Ухвала суду № 78248284, 03.12.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" грудня 2018 р. Справа № 918/768/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф. розглянувши матеріали позовної заяви Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади району в особі Здолбунівської районної ради Рівненської області, Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Здолбунівської районної ради Рівненської області до Громадської організації "Гарцерський Гуфець "Волинь" Польського Гарцерства в Україні" про зобов'язання повернення приміщення вартістю 70 350,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади району в особі Здолбунівської районної ради Рівненської області, Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Здолбунівської районної ради Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Громадської організації "Гарцерський Гуфець "Волинь" Польського Гарцерства в Україні" про зобов'язання повернення приміщення вартістю 70 350,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2018 року присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №918/768/18 та головуючим суддею визначено суддю Церковну Н. Ф.

Розглянувши подані матеріали, суд вважає, що слід винести ухвалу про вирішення питання про самовідвід судді Церковної Н.Ф., при цьому судом враховано те, що суддя Церковна Наталія Федорівна навчалась у Здолбунівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5 Здолбунівської районної ради Рівненської області.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Згідно положень ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Приписами статті 38 ГПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 вказаної вище Конвенції, повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

З метою усунення обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді при вчиненні правосуддя, а також з огляду на те, що суддя самостійно висловлює позицію щодо неможливості приймати участь у розгляді справи, суд вважає самовідвід судді Церковної Н.Ф. у даній справі обґрунтованим та приходить до висновку про те, що його слід задоволити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити самовідвід судді Церковної Н. Ф.

2.Справу № 918/768/18 передати для повторного автоматичного розподілу у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 03 грудня 2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.