Рішення № 78240153, 29.11.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11513/18

Провадження 2/712/2472/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Мельник І.О.

з участю секретаря – Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення його в натурі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2, ПП «Геотоп Сервіс» про припинення права спільної часткової вланості та виділення його в натурі. Свої вимоги мотивує тим, що будинок, що знаходиться за адресою: Черкаси, вул. Надпільна (вул. Ільїна), буд. 110, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 На підставі договору дарування частини житлового будинку від 30.03.2018 ОСОБА_1 є власником ? частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд. На даний час виникла необхідність у поділі в натурі нерухомого майна. На підставі свідоцтва про право на спадщину відповідачка ОСОБА_2 є власником домоволодіння по вул. Надпільна 110 в м. Черкаси в розмірі ? частки. Вказаний вище житловий будинок з прибудовами, що перебуває у співвласності, повністю ізольовані. Виділ частки технічно можливий та не потребує проведення будь-яких змін у технічній конструкції нежитлових приміщень. Позивач неодноразово звертався до відповідачки з пропозицією провести поділ нерухомості, так як припинення права спільної власності буде сприяти вільному волевиявленню кожному із співвласників щодо здійснення прав власника майна. Однак, відповідачка не здійснює жодних заходів стосовно поділу та виділу в натурі вище вказаної нерухомості. За таких обставин, позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2018 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До початку судового засідання представник позивача скерував клопотання про залишення частини позовних вимог, а саме: вимог до відповідача ПП «Геотоп Сервіс», без розгляду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.10.2018 позовні вимоги до ПП «Геотоп Сервіс» залишено без розгляду.

Позивач та його представник – адвокат ОСОБА_3 в судове засіння не з`явилися, скерували до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити у повному обсязі.

Відповідачка та її представник за довіреністю – ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, скерували до суду заяву, якою просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги визнали в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою сторін, фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником ? частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Надпільна (вул. Ільїна) будинок 110 на підставі договору дарування частки житлового будинку від 30.03.2018. Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про зареєстоване право власності на будинок свідчить ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.03.2018.

Відповідачці ОСОБА_2 належить ? частки у праві власності на домоволодіння по вул. Надпільна, 110, в м. Черкаси., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, посвідченим Першою Черкаською державною нотаріальною конторою від 11.12.1991, р. № 2-10070.

За технічними показниками ? частина об»єкта позивача є відокремленою, має окремий вхід і може бути виділена в натурі. Виділ частки не потребує проведення будь-яких змін у технічній конструкції нежитлових приміщень.

Згідно з ч.1 ст.183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Частина 1 ст. 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частина 1 ст. 356 ЦК України зазначає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Однак, в ч.1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

В силу статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Однією із правових форм розпорядження власником своєю часткою у праві спільної часткової власності є право співвласника на виділ у натурі частки із майна, яке є у спільній часткової власності, що встановлено у статті 364 Цивільного кодексу України. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, як випливає з приписів вищенаведених статей 358 та 364 ЦК України, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватися на підставі укладеного між усіма співвласниками договору. Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджено власноруч підписаною відповідачкою заяви про згоду на такий виділ.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Кожен з учасників спільної часткової власності має певні правомочності у відношенні належної йому частки в праві власності на спільне майно. Відповідно до цього кожен зі співвласників може вимагати виділу своєї частки зі спільного майна.

Розподіл спірного будинковолодіння - розділ у натурі житлового будинку, у відповідності з ідеальними частками співвласників (або в частках, близьких до ідеальних), з облаштуванням окремих ізольованих квартир, які відповідають вимогам будівельних норм і правил.

Розподіл житлового будинку в натурі можливий, якщо кожній із сторін практично може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом, що представляє собою ізольовану квартиру, яка відповідає санітарним і технічним вимогам, при яких можливе проживання людини без шкоди для її здоров'я. Виділ в натурі часток житлового будинку також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати існуючі приміщення в ізольовані квартири.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України"в постанові № 7 від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок"в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Це можливо, якщо кожній з сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним входом.

Відповідно до ч.2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з планом розподілу земельної ділянки від 2018 за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна № 110, ? частина частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, яка належить позивачеві, знаходяться на земельній ділянці площею 0,0297 га; ? частина частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, яка належить відповідачці, знаходяться на земельній ділянці площею 0,0333 га.

Відповдіно до ст. 88 ЗК України передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до до ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю декільком особам, право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив, що, виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі й тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній, власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору земельна ділянка перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у будинку на час виникнення спільної часткової власності. Якщо при вирішенні спору суд встановить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.19 постанови-№ 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів», у справах за позовом учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Таким чином, суд, при встановлені порядку користування земельною ділянкою, враховує інтереси сторін, можливість сторін користування і здійснення догляду за приналежними їм частинами будинку, можливість підходу до наданих сторонам у користування ділянкам.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що виділ частки позивача ОСОБА_1 можливий, оскільки відповідно до технічних показників ? частин об’єкта має окремий вхід і можуть бути виділені в натурі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 217, 364, 365, 367 ЦК України, ст. ст. 6,12, 13,18, 81, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 88, 120 ЗК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення його в натурі задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з прибудовами, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна (вул. Ільїна), 110.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-2», до якого входять кімнати: вітальня № 1 (заг. площа 35,6 кв.м.), санвузол № 2 (заг.плоіца 6,5 кв.м.), кухня № 3 (заг. площа 14,1 кв.м.), хол № 4 (заг. площа 15,2 кв.м.), кімната № 5 (заг. площа 10,3 кв.м.), кімната № 6 (заг. площа 14,1 кв.м.), санвузол № 7 (заг.площа 3,6 кв.м.), кімната № 8 (заг.площа 15,4 кв.м.), загальна площа яких становить 114, 8 кв.м, житлова площа 75,4 кв.м., огорожа №1,2,11, водоколонка № 10, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, будинок 110 на земельній ділянці площею 0,0297 га.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок літ. «А-2», до якого входять кімнати: тамбур № 1 (заг. площа 1,2 кв.м.), кухня № 2 ( заг. площа 19,5 кв.м.), санвузол № 3 (заг.площа 4,0 кв.м.), вітальня № 4 (заг. площа 34,1 кв.м.), кімната № 5 (заг .площа 34,7 кв.м.), кімната № 6 (заг. площа 28,5 кв.м.), загальна площа яких становить 122,0 кв.м, житлова площа 97,3 кв.м., огорожа № 3, 5, погріб літ. «Г», навіс «Н», замощення II, водоколонка № 6, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, будинок 110 на земельній ділянці площею 0,0333 га.

Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вулиця Надпільна (вул. Ільїна), будинок 110, загальною площею 0,0297 кв.м., відповідно до плану розподілу земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.12.2018.

Головуючий І.О.Мельник