Вирок № 78241972, 26.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16769/18

1-кп/755/1586/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.,

при секретарі Головатюк І.І.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Щебетуна Ю.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника Вернера М.А.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

перекладача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040008678 від 18 вересня 2018 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Хелвачаурі, Республіки Грузії, громадянина Грузії, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, без місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Батумі, Республіки Грузії, громадянина Грузії, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, без місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Судом встановлено, що 18.09.2018 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 перебували за адресою: м. Київ: вул. Стальського, 23, де побачили автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7

В цей час у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, та вони домовились між собою про спільне викрадення майна, яке перебувало в салоні автомобіля НОМЕР_1, який знаходився за вищевказаною адресою, розподіливши між собою ролі, відповідно до яких ОСОБА_4 перебуватиме поблизу вищевказаного автомобіля та спостерігатиме за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_3 має проникнути до салону автомобіля та викрасти з нього речі.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 стояв поблизу автомобіля НОМЕР_2, спостерігаючи за навколишньою обстановкою з метою повідомлення ОСОБА_3 у разі, якщо інші особи помітять їх протиправні дії, а ОСОБА_3 в свою чергу підійшов до водійських дверей вказаного автомобіля та спробував їх відчинити, однак це йому не вдалося, та він підійшов до пасажирських дверей даного автомобіля та відчинив їх .

Після цього, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, таємно викрали з салону автомобіля НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_1, чорну сумку всередині якої знаходилися паспорт громадянина України на ім'я потерпілого ОСОБА_1, банківська картка, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс на автомобіль НОМЕР_1, грошові кошти в сумі 190 Євро, що станом на момент вчинення злочину відповідно до курсу НБУ становить 6238 гривень та 1188 гривень, мобільний телефон марки «Хіаоmi», вартістю 9599 гривень 00 копійок, ІМЕІ 1: НОМЕР_7, ІМЕІ 2: НОМЕР_8, мобільний телефон марки «Lenovo», вартістю 2999 гривень 90 копійок, ІМЕІ НОМЕР_9, ІМЕІ НОМЕР_13, мобільний телефон марки «Lenovo», вартістю 800 гривень 00 копійок, ІМЕІ 1: НОМЕР_10, ІМЕІ 2: НОМЕР_11, мобільний телефон марки «Huawei», вартістю 580 гривень 00 копійок, ІМЕІ 1: НОМЕР_12 та інші речі, які матеріальної цінності не представляють.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, заподіявши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, на загальну суму 21404 гривні 90 копійок.

Під час судового розгляду, на підставі положень ст. 468 КПК України, 26 листопада 2018 року між обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, у рамках даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки невиконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки невиконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_1, розуміючи наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, вважав за необхідне угоду затвердити.

Прокурор, в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені заходи.

Суд заслухавши думку сторін угоди та прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.

Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожний окремо повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та поклавши на них обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.

Безпосередньо в самій угоді про примирення викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст.471 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки невиконання, визначені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинувачених, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.

Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.

Таким чином, судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченим, кожному окремо узгодженої міри покарання.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 у виді застави слід залишити без змін до набрання вироку законної сили.

На підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили заставу унесену за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, у сумі 35240 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_8.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту закінчився, підстави для його обрання на даному етапі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати у провадженні, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 листопада 2018 року між обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018100040008678 від 18 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у виді застави залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 ( НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) внесену, згідно квитанції №0.0.1154535301.1 від 10 жовтня 2018 року заставу в сумі 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, рахунок отримувача: 37318005112089, МФО отримувача: 820172 (Державна казначейська служба України, м. Київ), код отримувача: 26268059, призначення платежу: застава за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20.09.2018 року по справі 755/14159/18, провадження №1-кс/755/5142/2018, платник ОСОБА_8

Речові докази: сумка чорного кольору із шкірозамінника, всередині виявлено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, квитанцію про сплату за навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну на ім'я ОСОБА_9, свідоцтво про реєстрацію мотоцикла НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_1, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/1366143 на ім'я ОСОБА_1, зв'язку ключів у кількості 2 шт., металевий ключ на мотузці, купюру номіналом 1-євро, купюру номіналом 5- Євро, 3 купюри номіналом 10 Євро, 2 купюри номіналом 5 Євро, купюру номіналом 500 гривень, 2 купюри номіналом 200 гривень, 2 купюри номіналом 100 гривень, купюру номіналом 50 гривень, купюру номіналом 20 гривень, купюру номіналом 10 гривень, купюру номіналом 5 гривень, купюру номіналом 2 гривні, купюру номіналом 1 гривня, банківську картку банку «Приватбанк» НОМЕР_14, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/3212141 на ім'я ОСОБА_1, мобільний телефон марки «Хіаоmi», ІМЕІ 1: НОМЕР_7, ІМЕІ 2: НОМЕР_8, мобільний телефон марки «Lenovo», ІМЕІ 1: НОМЕР_9, ІМЕІ 2: НОМЕР_13, мобільний телефон марки «Lenovo», ІМЕІ 1: НОМЕР_10, мобільний телефон марки «Huawei», ІМЕІ 1: НОМЕР_12, свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_1, які передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_1 - залишити у його володінні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 1 ст. 473 КПК України до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження.

Суддя: М.Г.Сазонова