.09.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін у судове засідання.

12.10.2018 відповідачем 2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву згідно з яким останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Так, представник Комісії зазначив, що 06.03.2018 позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначенням пенсії на пільгових умовах.

Відповідачем 2 було розглянуто додані позивачем до заяви документи, кожному з них надано оцінку та встановлено, що згідно довідки про пільговий характер роботи позивача за №0352 від 11.12.2002 ОСОБА_1 з 13.04.1993 по 05.06.2002 працював електромонтером, майстром бригади, енергетиком, заступником начальника цеху гранувального суперфосфату з повним робочим днем і був зайнятий у виробництві гранувального суперфосфату.

Відповідно до наказу від 21.06.1994 за №149 про наслідки атестації робочих місць передбачено посаду електромонтер з обслуговування електроустаткування, електромонтер з ремонту електроустаткування, енергетик цеху гранульованого суперфосфату, які віднесено до професій які дають право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1. Разом з тим, дані про атестацію робочих місць за посадою майстра бригадира, заступника начальника цеху гранульованого суперфосфату відсутні.

Відповідно до норм чинного законодавства пільгове пенсійне забезпечення надається усім працівникам та інженерно-технічним працівникам які працюють у виробництві мінеральних добрив, що передбачено розділом VIII Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Комісією було розглянуті зазначені документи та прийнято рішення підтвердити ОСОБА_1 період роботи з 13.04.1993 - 21.06.1999 до стажу який дає право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1, та відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 22.06.1999 - 05.06.2002, оскільки відсутні документи про проведення та результати атестації робочих місць.

Зважаючи на викладене, Комісія дійшла висновку, що загальний стаж роботи позивача становить 39 років 11 місяців 16 днів в тому числі пільговий стаж - 08 років 11 місяців 17 днів. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, а саме після досягнення 50 років - 10 років, Управління пенсійного фонду, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» діяло у межах та у спосіб визначений нормами чинного законодавства.

Також, 19.10.2018 через канцелярію суду був поданий відзив представником відповідача 1, в якому останній також заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2016 року (далі - Порядок), а саме у зв'язку з ліквідацією (перейминуванням) підприємства на якому працював позивач, УПФУ в м. Вінниці звернулось до головного управління з листом, згідно якого документи ОСОБА_1 були направлені до Комісії щодо підтвердження пільгового періоду роботи позивача з 13.04.1993 по 05.06.2002.

Рішенням від 10.10.2017 за № 16 про результати розгляду заяви ОСОБА_1, Комісією, окрім іншого, відмовлено позивачу в підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 по 05.06.2002, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні документи про проведення та результати атестації робочих місць.

Зважаючи на висновки Комісії, представник відповідача 1 зауважив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді, виконання робіт, що містяться у списках №1, №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника (повний робочий день) за відповідною професією, що підтверджена результатами атестації умов праці.

Оскільки, наданими позивачем до пенсійного фонду документами не підтверджено віднесення посади заступника начальника цеху гранульованого суперфосфату до посад, що містяться у списках №1, №2, йому було відмовлено в зарахуванні періоду його роботи на вказаній посаді до пільгового стажу роботи.

23.10.2018 ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, розгляд справи було відкладено на 20.11.2018 з підстав визначених ст. 205 КАС України.

В судовому засіданні 20.11.2018 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 підтримала свої аргументи, що наведені у відзиві на позовну заяву. Суду надала пояснення, аналогічні змісту заперечень наведених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволені вимог, так як вважає правомірними свої висновки. При цьому зазначила, що в разі зарахування трудового стажу позивачу періоду роботи з 22.06.1999 по 05.06.2002, заявник дійсно має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Свою позицію щодо заявлених позовних вимог висловила в поданому до суду відзиві на позовну заяву, в якому просила в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з наданої копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 20.07.1993, ОСОБА_1 13.04.1993 прийнятий електромонтером по 4 розряду в цех гранульованого суперфосфату на Вінницьке державне підприємство «Виробниче об'єднання «Хімпром», 07.04.1995 переведений майстром бригади цього ж цеху, 10.11.1998 переведений енергетиком цього ж цеху, 15.12.1998 переведений заступником начальника цеху гранульованого суперфосфату виробництва мінеральних добрив, 05.06.2002 звільнений з роботи. Крім того, в трудовій книжці наявний штамп з якого слідує, що відповідно наказу від 21.06.1994 за №149 про наслідки атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Також, згідно архівного витягу №0-24-33279/24-30 від 04.05.2017, виданої Державним архівом Вінницької області на підставі доповнення до історичної довідки Вінницького суперфосфатного заводу ім. Свердлова, судом встановлено, що в 1989 році Вінницький хімічний завод був перейменований у Вінницький ордена Трудового Червоного Прапора виробниче об'єднання «Хімпром», яке в 1993 році перейменоване у Вінницьке державне підприємство «Виробниче об'єднання «Хімпром».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Вінницької міської ради проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Вінницького державного підприємства ВО «Хімпром».

Як свідчить зміст наявної в матеріалах справи архівної довідки за №С-24-33269, 33274, 33279, 33285/24-33 від 04.05.2017, про заробітну плату ОСОБА_1 за період з квітня 1993 року по грудень 1999 року, позивач працював електромонтером, майстром, енергетиком, заступником начальника цеху і на протязі даного періоду отримував заробітну плату і дані персоніфікованого обліку за період з 01.01.2000 по червень 2002 рік на Вінницькому державному підприємстві виробничому об'єднанні «Хімпром» та протягом вищезазначеного часу регулярно отримував відповідну заробітну плату. Крім того, в даній довідці зазначено, що по первинним документам (накази на прийом, переведення та звільнення) позивач працював на посадах і в строки зазначені в трудовій книжці.

При цьому пільговий характер виконуваної позивачем роботи в період з 13.04.1993 по 05.06.2002 під час обіймання посад електромонтера, майстра бригади, енергетика, заступника начальника цеху гранувального суперфосфату, за якими він працював повний робочий день і був зайнятий у виробництві гранувального суперфосфату підтверджується відповідною довідкою про пільговий характер роботи за №0352 від 11.12.2002.

Отже, праця позивача в цеху гранувального суперфосфату в Вінницькому державному підприємстві виробничому об'єднанні «Хімпром» підтверджується належними первинними документами, та не заперечувалась й присутнім у судовому засіданні представником відповідача 1.

Також судом встановлено, що 20 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Вінниці із заявою про призначення/перерахунок пенсії, з наданням інших визначених законодавством документів для призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2016 року, а саме у зв'язку з ліквідацією підприємства на якому працював позивач, УПФУ в м. Вінниці звернулось до головного управління з листом, згідно якого документи ОСОБА_1 були направлені до Комісії щодо підтвердження пільгового періоду роботи позивача з 13.04.1993 по 05.06.2002.

Рішенням від 10.10.2017 за № 16 про результати розгляду заяви ОСОБА_1, Комісією підтверджено стаж роботи позивача в період з 13.04.1993 - 21.06.1999 як такий, що дає право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1, та відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 22.06.1999 - 05.06.2002, оскільки відсутні документи про проведення та результати атестації робочих місць.

Листом від 12.10.2017 № 4106/09-35/02 відповідач 2 повідомив позивачу про відмову в підтвердженні періоду роботи з 22.06.1999 - 05.06.2002, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

В подальшому, УПФУ у м. Вінниці на адресу позивача було надіслано витяг з протоколу від 06.04.2018 за №633/11-32-3/04, розрахунок призначення пенсії від 03.04.2018, та лист ГУ ПФУ у Вінницькій області №4106/09-35/02 від 12.10.2017.

Згідно витягу з протоколу від 06.04.2018 за №633/11-32-3/04 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п «б» ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з тим, що він не досяг необхідного пенсійного віку - 52 роки.

З вищезазначеними висновками відповідача 1 та відповідача 2 позивач не погоджується, вважає, що відповідачами порушено його право на відповідне пенсійне забезпечення, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Комплексний аналіз вищевикладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією, яким є трудова книжка, а у разі її відсутності або відсутності відповідних відомостей у ній - уточнюючі довідки або рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Окрім цього, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Враховуючи зміст норм Закону № 1058-IV, суд приходить до висновку, що умовами (підставами) призначення позивачу пенсії за віком за Списком № 1 є: досягнення пенсійного віку чоловікам після 50 років; наявність страхового стажу роботи для чоловіків не менше 25 років; 3) наявність достатнього (не менше 10 років) стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці.

Так, оскільки станом на дату звернення позивача до відповідача, організацію в якій він працював (Вінницький ордена Трудового Червоного Прапора виробниче об'єднання "Хімпром") було перейменоване у Вінницьке державне підприємство "Виробниче об'єднання "Хімпром", підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років було проведено Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Із наявного у матеріалах справи протоколу Комісії ГУ ПФУ у Вінницькій області №633/11-32-3/04 від 06.04.2018 слідує, що за наслідками розгляду заяви позивача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, Комісія прийняла рішення відмовити ОСОБА_1 в зарахуванні періодів його роботи з 22.06.1999 по 05.06.2002 до пільгового стажу за Списком №1, оскільки відсутні дані про атестацію робочих місць за посадою майстра бригадира, заступника начальника цеху гранувального суперфосфату, які обіймав позивач у вказаний період.

Крім того, як вказали відповідачі у поданих до суду відзивах на позовну заяву, посада заступника начальника цеху гранувального суперфосфату, за якою працював ОСОБА_1 в період з 22.06.1999 по 05.06.2002 не передбачена чинними на період роботи позивача списками та права на пільгове забезпечення не надає.

Суд наведену аргументацію відповідачів оцінює критично та вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п. 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 п.1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та Порядку №442 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Закону України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14.09.2006 усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що згідно наказу №149 від 21.06.1994 генерального директора Вінницький ордена Трудового Червоного Прапора виробниче об'єднання «Хімпром» про наслідки атестації робочих місць, атестація робочих місць була проведена, окрім іншого, за посадами електромонтер з обслуговування електроустаткування, електромонтер з ремонту електроустаткування, енергетик цеху гранульованого суперфосфату, начальник цеху, інженер технолог, механік, майстер з ремонту, майстер зміни, які віднесено до професій які дають право пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1. При цьому, вказаний наказ не містить в своєму переліку посади заступника начальник цеху гранувального суперфосфату.

Разом з тим, Комісією під час розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії, частково зараховано до пільгового стажу роботи, період в який позивач обіймав посаду заступника начальника цеху гранувального суперфосфату. Зокрема, як вбачається з трудової книжки позивача, останній переведений на посаду заступника начальника цеху гранульованого суперфосфату виробництва мінеральних добрив з 15.12.1998. В свою чергу, з підстав не проведення атестації робочих місць, відповідачами не зараховано позивачу період його роботи на вказаній посаді лише починаючи з 22.06.1999. Таким чином, період роботи позивача на посаді заступника начальника цеху гранульованого суперфосфату виробництва мінеральних добрив з 15.12.1998 по 21.06.1999 відповідачами зараховано до пільгового стажу останнього, що само по собі суперечить позиції пенсійного фонду наведеній в оскаржуваних рішеннях та поданих до суду відзивах на позовну заяву.

В контексті наведеного, суд зауважує, що умови і характер виконуваної ОСОБА_3 роботи в період з 15.12.1998 по 05.06.2002 на вищезазначеній посаді за своїми ознаками підпадає під визначені Списком №1 роботи зі шкідливими умовами праці, що підвереджується й включенням до вказаного переліку посад роботи за посадою начальника відповідного цеху.

Наведене свідчить, що дійсною підставою для неврахування частини періоду роботи позивача на посаді заступника начальника цеху гранульованого суперфосфату виробництва мінеральних добрив слугувало не перебування позивача на вказаній посаді, а не проведення роботодавцем ОСОБА_1 повторної атестації робочих місць, позаяк саме 22.06.1999 сплив п'ятирічний термін з дня проведення первинної атестації робочих місць на Вінницькому ордена Трудового Червоного Прапора виробничому об'єднанні «Хімпром».

З огляду на викладене суд звертає увагу відповідачів, що у п. 4.2 Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.

Суд наголошує, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Як вже було встановлено судом вище, атестація робочих місць за умовами праці в Вінницькому ордена Трудового Червоного Прапора виробничому об'єднанні «Хімпром» була проведена вперше 21.06.1994 (наказ №149 від 21.06.1994).

Вказані обставини не заперечувались й представником відповідача 1 в судовому засіданні, знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи, та узгоджуються з відомостями наведеними представниками відповідачів у відзивах на позовну заяву.

Отже, враховуючи доведеність факту проведення атестації робочих місць на підприємстві в якому працював позивач вперше ще 22.06.1994, суд вважає, що непроведення атестації робочих місць на підприємстві у наступному періоді, а саме з 22.06.1999, не може звузити право ОСОБА_1 на отримання пільгової пенсії, з рахуванням вищезначеного пункту 4 Порядку.

Відтак, період роботи позивача за посадою "заступника начальника цеху гранульованого суперфосфату виробництва мінеральних добрив" в Вінницькому ордена Трудового Червоного Прапора виробничому об'єднанні «Хімпром» повинен бути зарахований в повному розмірі, а саме з включення періоду роботи за вказаною посадою з 22.06.1999 по 05.06.2002, до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В контексті наведеного суд враховує, що як свідчать додані до матеріалів справи копії документів на підтвердження пільгового стажу позивача, пільговий стаж позивача станом на час його звернення до пенсійного фонду із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 06.03.2018, без врахування періоду роботи з 22.06.1999 по 05.06.2002, становив 08 років 11 місяців та 17 днів, водночас із врахуванням вказаного періоду відповідний стаж ОСОБА_1 становить понад 10 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачем в повній мірі доведено наявність в нього достатнього пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В свою чергу, відповідачами під час розгляду справи не довели правомірність прийнятих рішень та вчинених дій, яки призвели до обмеження позивача у праві на отримання належного пенсійного забезпечення.

Тому, рішення Комісії в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу за період з 22.06.1999 по 05.06.2002, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення УПФУ в м. Вінниці від 06.04.2018 за №633/11-32-3/04 в частині відмови у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,00 грн. підлягають відшкодуванню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу за період з 22.06.1999 по 05.06.2002, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 06.04.2018 за №633/11-32-3/04 в частині відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме з 06.03.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі - 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) солідарно з Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (код ЄДРПОУ 13322403) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37979905).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905)

Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 03.12.2018

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна