Рішення № 78239950, 30.11.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__

Справа №636/1805/17

Провадження №2/636/101/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Оболєнської С.А.,

секретаря судового засідання – Гамоліної О.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області, Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання такими, що втратили право користування вищезазначеним майном, зняття з реєстраційного обліку та виселення осіб,

встановив:

Позивач ОСОБА_1, з у рахуванням збільшених позовних вимог, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області, Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання такими, що втратили право користування вищезазначеним майном, зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 та виселення осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірний будинок за адресою: вул. Чугуївська, буд. №39, с. Тернова Чугуївського району Харківської області, належить на праві спільної часткової власності їй в розмірі 5/6 частин та 1/6 частина її братові, ОСОБА_7 В даному житловому будинку зареєстровані: ОСОБА_4 – колишня дружина її племінника, та її сини: ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 Шлюб між племінником ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірваний на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 квітня 2016 року. Оскільки ОСОБА_4 та її діти ніколи не були членами її сім’ї, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиву на позовну заяву представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – ОСОБА_3, наданому через канцелярію суду, зазначає, що позивач, якому належить 5/6 частин житлового будинку з відповідною частково надвірних будівель, не має право самостійно вирішувати питання щодо розпорядження будинком в цілому, а лише щодо належної їй частки, натомість інший зі співвласників ОСОБА_7 зазначений в позові в якості відповідача, хоча жодних вимог до нього позивач не висуває. Позовна заява не містить інформації щодо виділення частки позивача в натурі чи доказів визначення співвласниками порядку користування житловим будинком, які б давали позивачу права вимагати усунення порушення її права на 5/6 частин житлового будинку. Разом з тим, оселившись 29.07.2008 року у спірному будинку, ОСОБА_4 разом з колишнім чоловіком ОСОБА_7 зробили реконструкцію та капітальний ремонт житлового будинку та надвірних будівель за кошти від продажу 02.09.2008 року житлового будинку №74, вул. Озерна, с. Введенка Чугуївського району Харківської області, який належав ОСОБА_4 та її на той час неповнолітньому сину ОСОБА_5 Іншого житла відповідачі не мають, а тому просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у відповіді на відзив вказує на те, що посилання представника відповідача на те, що вона разом з колишнім чоловіком проводила реконструкцію та ремонт спірного житлового приміщення, не має правового значення для вирішення даного спору, не підтверджене жодним доказом, а кошти, на які посилається в своєму відзиві на позовну заяву, які нібито вона витратила на ремонт будинку, насправді були ОСОБА_4 витрачені на власні потреби, оскільки остання ніколи не працювала. Крім того, ОСОБА_4 має у власності земельну ділянку №13 по вулиці Кожедуба в с. Тернова Чугуївського району Харківської області, а також після померлої бабусі залишився будинок №17 по вул. Озерна в с.Введенка Чугуївського району Харківської області.

Відповідач ОСОБА_7 до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представники третіх осіб: Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Служби у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні позивач та її представник стисло виклали зміст та підстави своїх вимог щодо предмета спору так, як викладено в позовній заяві, просили їх задовольнити, представник відповідача – стисло виклав зміст та підстави своїх заперечень щодо предмета спору так, як викладено у відзиві.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідачів – ОСОБА_3, свідка ОСОБА_7, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що власником 5/6 частин будинку №39 по вул. Чугуївській в с. Тернова Чугуївського району Харківської області є ОСОБА_1, а інша 1/6 частина вказаного будинку належить її брату ОСОБА_7, який по справі є відповідачем (а.с.5).

Між ОСОБА_7 (сином відповідача ОСОБА_7 – співвласника будинку) та ОСОБА_4 (відповідач) був зареєстрований шлюб 30 січня 2015 року, який 26 квітня 2016 року розірваний на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області (а.с.4).

Від шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_4 мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серії 1-ВЛ №048609 (а.с. 6).

Зі згоди власників вказаного будинку у 2006 році були зареєстровані ОСОБА_9 (син відповідача ОСОБА_7), його дружина ОСОБА_4, та на той час неповнолітні сини: ОСОБА_5 (2000 р.н.) та ОСОБА_6 (2006 р.н.) (а.с.3).

В подальшому, після розірвання шлюбу ОСОБА_9 був знятий з реєстраційного обліку та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, с. Васищево, Харківського району, Харківської області, а його колишня дружина ОСОБА_4 разом з дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_6 на даний час є зареєстрованими та продовжують постійно проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дані обставини визнані сторонами та підтверджені показами свідка ОСОБА_9, допитаного під час розгляду справи в суді.

Підстави встановлення права користування житлом подружжя, обсяг прав щодо житла, підстави, порядок і правові наслідки припинення права на житло залежать насамперед від виду житлового фонду, до якого відноситься житлове приміщення, а також від підстав користування цим житлом другого з подружжя.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з частиною четвертою статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу («дружина наймача, їх діти і батьки; членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство»). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

За згодою власника будинку член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей згода власника не потрібна (частина друга статті 156, частина перша статті 161 ЖК України).

Відповідно до статті 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення проводиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_4 вселилася та зареєстрована у спірному будинку за згодою власників, після вступу у шлюб із сином одного зі співвласників ОСОБА_7, тобто як член сім'ї, що не суперечить змісту статей 64, 156 ЖК України у визначенні поняття "член сім'ї власника житла". ОСОБА_4 з дітьми: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, -зареєстровані, постійно проживають в спірному будинку з моменту вселення та до теперішнього часу, тому право користування житлом відповідачі не втратили. Факт розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а отже припинення сімейних відносин не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. Належних і допустимих доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 157 ЖК України підстав для виселення членів сім'ї власника жилого будинку суду не надано.

Крім того, відповідно до статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає з указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення прав користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані з зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення статті 7 цього закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні прав користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну з таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК України; стаття 405 ЦК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області, Служба у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття з реєстраційного обліку та виселення особи відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, корп.№8, кв.38, м. Харків, паспорт ММ784970.

Відповідач: ОСОБА_4, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, паспорт МН № 753661.

Відповідач: ОСОБА_5, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Відповідач: ОСОБА_7, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, м. Харків, НОМЕР_4

Третя особа: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 16, с. Тернова, Чугуївський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397655.

Третя особа: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, місцезнаходження: вул. Старонікольська, буд. №29, м. Чугуїв, Харківська область.

Повний текст рішення виготовлений 29 листопада 2018 року.

Суддя: С.А. Оболєнська