Рішення № 78245957, 19.11.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Справа № 915/714/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 - дов.№06/50 від 09.07.2018;

представника відповідача: ОСОБА_3 - дов.№14 від 21.05.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, буд.23/14; ідент.код 01125608),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ” (54002, м.Миколаїв, вул. Заводська, буд.23/26; ідент.код 40618543),

про: стягнення заборгованості в розмірі 3784657,28 грн, з яких: 2907148,28 грн основного боргу, 468257,92 грн пені, 228862,92 грн штрафу, 135985,16 грн збитків від інфляції, 44403,00 грн 3% річних.

ОСОБА_4 заяви №06/1183 від 23.08.2018 про стягнення заборгованості в розмірі 4849836,00 грн, з яких: 3836449,97 грн основного боргу, 441545,64 грн пені, 383644,99 грн штрафу, 132455,79 грн збитків від інфляції, 55739,61 грн 3% річних,-

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» (ДП «ММТП») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №06/914 від 09.07.2018 року, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ» (ТОВ «МСК») 3784657,28 грн. заборгованості, з яких 2907148,28 грн. сума основного боргу, 877509,00 грн. сума штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору від 30.12.2008 року №11-А оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №11-А від 30.12.2008 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідачем не здійснено оплату за оренду портальних кранів та бункерних установок, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати за період з липня 2017 року по квітень 2018 року у загальній сумі 2907148,28 грн., крім того позивачем нараховано штрафні санкції в сумі 877509,00 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2018 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 01.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 29.08.2018.

Відповідач у відзиві (т.2 а.с.1-14) проти позовних вимог заперечує, вказуючи на безпідставність позовних вимог, через неможливість з боку орендаря користуватись орендованим майном, що в силу приписів ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, звільняє орендаря від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

23.08.2018 позивач до суду направив заяву №06/1183 про зміну підстав позову, в якій просив змінити підстави позовних вимог та збільшити суму позовних вимог з 3784657,28 грн. до 4849836,00 грн., стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період липня 2017 року по серпень 2018 року в сумі 3836449,97 грн, пеню у сумі 441545,64 грн., штраф у сумі 383644,99 грн., 3% річних у сумі 55739,61 грн., інфляційні втрати у сумі 132455,79 грн та сплачений судовий збір у загальному розмірі 72747,54 грн.

Враховуючи, що до закінчення підготовчого засідання позивач, відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України має право змінити предмет або підставу позову, а відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, - збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом заява позивача від 23.08.2018 була прийнята до розгляду.

Ухвалою від 02.10.2018 року за клопотанням представника відповідача строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 23.10.2018 року.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.11.2018.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 19.11.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

30.12.2008 року між ДП «ММТП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 транспортна стивідорна компанія» (ТОВ «ЄТСК») за результатами конкурсу було укладено Договір оренди портальних кранів та бункерних установок №11-А (надалі - Договір), а саме:

- портальний кран «Альбатрос» №81 в/п 10/20т, зав.№1315, рег. №7512, бух. інв №3835, виготовлений у 1985 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран «Альбатрос» №72 в/п 10/20т, зав. №0612, рег. №7089, бух. інв №3654, виготовлений у 1981 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран «Альбатрос» №88 в/п 10/20т, зав. №1818, рег. №8438, бух. інв №8149, виготовлений у 1988 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран «Альбатрос» №73 в/п 10/20т, зав. №0614, рег. №7107, бух. інв №3632, виготовлений у 1981 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран «Альбатрос» №71 в/п 10/20т, зав. №0551, рег. №7033, бух. інв №3662, виготовлений у 1981 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран «Альбатрос» №57 в/п 10/20т, зав. № 1096877, рег. №5640, бух. інв №3194, виготовлений у 1974 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- портальний кран "Альбрехт" №44 в/п 10т, зав. №1072379, рег. №4209, бух. інв №3201, виготовлений у 1967 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран «Альбрехт» №51 в/п 10т, зав. № 073285, рег. №5029, бух. інв №3189, виготовлений у 1970 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №12;

- портальний кран «Сокіл» №93 в/п 16/25/32т, зав. № 1882, рег. № 8811, бух. інв №4023, виготовлений у 1988 році заводом «Кранбау Еберсвальде», Німеччина, встановлений на фронті причалу №13;

- бункерну установку №3 V=70 м, бух. інв. №541, виготовлену у 1983 році Миколаївським морським торговельним портом, встановлену в тилу причалу №13;

- портальну бункерну установку для сипучих вантажів №18 V=120 м, бух. інв. №19199, виготовлену у 2004 році Миколаївським морським торговельним портом, встановлену в тилу причалу № 12.

Майно було передано в оренду з метою використання його за цільовим призначенням - для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт на території ДП «ММТП». Строк дії договору - до 31.12.2018.

Пунктом 7.4 Договору передбачено обов'язок Орендодавця, у випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності Договору, переукласти цей Договір на тих самих умовах з повним правонаступником, якщо останній згоден стати Орендарем.

05.02.2013 шляхом виділу з ТОВ «ЄТСК» було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Компанія» (ТОВ «НЄК»), яке згідно Розподільчого балансу стало правонаступником ТОВ «ЄТСК» щодо прав та обов’язків, передбачених Договором №11-А від 30.12.2008.

Державну реєстрацію ТОВ «НЄК» проведено 05.02.2013. ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «НЄК» є правонаступником ТОВ «ЄТСК».

У зв’язку з цим, 12.02.2013 між ТОВ «НЄК» та ДП «ММТП» було укладено Додаткову угоду №3 до Договору №11-А від 30.12.2008 про заміну сторони у Договорі.

01.07.2016 шляхом виділу з ТОВ «НЄК» було утворено Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Стивідорінг Компані», яке згідно Розподільчого балансу стало правонаступником ТОВ «НЄК» щодо прав та обов’язків, передбачених Договором №11-А від 30.12.2008.

Державну реєстрацію ТОВ «МСК» проведено 01.07.2016. ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «МСК» є правонаступником ТОВ «НЄК».

У зв’язку з цим, 28.07.2016 між ТОВ «МСК» та ДП «ММТП» було укладено Додаткову угоду №4 до Договору №11-А від 30.12.2008 про заміну сторони у Договорі.

Відповідно до ст.109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. При цьому, юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Отже, до ТОВ «МСК» як до законного правонаступника ТОВ «НЄК» згідно Розподільчого балансу від 01.07.2016 перейшли права та обов’язки за Договором оренди №11-А від 30.12.2008.

Таким чином, укладенням додаткових угод №3 від 12.02.2013 та №4 від 28.07.2016 до договору №11-А від 30.12.2008, сторони погодили перехід прав та обов’язків орендаря від ТОВ «ЄТСК» до ТОВ «НЄК» та від ТОВ «НЄК» до ТОВ «МСК».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази суд погоджується з тим, що перехід прав та обов’язків орендаря від ТОВ «ЄТСК» до ТОВ «НЄК» та від ТОВ «НЄК» до ТОВ «МСК» відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору №11-А від 30.12.2008.

Сторонами вказані обставини не заперечується.

20.04.2018 ДП «ММТП» на адресу ТОВ «МСК» було направлено претензію №06/552 на суму 2569218,94 грн.

Відповідь на претензію надано листом ТОВ «МСК» №01-3/909 від 23.05.2018, зміст якого зводиться до неможливості користуватися орендованим за Договором №11-А від 30.12.2008 майном через незалежні від орендаря обставини та, у зв’язку із цим, відсутності підстав для задоволення отриманої претензії.

Як досліджено судом та підтверджується матеріалами справи, 24.05.2017 ухвалою Печерського районного суду м.Києва по справі №757/28711/17-к було задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні №42017000000001609.

Даною ухвалою накладено арешт на майно, яке перебуває у володінні та користуванні ТОВ «МСК» на підставі Договору оренди №11-А від 30.12.2008; заборонено ТОВ «МСК», його представникам за дорученням, будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею; майно передано з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику рухомого майна - ДП «ММТП» та з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та передачі третім особам.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Як слідує з пояснень сторін та Відповіді на відзив, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 в порядку статті 41 КПК було оголошено керівникам ДП «ММТП» та ТОВ «МСК» працівниками Національної поліції України зі складанням відповідного протоколу.

На виконання ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к наказом ТОВ «МСК» №218 від 05.07.2017 створено комісію з підготовки майна до передачі ДП «ММТП», а наказом №219 заборонено експлуатацію кранів та бункерних установок згідно переліку та розпочато підготовку до передачі майна за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання ДП «ММТП».

06.07.2017 арештоване майно було спільно опломбовано та передано на відповідальне зберігання позивачу, про що свідчать протоколи №1-11 від 06.07.2017 засідання комісії з приймання майна на відповідальне зберігання.

Тобто ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2017 було виконано в порядку, передбаченому КПК України.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що прийняття ухвали про арешт від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к в сукупності з передачею кранів та бункерних установок на відповідальне зберігання ДП «ММТП» фактично призводить до неможливості ТОВ «МСК» користуватися орендованим за Договором №11-А від 30.12.2008 майном.

12.06.2017 ТОВ «МСК» подано до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к.

01.08.2017 ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ТОВ «МСК» задоволено частково, скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к в частині передачі майна з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику майна ДП «ММТП».

03.08.2017 листом №01-3/921 ТОВ «МСК» звернулось до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ ОСОБА_6 з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2017 по справі №757/28711/17-к та надати можливість ТОВ «МСК» використовувати портальні крани та бункерні установки у своїй господарській діяльності.

Того ж дня листом №01-3/922, на ім'я прокурора Бедрековського М.М., слідчого Пахолюка О.І., звернувся трудовий колектив ТОВ «МСК» з проханням втрутитись в ситуацію та посприяти відновленню роботи підприємства.

11.08.2017 листом №07/1/2-19334-17 слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки ГПУ ОСОБА_7 з посиланням на вже скасовану на той час ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі № 757/28711/17-к зазначає, що рухоме майно передано власнику ДП «ММТП» та з приводу здійснення господарської діяльності ТОВ «МСК» необхідно звертатись до керівництва вказаного підприємства.

18.08.2017 листом №01-3/954 ТОВ «МСК» повторно звернулось до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної Прокуратури України ОСОБА_6 з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2017 року та надати можливість ТОВ «МСК» використовувати портальні крани та бункерні установки у своїй господарській діяльності.

21.08.2017 листом за №07/1/2-19334-17 слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки ГПУ ОСОБА_7 надає відповідь, яка є абсолютно ідентичною відповіді, викладеній в листі від 18.08.2017.

Двома ідентичними листами від 28.08.2017 за одним номером 07/2-19334-17 на ім'я Директора ТОВ «МСК», Голови профкому ТОВ «МСК» профспілки працівників морського транспорту ММТП ОСОБА_8, голови профкому ТОВ «МСК» профспілки працівників морських терміналів міста Миколаєва ОСОБА_9 прокурор Бедрековський М.М. повідомив, що згідно ч.1 ст.382 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим для ТОВ «МСК», у ТОВ «МСК» є право звернутись до Апеляційного суду м.Києва для отримання відповідних роз'яснень.

Лист з ідентичним змістом за тим самим номером 07/2-19334-17 на адресу ТОВ «МСК» направив слідчий Генеральної Прокуратури України ОСОБА_7

28.08.2017 листом №01-3/921 ТОВ «МСК» вкотре звернулось до прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ ОСОБА_6 з проханням забезпечити виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2017 та надати можливість ТОВ «МСК» використовувати портальні крани та бункерні установки у своїй господарській діяльності.

13.09.2017 листом за номером 07/2-19334-17 заступник начальника управління-начальник відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важких справ у сфері економіки ОСОБА_10 повторно надав пояснення на аналогічні звернення ТОВ «МСК», що згідно ч.1 ст.382 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим для ТОВ «МСК», воно має право звернутись до Апеляційного суду м.Києва для отримання відповідних роз'яснень.

Враховуючи наведене, в результаті неодноразових звернень відповідача, ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017 не було виконано, майно з відповідального зберігання не повернуто.

При цьому позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №11-А від 30.12.2008 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідачем не здійснено оплату за оренду портальних кранів та бункерних установок, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати, що стало підставою звернення до суду.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

ОСОБА_4 до ст.193 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частинами 1, 4 ст.286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

06.07.2017 комісіями позивача та відповідача на виконання ухвали Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к спільно було опломбовано та передано на відповідальне зберігання ДП «ММТП» орендоване майно.

Незважаючи на наявність ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами той факт, що ТОВ «МСК» станом на день час розгляду справи не отримало відповідне майно в користування на підставі договору №11-А від 30.12.2008.

Суд критично ставиться до твердження позивача, що міститься у відповіді на відзив, про те, що відповідач не звертався до нього з обґрунтованою пропозицією щодо передачі арештованого майна на відповідальне зберігання із можливістю його використання, і саме тому арештоване майно досі знаходиться на відповідальному зберіганні у позивача.

Обізнаність позивача із наявністю та змістом ухвали Апеляційного суду м.Києва від 01.08.2017 підтверджується листуванням між сторонами та публікацією ухвали в загальнодоступному, відкритому, в тому числі і для позивача, Єдиному державному реєстрі судових рішень. В листуванні між позивачем та відповідачем останній систематично наводить інформацію про те, що ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2017 по справі №757/28711/17-к в частині передачі майна з можливістю використання на відповідальне зберігання власнику майна ДП «ММТП» скасовано, а тому вбачається, що ситуація, за якої майно продовжує знаходитись на відповідальному зберіганні у ДП «ММТП», не відповідає чинному законодавству.

Той факт, що з листів відповідача позивачу було відомо про існування ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01.08.2017, не заперечувалось представником позивача в судових засіданнях.

Майно відповідно до умов Договору №11-А від 30.12.2008 було передано в оренду з метою використання його за цільовим призначенням – для виконання розвантажувально-навантажувальних робіт на території ДП «ММТП» (п.1.2 договору).

З моменту укладання додаткової угоди №4 до Договору №11-А від 30.12.2008, в період з 28.07.2016 до 06.07.2017, ТОВ «МСК» належним чином виконувало усі умови договору.

Своєчасна оплата послуг оренди за Договором №11-А від 30.12.2008 за період з 28.07.2016 до 06.07.2017 підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями (№275 від 10.08.2016; №590 від 09.09.2016; №903 від 12.10.2016; №1107 від 03.11.2016; №1448 від 08.12.2016; №140 від 12.01.2017; №435 від 13.02.2017; №686 від 14.03.2017; №1022 від 12.04.2017; №107 від 13.05.2017; №370 від 13.06.2017; №542 від 13.07.2017; №821 від 15.08.2017), та не заперечується позивачем.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що 07.07.2017 ТОВ «МСК» позбавлено можливості користуватись майном згідно Договору №11-А від 30.12.2008.

Відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки майно не перебуває в користуванні відповідача, вимога про внесення орендної плати є безпідставною та такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у ТОВ «МСК» правових підстав для оплати виставлених рахунків за оренду майна згідно договору №11-А від 30.12.2008, за період з 07.07.2017 по теперішній час.

Додатковим підтвердженням того, що ТОВ «МСК» не має можливості користуватись орендованим за договором №11-А від 30.12.2008 майном судом визнається та обставина, що 12.09.2017 між ТОВ «МСК» та ДП «ММТП» укладено договір №54-Р (т.3 а.с.184-187).

Відповідно до умов даного договору за письмовими заявками Замовника (ТОВ «МСК»), при наявності виробничої можливості, Виконавець (ДП «ММТП») надає послуги з тимчасового користування за плату портальних кранів для забезпечення вантажно- розвантажувальних робіт (п.1.1 Договору).

Відповідно до переліку, наведеному в додатку №3 до Договору №54-Р від 12.09.2017 року, в тимчасове погодинне користування надаються такі портальні крани: портальний кран "Альбрехт" №51 в/п 10т; портальний кран «Альбатрос» №57 в/п 10/20т; портальний кран "Альбрехт" №44 в/п 10т; портальний кран «Альбатрос» №73 в/п 10/20т; портальний кран «Альбатрос» №72 в/п 10/20т; портальний кран «Альбатрос» №71 в/п 10/20т; портальний кран «Альбатрос» №81 в/п 10/20т; портальний кран "Сокіл" №93 в/п 16/25/32т.

Таким чином, в погодинне користування за договором №54-Р від 12.09.2017 ТОВ «МСК» отримало ті ж самі портальні крани, які не має можливості використовувати згідно Договору року №11-А від 30.12.2008.

Доказами використання портальних кранів є надані відповідачем, наявні в матеріалах справи, акти наданих послуг (виконаних робіт) за Договором №54-Р від 12.09.2017. Позивачем вказані обставини не заперечені та не спростовані.

Вказана обставина також свідчить про відсутність у ДП «ММТП» правових підстав на стягнення орендної плати згідно Договору №11-А від 30.12.2008.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення орендної плати за Договором №11-А від 30.12.2008 не можуть бути задоволені.

Позивачем нараховані штрафні санкції за невиконання відповідачем зобов’язань зі сплати орендної плати за Договором №11-А від 30.12.2008 в загальній сумі 1013386,03 грн, в тому числі пеня в сумі 441545,64 грн., штраф в сумі 383644,99 грн., 3% річних в сумі 55739,61 грн., інфляційні втрати в сумі 132455,79 грн.

Оскільки вимоги зі сплати штрафних санкцій є похідними та пов’язаними зі сплатою орендної плати, відсутність обов’язку сплачувати орендну плату є підставою для відмови у задоволенні вимог зі сплати штрафних санкцій та відмови в задоволенні позову в цій частині.

ОСОБА_4 ст.ст.73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором №11-А від 30.12.2008 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності належним чином не доведений, документально не підтверджений.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_4 ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_4 ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_4 ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 29.11.2018.

Суддя М.В. Мавродієва