Ухвала суду № 78241903, 27.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17866/18

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

"27" листопада 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: 02094, м. Київ, бул. Праці, 1/1), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (адреса: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г) про визнання права користування та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

23 листопада 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов зазначений позов та 26 листопада 2018 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Катющенко В.П

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: визнати за ОСОБА_1 право користування кімнатою АДРЕСА_2 та зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_1 ордер встановленого зразку на жиле приміщення кімнату АДРЕСА_2, на ОСОБА_1.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 30 серпня 2005 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Після реєстрації шлюбу як член сім'ї наймача, ОСОБА_2 за його згодою вселилася до спірної кімнати, а 29 серпня 2013 року зареєструвалася в ній за місцем проживання, що підтверджується копіями штампа з паспортного документа та довідки про реєстрації та проживання. З 2015 року намагалися вирішити питання про приведення документів, щодо порядку користування кімнатою у відповідність до вимог чинного законодавства. Для вирішення цього питання, ОСОБА_2 було надано довіреність на ім'я ОСОБА_1 21 жовтня 2015 року Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація листом повідомила про те, що для отримання ордера необхідно виконати ряд умов, зокрема, провести зарахування наймача квартири на квартирний облік. Після виконання цих умов (ОСОБА_2 було зараховано на квартирний облік) Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація листом від 05.02.2016 року повідомила про те, що клопотання про видачу ордера на кімнату площею 17,3 м2 під номером 22 задоволене та ОСОБА_2 може отримати ордер. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відділу обліку та розподілу житлової площі Дніпровського району м. Києва з питань внесення змін до облікової справи, які полягали у включенні дружини до облікової справи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті дружина звернулася до відповідача з питання видачі ордеру, однак було відмовлено, оскільки вона до зміни статусу квартири в ній не проживала, не була зареєстрована і на квартирному обліку не перебувала. Враховуючи те, що ОСОБА_1 на законних підставах вселилася до спірної квартири, добросовісно нею користувалася та несе усі права та обов'язки наймача, вважає, що за нею повинно бути визнано право користування кімнатою та виданий ордер на кімнату.

Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.

При цьому, суд враховує положення ч. ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та з огляду на викладене вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: 02094, м. Київ, бул. Праці, 1/1), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (адреса: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9г) про визнання права користування та зобов'язання вчинити дії.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Не пізніше п'ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: