Ухвала суду № 78249481, 28.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1549/18

Провадження № 1-кп/127/620/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Вохмінової О.С., Воробйова В.В.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Кобилянського А.Г.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Кобилянського А.Г. щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про який внесені 29 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017020000000110, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 Вказане клопотання мотивовано тим, що ризики, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися. Обвинуваченому оголошена обґрунтована підозра у вчиненні особливо тяжкого злочину, який представляє значну суспільну небезпеку. Відсутність міцних соціальних зв’язків у останнього. Обвинувачений є особою раніше судимою. ОСОБА_2 схильний до вживання наркотичних та сильнодіючих засобів. Факт перебування в розшуку свідчить про схильність до переховування від суду, під час перебування на волі може впливати на свідків та може продовжити злочинну діяльність.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 щодо продовження дії запобіжного заходу заперечував, мотивуючи тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені. Звернув увагу суду, що ОСОБА_2 має місце постійного проживання, має міцні соціальні зв’язки. Також зазначив, що обвинувачений наміру впливати на свідків не має, також з урахуванням тих обставин, що прокурор в судовому засіданні заявив про відсутність необхідності допиту заявлених свідків обвинувачення. Захисник просив змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на інший не пов’язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, просив звернути увагу суду, що в розшуку він не перебував.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 зазначив, що на його думку, ризики на даний час відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує також те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Відтак, у суду є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші злочини, іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Також судом, згідно ст. 178 КПК України, враховано особу обвинуваченого, який є неодруженим, на час затримання ніде не працював, довідок про стан здоров’я, які б вказували про неможливість перебування під вартою суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи всі обставини в їх сукупності, вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Кобилянського А.Г. щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому – задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 28.11.2018 до 26.01.2019 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: