Рішення № 78240528, 19.11.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3672/16-а

н/п 2-а/766/655/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Найдишак В.В., Кліментовської О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

24.05.2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, позовні вимоги мотивує тим, що на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 21.07.1999 року отримував пенсію за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 була упорядкована структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, що стало підставою для перерахунку призначеної йому пенсії. Відповідачем був здійснений перерахунок пенсії, при цьому безпідставно під час перерахунку врахована премія у розмірі 18% грошового забезпечення та надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 47% грошового забезпечення. Натомість позивач зазначає, що при перерахунку пенсії відповідач мав би застосувати премію у розмірі 33,3% грошового забезпечення та надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% грошового забезпечення, які позивач отримував згідно статті 3 Указу Президента України від 04.10.1996 року № 926/96 під час проходження служби та які були враховані під час призначення йому пенсії.

Також позивач, зазначає, що відповідачем неправомірно не здійснено підвищення призначеної йому пенсії на 25% згідно постанови КМУ від 28.11.2011 року № 1381. Ці обставини вплинули на розмір отримуваної позивачем пенсії.

Позивач просить поновити строк звернення до суду враховуючи, що він має інвалідність 2 групи, тяжкі хронічні захворювання, його дружина також хворіє, а тому він не міг своєчасно звернутись до суду.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення підвищення пенсії протиправною й такою, що порушує соціальні і майнові права, у зв’язку з чим, з урахуванням доповнення до адміністративного позову від 27.01.2017 року, просить:

- визнати неправомірними дії ГУПФ України в Херсонській області щодо відмови в законному перерахунку розміру призначеної пенсії, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а також постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” від 28.12.2011 р. № 1381, та постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 р. № 1294, а також постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”;

- зобов’язати ГУПФ України в Херсонській області поновити розмір відсотків у наступних статтях пенсії: (премія — з 18% до 33,3%), надбавку за особливо важливі завдання з 47% до 50% починаючи з 18 травня 2012 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 р. № 1294, а також постави Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, Указу Президента України №926/96 від 04.10.1996 р.;

- зобов’язати ГУПФ України в Херсонській області здійснити перерахунок щомісячної пенсії шляхом її збільшення на 25% від основного розміру пенсії, починаючи з 18 травня 2012 року, з виплатою заборгованості з 18.05.2012 року та послідуючим нарахуванням, на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” від 28.12.2011 р. №1381;

- визнати неправомірними дії ГУПФ України в Херсонській області щодо неправильного перерахунку розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381;

- зобов’язати ГУПФ України в Херсонській області поновити “доплату до попереднього основного розміру пенсії”, отриману як різницю до та після перерахунку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 в тому розмірі, яка виникла на день перерахунку 01.01.2008 року;

- поновити до попереднього розміру процентні ставки грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 (премія з 18% до 33,3 %, надбавку за особливо важливі завдання з 47% до 50%);

- включити окремою строкою в таблицю-розрахунку пенсії грошового забезпечення “збільшення основного розміру пенсії на 25%, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381;

- виключити статтю грошового забезпечення “Підвищення за постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 із соціального розділу, включивши її в основний розділ, тим самим збільшуючи основний розмір пенсії;

- перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснювати шляхом поновлення доплати до попереднього основного розміру пенсій 1790,08 грн. та збільшити підсумкову суму пенсії на 964,83 грн. починаючи з часу дії постанови КМУ від 28.11.2011 року № 1381 з виплатою заборгованості.

17.06.2016 року відповідачем подано до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки немає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача, пенсія відповідачу призначена та перераховується згідно з вимогами чинного законодавства та на підставі наданих уповноваженим органом документів про грошове забезпечення позивача, також зазначив щодо пропуску позивачем строків звернення до суду. Аналогічні доводи наведені у запереченнях відповідача на доповнення до адміністративного позову від 13.04.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Станом на 01.01.2018 року позивач отримував пенсію у розмірі 5845,81 грн., з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії. Основний розмір пенсії складав 90% грошового забезпечення позивача 6277,12 х 90% = 5649,41 грн. Також позивач отримував підвищення до пенсії як інвалід війни ІІ групи — 164,40 грн. та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття згідно Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни” - 50 грн. (разом 5863,81 грн., але не більше максимального розміру пенсії 5845,81 грн.). Вказаний розмір пенсії позивач отримував до проведення відповідачем масового перерахунку пенсій у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 07.11.2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”. Згідно довідки УМВС України в Херсонській області від 20.03.2008 року № 10/1167 розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за нормами чинними на 01.01.2018 року за посадою заступника начальника установи з комунально-побутового та інтендантного забезпечення складає 4122,63 грн., у тому числі, премія у розмірі 18% та надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 47% грошового забезпечення.

У рішенні Верховного Суду від 12.03.2018 року за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи № 802/2196/17-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та визначив, що якщо у цій категорії справ буде встановлено, що надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії не виплачувалась, то, цю надбавку не належить вказувати у довідці про розмір грошового забезпечення. Такий висновок ґрунтується на положеннях абзацу сьомого пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, відповідно до якого додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Такий висновок ґрунтується на положеннях абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, відповідно до якого для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Враховуючи висновки Верховного Суду у справі №802/2196/17-а, беручи до уваги, що довідка УМВС України в Херсонській області від 20.03.2008 року № 10/1167 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, згідно з якою відповідачем здійснювався перерахунок, видана із дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, суд вважає, що наступні позовні вимоги не підлягають задоволенню, а саме:

- щодо зобов’язання відповідача поновити розмір відсотків у наступних статтях пенсії: (премія — з 18% до 33,3%), надбавку за особливо важливі завдання з 47% до 50% починаючи з 18 травня 2012 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 р. № 1294, а також постави Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, Указу Президента України №926/96 від 04.10.1996 р.;

- щодо поновлення до попереднього розміру процентні ставки грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 (премія з 18% до 33,3 %, надбавку за особливо важливі завдання з 47% до 50%).

Згідно довідки УМВС України в Херсонській області від 20.03.2008 року № 10/1167 відповідач здійснив перерахунок пенсії, після якого основний розмір пенсії позивача зменшився до 3710,37 грн. (4122,63 грн. х 90%).

Пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 передбачено, що якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

У зв’язку із вказаним, згідно розрахунку пенсії від 25.04.2008 року, загальний розмір пенсії позивача залишився незмінним і складав 5845,81 грн., з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії, у тому числі основний розмір пенсії складав 90% грошового забезпечення позивача 3710,37 грн., доплата до попереднього основного розміру пенсії 1939,04 грн. (5649,41 грн. - 3710,37 грн.), підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи — 188,00 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття згідно Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни” - 50 грн.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” установлено, що розміри пенсій інвалідам війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", збільшуються на 25 відсотків.

Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, сум індексації та інших доплат до пенсії.

На підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України відповідачем здійснено перерахунок пенсії, основний розмір пенсії збільшено на 25%, після перерахунку основний розмір пенсії склав 4637,96 грн. (3710,37 грн. + 25%). У зв’язку з підвищенням основного розміру пенсії відповідачем скориговано доплату до основного розміру пенсії, яка була у позивача до перерахунку у 2008 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294. Доплата склала 1011,45 грн., а основний розмір пенсії залишився незмінним — 5649,41 грн.

Після підвищення посадового окладу на 50 грн. до 1200,00 грн. за відповідною посадою, яку займав позивач згідно довідок УМВС України в Херсонській області від 06.07.2012 року № 10/4919, № 10/4920 розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій позивачу з 01.01.2008 року складав 4288,14 грн., з 01.04.2012 року 5860,24 грн. Довідки були направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області для перерахунку пенсії. Відповідно розрахунку пенсії від 01.10.2015 року основний розмір пенсії складав 90% грошового забезпечення позивача 3859,33 грн. (4288,14 грн. х 90%), збільшення основного розміру пенсії на 25% - 964,83 грн. (3859,33 х 25%), доплата до попереднього основного розміру пенсії 825,25 грн. (5649,41 грн. - 3859,33 грн. - 964,83 грн.), підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи — 429,60 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття згідно Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни” - 50 грн., підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2012 року № 355 — 3,61 грн., доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації — 10,06 грн., доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації з 01.10.2012 року — 129,36 грн. (разом 6272,04 грн.).

З метою захисту своїх пенсійних прав, позивач у квітні 2012 року звертався до ГУПФ України в Херсонській області із заявою, в якій просив поновити порушені пенсійні права, шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії, а саме збільшити основний розмір пенсії з урахуванням доплати до її попереднього розміру на 25% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”.

Судом встановлено, що листом №29/Л-99-1 від 17.05.2012 року ГУПФ України в Херсонській області, з урахуванням роз’яснень наданих Пенсійним фондом України, позивачу було зазначено, що основний розмір пенсії збільшено на 25% та становить 4637,96 грн. (3710,37 + (3710,37 х 25%). У зв’язку з чим, на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було перевизначено доплату до попереднього основного розміру пенсії.

Дослідивши вказані розрахунки, враховуючи, що загальний розмір пенсії позивача як до перерахунку її розміру, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, так і після його проведення складав 5649,41 грн., суд не погоджується з доводами відповідача, що розмір пенсії позивача був збільшений на 25%.

Суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії позивачу шляхом збільшення основного розміру пенсії з урахуванням доплати до її попереднього розміру на 25% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, у зв’язку з наступним.

Згідно частини другої статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Положення Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У статті 22 Конституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаться звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 своєї Постанови від 13 червня 2007 року N 8 "Про незалежність судової влади" роз’яснив, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституції України і чинними законами прав і свобод.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, відповідно до якої при вирішенні питань щодо порушення державами-учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, велика увага акцентується на дотриманні державою принципу правомірних або законних очікувань та захисту прав людини через призму цього принципу.

Зокрема, у справах ОСОБА_5 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії (Pine Valley Development Ltd and Others vs.Ireland, N 12742/87 рішення від 29 листопада 1991 року), Стретч проти Об'єднаного Королівства (Stretch vs. United Kingdom, N 44277/98, рішення від 24 червня 2003 року), Федоренко проти України (Fedorenko vs/ Ukraine, N 25921/02, рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови для задоволення яких позивач може обгрунтовувати їх принаймі виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пунк 74 Рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року у справі Von Maltzan and Others v. Germany).

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Суд вважає, що у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” позивач мав законні і виправдані очікування того, що розмір його пенсії буде збільшений на 25%, однак цього не відбулося. Після перерахунку розмір пенсії залишився на тому ж рівні і складав суму 5649,41 грн., які позивач отримував і до перерахунку (підвищення на 25% не відбулося).

Також суд не погоджується з доводами відповідача, що він здійснив перерахунок (підвищення на 25%) тільки основного розміру пенсії позивача, оскільки відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, “доплата до попереднього основного розміру пенсії” не враховується при здійсненні перерахунку.

Суд вважає, що “доплата до попереднього основного розміру пенсії” не є “іншою доплатою до пенсії” у значенні пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, яка не враховується при збільшенні розміру пенсії, оскільки є законною гарантією збереження попереднього розміру пенсії у разі її зменшення внаслідок перерахунку, визначеною статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи що постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” набрала чинності з 01.01.2012 року, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання ГУПФ України в Херсонській області здійснити з 01.01.2012 року, а не з 18.05.2012 року як просив позивач, перерахунок та виплату раніше призначеної йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” шляхом збільшення на 25% її основного розміру з урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необгрунтованістю.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач має інвалідність, постійно з 2011 року хворіє на тяжкі хвороби, перебуває на стаціонарному лікуванні, що підтверджується наданими до суду медичними документами (а.с.95-109), хворіє його дружина (а.с.120-123), а також ту обставину, що позивач приймав необхідні заходи для своєчасного виявлення порушення свої прав та звернення до суду (а.с.7-10, 12-15, 52-57), зокрема, неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними.

Керуючись ст.ст.3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 5, 6-9, 72-77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постановами Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, від 13 лютого 2008 р. № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393”, від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.01.2012 року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” шляхом збільшення на 25% її основного розміру з урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 1102,40 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Належним чином завірену копію рішення суду невідкладно видати особам, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.І. Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 29.11.2018 року.

Суддя: С.І. Майдан