Рішення № 78247821, 27.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2018Справа №910/12306/18За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця»

до Державного агентства резерву України

про стягнення 69 631,48 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Гутарін І.І. за дов.;

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Державного агентства резерву України про стягнення 69 631,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №0.61/11 від 19.10.2016 (зареєстровано 17.10.2016 №ДОН/НР-16473-НЮ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12306/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі №910/12306/18 призначено на 30.10.2018.

30.10.2018 через загальний відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві заперечує щодо заявлених позовних вимог позивача. Обґрунтовуючи це тим, що процедура проведення розрахунків та відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей державного резерву проводиться у відповідності з договором відповідного зберігання матеріальних цінностей та постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 №532 «Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву». Пунктом 2 Порядку, відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідним зберіганням матеріальних цінностей державного реєстру визначено, що сума витрат, яка підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього порядку і сплачується за узгодженням між Держрезервом та відповідальним зберіганням. У зв'язку з тим, що витрати за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву позивачем за 4-ри квартали 2017 року не узгоджено з Держрезервом та не підписаний акт взаєморозрахунків фактичних витрат у сумі заявленій позивачем, у Держрезерву відсутні підстави для сплати даної заборгованості. У зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити в позові.

В судове засідання 30.10.2018 представник позивача не з'явився, проте подав через загальний відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні уповноваженого представника за довіреністю.

Представник відповідача просить суд розглянути клопотання позивача про відкладення розгляду справи на власний розсуд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 суд відклав розгляд справи №910/12306/18 на 27.11.2018 о 11:00 год.

Відповідач в судове засідання 27.11.2018 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

В матеріалах справи міститься Розписка від 30.10.2018, в якій представник відповідача Вавренюк О.А. повідомлений про відкладення розгляду справи на 27.11.2018, про що свідчить його підпис.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 27.11.2018 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2003 між Державним комітетом з державного матеріального резерву України (далі - комітет) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі - зберігач) було укладено Договір №11/1 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (зареєстровано юридичною особою ДП «Донецька залізниця» 30.04.2003 за №Д/НР-03693/НЮ (далі - Договір від 30.04.2003).

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р встановлено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Місто Артемівськ, що перейменоване на сьогодні у м. Бахмут та м. Святогірськ не входить до цього переліку та перебували і перебувають на підконтрольній Україні території.

Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 №442-6 (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств і установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови №200, утворено Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - товариство), яке, згідно ч.6 ст. 2 Закону є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту, у тому числі й Державне підприємство «Донецька залізниця».

Відповідно до Статуту товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 «Питання публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» товариство створює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень. Так, 01.12.2015, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства у Донецькій області утвореного регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія). Філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи і діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі.

В свою чергу у виробничому та адміністративному підпорядкуванні Філії знаходиться структурні (виробничі, функціональні) підрозділи. Структурний підрозділ «Донецький Головний матеріально-технічний склад» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» є відокремленим структурним підрозділом регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»і виконує функції попереднього Головного матеріально-технічного складу Державного підприємства «Донецька залізниця».

Указом Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державне агентство резерву України, реорганізувавши Державний комітет України з державного матеріального резерву.

У зв'язку із реорганізацію сторін Договору 2003, проведенням АТО згідно Указу Президента України №405/2014 від 14.04.2014 договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву був переукладений.

19.10.2016 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - позивач, зберігач) та Державне агентство резерву України (далі - відповідач, Держрезерв) було укладено Договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №0.61/11, зареєстрований юридичною службою регіональної філії «Донецька залізниця» 17.10.2016 за №ДОН/НР-16475/НЮ (далі - Договір №0.61/11 від 19.10.2016).

Відповідно до п. 1.1. Договору №0.61/11 від 19.10.2016 передбачено, що зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (далі - цінності) без користування ними зберігача здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках зберігача у контрольованому державою регіональної мережі регіональної філії «Донецька залізниця».

Згідно з п. 4.1. Договір №0.61/11 від 19.10.2016 відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно із щорічно погодженим Держрезервом зведеним кошторисом витрат зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих цінностей.

Пунктом 7.1. Договір №0.61/11 від 19.10.2016 передбачено, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між Держрезервом та зберігачем щодо проведення розрахунків за фактично надані послуги зберігання, які виникли до його укладення відносно матеріальних цінностей, які знаходяться в контрольованому державою регіоні транспортної мережі регіональної філії «Донецька залізниця».

Тобто, витрати по зберіганню цінностей, що знаходилися на головному матеріально-технічного постачання на ст. Артемівськ і ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця» за Договором 2003, а на сьогодні Структурного підрозділу «Донецький Головний матеріально-технічний склад» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», повинні бути відшкодовані Державним агентством резерву України.

25.10.2017 на адресу позивача повернувся погоджений відповідачем кошторис витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на 2017 рік на суму 69 280,42 грн. з ПДВ.

Суду доведено, що Зберігач надає Держрезерву щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою. (п.4.3 Договору №0.61/11 від 19.10.2016).

Відповідно до п. 4.4. Договір №0.61/11 від 19.10.2016 відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) зберігача за зберігання цінностей Держрезерв здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п. 4.3 цього договору, не пізніше 30 числа місяця, що наступає за звітнім кварталом.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей (до повного виконання нарядів Держрезерву на відпуск матеріальних цінностей) (п.7.3 Договору №0.61/11 від 19.10.2016).

20.11.2017 рекомендованим листом із супровідним листом №Н-01/3138 від 16.11.2017 та 22.01.2018 рекомендованим листом №Н-01/13 від 10.01.2018 на адресу відповідача були направлені: 1. Додаткова угода до Основного договору; 2. Копія звіту на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2017 рік та понесення до звітів за 4-ри квартали 2017 року оремо; 3. Копія довідки про амортизаційне відрахування на об'єкти, які залучені до зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2017 рік та 4-ри квартали 2017 року окремо; 4. Копія розрахунку заробітної плати за 2017 рік та за 4-ри квартали 2017 року окремо; 5.Акти на вішкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 1, 2, 3, 4 квартали 2017 року.

20.02.2018 на адресу відповідача надсилався лист №5 від 12.02.2018 з вимогою повернути підписані Акти на вішкодування витрат за 1, 2, 3, 4 квартали 2017 року та погасити заборгованість за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. На цей лист надійшла відповідь ВИХ№577/0/4-18 від 02.03.2018 від відповідача, в якій зазначалося, що на даний час фінансування по КПКВК 1203020 «Обслуговування державного матеріального резерву» відсутнє, Держрезерв не має можливості проводити розрахунки по відшкодуванню витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Виходячи з вищенаведеного, розрахунки будуть здійснюватися по мірі надходження фінансування.

23.03.2018 відповідачу була надіслана Претензія №10 щодо сплати заборгованості за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Державне агентство резерву України отримало дану претензію 26.03.2018, підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

29.08.2018 на адресу Позивача надійшов лист №2449/0/4-18 від 10.08.2018 про повернення відповідачем Звіту та Акту на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 4 квартал 2017 року без погодження.

Відповідно до Звітів на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву по Донецькому головному матеріально-технічному складу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та Актів на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву Зберігачем у 1 кварталі 2017 року було витрачено - 16 006,90 грн., в тому числі - 2 667,82 грн. ПДВ; у 2 кварталі 2017 року було витрачено - 17 914,62 грн., в тому числі - 2 985,77 грн. ПДВ; у 3 кварталі 2017 року було витрачено - 17 753,52 грн., в тому числі - 2 958,92 грн. ПДВ.; у 4 кварталі 2017 року було витрачено - 17 956,44 грн., в тому числі - 2 992,74 грн. ПДВ. Загальна сума витрат у 2017 році складає 69 631,48 грн. з ПДВ.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в розмірі 69 631,48 грн.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначав, що витрати на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 4 квартал 2017 року не узгоджено з відповідачем та не підписаний акт взаєморозрахунків фактичних витрат, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №0.61/11 від 19.10.2016 (зареєстровано 17.10.2016 №ДОН/НР-16473-НЮ) між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Абзац 1 п.2 ст.11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" і п.4 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 №1129, передбачають можливість розміщення і зберігання запасів матеріальних цінностей державного матеріального резерву на промислових, транспортних сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, установах і в організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Відповідні правовідносини підпадають під ознаки договору зберігання, правовий режим якого визначено главою 66 Цивільного кодексу. Такий договір згідно з ч.1 ст.937 Цивільного кодексу України укладається у письмовій формі.

Згідно з приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (стаття 946 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, кошторисом витрат на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву в складському приміщенні СП «Донецький головний матеріально-технічний склад» регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на 2017 рік, затвердженого регіональною філією "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та погодженого головою Державного агентства резерву України, визначено, що загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню на 2017 рік складає разом з ПДВ 69 280, 42 грн.

Згідно з п.4.1 Договору №0.61/11 від 19.10.2016 відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно із щорічно погодженого Держрезервом зведеного кошторисом витрат зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих цінностей.

Зберігач надає Держрезерву щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою. (п.4.3 Договору№0.61/11 від 19.10.2016)

У п.4.4 Договору №0.61/11 від 19.10.2016 передбачено, що відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) зберігачу за зберігання цінностей Держрезерв здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п.4.3 цього договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №0.61/11 від 19.10.2016 позивач здійснив відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що підтверджується звітом про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву у 1 кварталі 2017 року було витрачено - 16 006,90 грн., в тому числі - 2 667,82 грн. ПДВ; у 2 кварталі 2017 року було витрачено - 17 914,62 грн., в тому числі - 2 985,77 грн. ПДВ; у 3 кварталі 2017 року було витрачено - 17 753,52 грн., в тому числі - 2 958,92 грн. ПДВ.; у 4 кварталі 2017 року було витрачено - 17 956,44 грн., в тому числі - 2 992,74 грн. ПДВ. Загальна сума витрат у 2017 році складає 69 631,48 грн. з ПДВ.

20.11.2017 рекомендованим листом із супровідним листом №Н-01/3138 від 16.11.2017 та 22.01.2018 рекомендованим листом №Н-01/13 від 10.01.2018 на адресу відповідача були направлені: 1. Додаткова угода до Основного договору; 2. Копія звіту на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2017 рік та понесення до звітів за 4-ри квартали 2017 року оремо; 3. Копія довідки про амортизаційне відрахування на об'єкти, які залучені до зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2017 рік та 4-ри квартали 2017 року окремо; 4. Копія розрахунку заробітної плати за 2017 рік та за 4-ри квартали 2017 року окремо; 5.Акти на вішкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 1, 2, 3, 4 квартали 2017 року.

20.02.2018 на адресу відповідача надсилався лист №5 від 12.02.2018 з вимогою повернути підписані Акти на вішкодування витрат за 1, 2, 3, 4 квартали 2017 року та погасити заборгованість за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. На цей лист надійшла відповідь ВИХ№577/0/4-18 від 02.03.2018 від відповідача, в якій зазначалося, що на даний час фінансування по КПКВК 1203020 «Обслуговування державного матеріального резерву» відсутнє, Держрезерв не має можливості проводити розрахунки по відшкодуванню витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Виходячи з вищенаведеного, розрахунки будуть здійснюватися по мірі надходження фінансування.

23.03.2018 відповідачу була надіслана претензія №10 щодо сплати заборгованості за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Державне агентство резерву України отримало дану претензію 26.03.2018, підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

29.08.2018 на адресу позивача надійшов лист №2449/0/4-18 від 10.08.2018 про повернення відповідачем звіту та акту на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 4 квартал 2017 року без погодження.

Суд дослідив лист №2449/0/4-18 від 10.08.2018 відповідача встановив, що відповідач не погодився зі звітом про витрати та акти виконаних робіт ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» за 4 квартал 2017 року. Обґрунтував це тим, що відповідно до п.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів беручі бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідач наголосив, що фактично понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за 2017 рік (69 631,48 грн. з ПДВ), включаючи звіт за 4 квартал 2017 року, перевищують планові витрати, погоджені Держрезервом у кошторисі на 2017 рік (69 280,42 грн. з ПДВ).

Відповідно до вищевказаного листа відповідач фактично визнав свою заборгованість в сумі 69 280,42 грн. з ПДВ.

У п.4.4 Договору №0.61/11 від 19.10.2016 передбачено, що відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) Зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву Комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п.4.3 цього договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати витрат за зберігання цінностей мобілізаційного резерву відповідно до умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №0.61/11 від 19.10.2016 та ст. 530 Цивільного кодексу України в частині стягнення 69 280,42 грн. на момент розгляду даної справи судом настав.

Таким чином, заборгованість Державного агентства резерву України перед Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за Договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №0.61/11 від 19.10.2016 становить 69 280,42 грн.

Крім того, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення Держрезерву України від виконання зобов'язань перед відповідальними зберігачами матеріальних цінностей державного резерву, оскільки відповідно до приписів ст.617 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічна правова позиція відповідає статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини зі справи "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та зі справи "Бакалов проти України" від 30.11.2004.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в розмірі 69 280,42 грн.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 69 280,42 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині 351,06 грн. основного боргу відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю та не доведеністю.

Таким чином, з Державного агентства резерву України на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 69 280,42 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 28, ідентифікаційний код 37472392) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) заборгованість у розмірі 69 280 (шістдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 42 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1 753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 19 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.11.2018

Суддя І.І. Борисенко